Ієронім Босх — нідерландський живописець

 9 серпня 1516 року помер Ієронім Антоніссун ван Акен більше відомий як Ієронім Босх  — нідерландський живописець, один з найвідоміших майстрів Північного Відродження.

До нашого часу майже не збереглося свідчень про життя великого Ієроніма Босха (не зосталося навіть портрета Ієроніма — перший з них датується серединою XVI століття. Його картини зачаровують своєю фантастичністю, гротескністю і якимось моторошним, трохи потойбічним фанатизмом. Деякі відносять Босха до ранніх сюрреалістів і вважають, що саме його творчість стала натхненням для Сальвадора Далі. Інші вважают

ь, що його живопис став наслідком тієї обстановки, в якій жив і працював художник. У цей час у Нідерландах почалися утворюватися численні єретичні секти, що протиставляли себе релігії, і розповідають про інше, неземне життя. Крім того, великою популярністю користувалися так звані езотеричні течії – люди стали захоплюватися чорною магією, алхімією і астрологією. Картини Босха можна розгадувати як своєрідні кросворди або вирішувати , як головоломки. Адже основним його прийомом був символізм, і в кожній речі, в кожній людині було закладено певний сенс. Головна ідея його картин – показати людям, як жахливо ми ведемо себе за життя і як страшно ми будемо відповідати за свої вчинки, потрапивши в Пекло.

Протягом 1478–1480 років про діяльність Босха немає відомостей. Гадають, що Ієронімус мандрував і навчався, можливо, у Гарлемі або Делфті. Окрім цього, відомостей про те, що Ієронім покидав Гертогенбос, немає. Складову частину географічної назви міста Ієронім обрав собі за псевдонім — Гертогенбос — Бос.

За тогочасною традицію учень, що завершив навчання й дістав звання майстра, повинен був одружитися. Ієронімус у 1478–1480 роках (десь у тридцять років) одружився з Алейд Гояртс ван дер Мервей — дівчиною із заможної сім'ї. Батько був активним діячем релігійно-добродійницької спілки Нотр-Дам, що славила Богоматір. За іншою версією, Ієронімус пристав до братства, як одружився. Учасники спілки справляли службу Божу, хресні ходи, художники малювали вівтарні образи й упорядковували каплиці на честь Богородиці. Особливою подією було спільне поїдання лебедя. Назву птаха теж сполучали з цим братством, що є в Гертогенбосі й тепер. Достеменно відомо, що після посвяти художник носив рясу священнослужителя, а збори братства щонайменше двічі відбувалися в його будинку.

Більшість робіт Босха нині втрачено. Зокрема, картини, що були виконані на замовлення церкви, розписи міського собору св. Іоанна, зруйнували протестанти під час руху Реформації. 

З огляду на творчість художника і його незвичайне бачення, серед колег було прийнято називати Босха «почесним професором кошмарів».

Смерть відомого художника оповита таємницею. Адже його тіло було поховане з торжеством і почестями в каплиці церкви, в рідному місті. Через століття могила Босха була розкрита, але, на превеликий подив, вона виявилася порожньою, і не містила останків ні художника, ні кого-небудь ще. Подальші розкопки були поспішно зупинені після дослідження осколка надгробки з його могили, який під мікроскопом почав нагріватися і світитися.