четвер, 26 листопада 2020 р.

Скорботна річниця національної трагедії України.

 В історії українського народу багато кривавих та складних подій, але є такі, що не можна збагнути ані розумом, ані серцем. Голодомор - не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам"ять українців. 

Маємо згадати трагічне минуле, унеможливити духовну і соціальну руїну українського народу, повернути історичну справедливість - всенародно вшанувати та увінчити пам"ять убієнних голодомором селян - запаливши свічку пам"яті в останній четвер листопада. 

За приблизними підрахунками тоді від голоду померло майже чотири мільйони людей і 6 мільйонів діточок, які тоді не народилися....

Запаливши свічку пам"яті пригадайте про Голодомор, про померлих і ніколи не викидайте шматочок хліба, можливо саме такий шматочок хліба міг тоді врятувати комусь життя.



вівторок, 24 листопада 2020 р.

2020 - Рік математики в Україні!

Запрошуємо вас до знайомства з Її величністю - Математикою, яка розповість, що математика це дуже цікаво, не складно і корисно!

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw



Анрі́ Марі́ Раймо́н де Тулу́з-Лотре́к

 24 листопада 1864 року в південно-французькому місті Альбі народився Анрі́ Марі́ Раймо́н де Тулу́з-Лотре́к - французький живописець, постімпресіоніст.

Походив із давнього аристократичного роду. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.

Батьки Анрі, граф Альфонс Шарль де Тулуз-Лотрек-Монфа та графиня Адель Тап'є де Селейран, розлучилися після смерті молодшого сина Рішара в 1868 році. Після розлучення батьків Анрі жив в маєтку Шато-дю-Боск і в маєтку Селейранів недалеко від Нарбонна, де навчався верховій їзді, латині і грецькій мові. У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.

Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.

Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком. Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.

Тулуз-Лотрек хворів на рідкісну спадкову хворобу пікнодизостоз, що незворотне вплинуло на розвиток його скелета, зробивши його кістки дуже ламкими. У 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек страждав на сигматизм і внаслідок цього не міг правильно вимовляти шиплячі та свистячі звуки. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.

У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек.







Марія Башкирцева

 Марія Башкирцева народилася в українському селі Гавронці нині Диканського району Полтавської області України. Її батько, Костянтин Башкирцев, — син Павла Григоровича Башкирцева, учасника війни 1812 року, генерала, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.

Дитинство Марії пройшло в селі Черняківка, нині Чутівського району, Полтавської області, названому на честь полковника Черняка, який був власником села. Щороку в Черняківці проводиться обласне мистецьке свято «Маріїна долина» на честь Марії Костянтинівни. У приміщенні школи відкрито музей. 1870 року родина виїхала за кордон.

Марія навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873—1884).

Більше інформації ви зможете дізнатися завітавши на нашу виставку, на якій представлені найцікавіші видання нашої бібліотеки.



Мистецький клуб ,,Аrt - Fest"

 Друзі!

Запрошуємо до нашого новоствореного мистецького клубу ,,Аrt - Fest" в якому ми будемо висвітлювати найцікавіші події культурного життя, знайомити з цікавими людьми та поринати у такий безодній світ мистецтва!

До дня народження Марії Башкірцевої! (23.11.1858р.)

Талант, якому назавжди 26 років!

Марія Башкірцева з Полтавщини мала недовге життя через туберкульоз, але завдяки власному таланту змусила говорити про себе усю Європу. Виданий після смерті художниці «Щоденник», над яким вона працювала понад 10 років, став сенсацією, через що його переклали усіма європейськими мовами.

У 1887 році було видано її сенсаційний «Щоденник», який Марія Башкірцева писала з 13 років французькою мовою. Він став другим в історії Франції щоденником, який видала жінка. Наприкінці життя вона написала:

«Якщо я не помру молодою, я сподіваюся жити як великий художник, але якщо я помру молодою, я маю намір мати свій щоденник, який не може бути нецікавим, опублікованим».

На сторінках цього видання розкрито глибину роздумів людини, яка не хоче втратити жодної хвилини життя. Прочитавши думки Марії Башкірцевої, багато критиків дивувалися, що він належить молодій дівчині, адже теми, розкриті у ньому, були більш ніж серйозними.

https://www.youtube.com/watch?v=Y51WsolXi8c



понеділок, 23 листопада 2020 р.

День Гідності та Свободи!

 21 листопада - День Гідності та Свободи! В цей день ми віддаємо шану мужньості й патріотизму людей, котрі постали на захист прав і свобод, інтересів та вибору українських громадян. Ми всі пам"ятаємо, що саме єднання і свобода робить нас гідними нащадками наших предків та згуртовує в єдину і непереможну державу. 

До Вашої уваги книжкова виставка на сторінках яких спогади, роздуми, вірші та пісні присвячені подіям на Майдані.



 Цікавий факт про іграшку - мрію дітей всіх часів!

19 листопада 1891 — у Геппінзені (Німеччина) була продана перша іграшкова залізниця.

Іграшковий поїзд (іграшкова залізниця) являє собою зменшену імітацію реального залізничного поїзда. Зазвичай являє собою локомотив з декількома вагонами, які можуть котиться по рейках (хоча це і не обов'язкова умова даної іграшки). Локомотив може бути як з приводом (на батарейках, з механічним заводом), так і без. У побуті іграшкові поїзди часто іменуються паровозик.

Перші іграшкові поїзди також були і першими залізничними моделями. Їх почали будувати в Англії ще на початку 1830-х, коли тільки почалося будівництво перших реальних залізниць. Іграшкові потяги часто мали діючу парову машину, тобто наводилися за рахунок спалювання палива. Найчастіше ці моделі створювалися для реклами тільки зародився залізничного транспорту. Точний рік народження іграшкових паровозиків встановити досить важко, проте часто вказують 1829 році, коли онукам поета Йоганна Вольфганга фон Гете була подарована іграшкова копія знаменитої стефенсоновской «Ракети».

Аналогічна іграшка була пізніше подарована і іспанському королю. Паровозики стали швидко завойовувати популярність, тому незабаром з'явилися і моделі з жерсті, або відлиті з металу. Перший макет іграшкової залізниці був створений в 1859 році в парку Сен-Клу (Юзе, Франція) і призначався для принца Наполеона Ежена Луї Жан Жозефа Бонапарта.

Тепер залізниця - це не просто комплект залізних рейок з поїздом. Сьогодні використовуються різні матеріали виготовлення, поїзди мають кілька видів управління і безліч можливостей, здатні працювати від різних джерел живлення і багато іншого.







Андрій Кокотюха

 17 листопада святкує свій день народження сучасний український письменник-белетрист – Андрій Кокотюха, якого називають засновником українського готичного детективу. Багаторазовий переможець конкурсу Коронація слова, Вибір видавців Гранд Коронації-2010. Золотий письменник України. Кокотюха відомий своєю надзвичайною продуктивністю - станом на 2020 рік він написав вже понад 60 художніх та публіцистичних книг. Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх провідних українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Фоліо», «Нора-Друк», «Клуб Сімейного Дозвілля», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Богдан», «Віват». Він постійно співпрацює з найпопулярнішими українськими газетами, журналами і телеканалами.

Запрошуємо до нашої бібліотеки за книгами Андрія Кокотюхи, які задовільнять смаки найвибагливішого читача!




Цікаві факти та забобони студентів у світі!

 Важливо розуміти, що сучасний День студента – свято молодості та радості. Студенти святкують у великих компаніях, танцюють, слухають музику, пригощаються та знайомляться між собою. Цікаво, що студентські дні у світі відзначають не лише у листопаді, а у різні місяці протягом року.

США. День студента у Гарвардському університеті.

У Гарвардському університеті кожного лютого проводиться карнавальний День студента. Влаштовується театралізоване свято "Hasty Pudding", що отримало назву на честь страви, котру готували до зборів студентського клубу аж з 1795 року. Цікаво, що у виставі беруть участь тільки чоловіки, котрі грають і чоловічі, і жіночі ролі. Ця традиція почалася відтоді, коли Гарвард був університетом лише для хлопців. Цікаво, що у "гарвардців" існує традиція, котра нібито допомагає успішно скласти сесію. Отож, потрібно взяти участь в опівнічному масовому "голому марафоні" Primal Scream. Він влаштовується біля пам`ятника Джону Гарварду – повністю роздягнені студенти мають пробігти одне коло по Гарвард-ярду під музичний супровід університетського оркестру.

Португалія.

У містах Порту і Коїмбрі велике студентське свято Кейма влаштовується у травні. Інакше воно називається "Спалення стрічок". Студенти розпочинають свято біля пам`ятника одному з португальських королів рівно опівночі – співають серенаду. Студенти цього дня обов'язково надягають форму свого університету, а в місті Коїмбра випускники спалюють в котлі стрічки кольору свого факультету. Пізніше, уже вдень, у міському парку грають музичні колективи. Завершується свято масовою ходою вулицями студентів усіх вишів міста. Вони тримають в руках палички з пов`язаними на них стрічками, а поруч їде невелика колоритно прикрашена вантажівка з випускниками, що розміщуються у кузові.

Фінляндія.

Тут студенти відзначають своє свято під назвою Ваппу 1 травня. Цього дня ліцеїстам-випускникам вручаються символи переходу на новий рівень навчання — студентські кашкети. Традиційно напередодні – 30 квітня – студентів вітає президент країни. 1 травня у Хельсінкі влаштовуються студентські гуляння, під час яких студенти кладуть на намилену голову статуї Хавіс Аманди студентський кашкет довжиною 85 см, зшитий спеціально для цього. Також молоді люди співають середньовічний студентський гімн "Гаудеамус", що у перекладі з латинської означає "Веселімось!".

Німеччина.

Єдиного для всіх Дня студента у Німеччині зараз немає. Зате у кожному виші відзначається День університету – студентське свято, котре проводиться у день заснування навчального закладу. Цього дня студенти не навчаються, натомість влаштовують дні відкритих дверей, концерти та спортивні змагання та разом з викладачами ходять на пікніки.

Польща.

Свято студента у Польщі – це цілий тиждень під назвою Ювеналія у середині травня. Конкретної дати святкування немає – студенти гуляють протягом тижня перед літньою сесією. При цьому вони поводяться достатньо невимушено: костюмовані вечірки, алкоголь, танці, співи, купання у фонтанах, лазіння по деревах.

Данія.

На День студента збираються сім'єю.

Греція.

17 листопада є річницею кривавих студентських протестів 1973 року. Тому в цей день вшановують їх пам'ять, приносячи квіти на могили і влаштовуючи мітинги і демонстрації.

Україна.

Цікаво, що в Україні відзначається два Дні студента. Перший – традиційний у всьому світі Міжнародний (17 листопада), а другий – 25 січня, на Тетянин день. Великомученицю Тетяну (Татіану) вважають покровителькою студентства, тому це свято є символічним. Фактично виходить, що перше свято відзначається напередодні сесії, а друге припадає на її завершення. Як і всюди у світі, сучасні українські студенти цього дня влаштовують клубні вечірки в університетах, квартирники у гуртожитках та дискотеки. Також на День студента часто проводяться конференції та інші освітні заходи, що розвивають студентське самоврядування.

А ще в українців є кілька кумедних студентських забобон і заборон. Так, на обидва Дні студента суворо забороняється читати конспекти, бо нібито іспит пройде надзвичайно складно, і його навіть можна не скласти. Ну і звісно, куди ж без традиційної "халяви". Опівночі на День студента треба висунути у вікно руку з заліковкою та голосно прокричати тричі: "Халяво, прийди!" або "Шаро, прийди!". Найкумедніше те, що ідеальною відповіддю з темряви ночі має бути "Зараз прийду. Став чайник".

А як святкували ви День студента? І які були забобони?



Міжнародний день студента

 17 листопада світ відзначає Міжнародний день студента. Незважаючи на розваги та веселощі, якими щорічно супроводжується це свято, історія його виникнення не є радісною.

Стояв жовтень 1939 року. Європа була охоплена Другою світовою війною. А Чехословаччина, окупована німецькими військами, готувалася 28 жовтня відзначити 21-шу річницю створення Чехословацької республіки. У Празі студенти навчальних закладів та їхні викладачі вийшли на мирну демонстрацію на знак святкування становлення держави. Однак німецьке командування прийняло рішення розігнати масові збори. У процесі сутичок був розстріляний студент медичного факультету Ян Оплєтал, якому, власне, судилося стати символом боротьби студентства за свободу.

Яна ховали 15 листопада, і ніхто не очікував, що похорони будуть настільки велелюдними. Знову зібралися сотні людей, переважно студентів, і похоронна хода переросла в акцію протесту. Тоді десятки демонстрантів були арештовані, за два дні почалися погроми студентів, а усі чеські виші були закриті до кінця війни. Зрання 17 листопада німецькі військові увірвалися до гуртожитків і арештували студентів – всього понад 1200 осіб, котрі були поміщені у концтабір Заксенхаузен. Дев'ятьох студентів стратили у в'язницях Праги.

Саме у зв'язку з цими подіями та на знак вшанування пам’яті загиблих студентів 17 листопада 1939 року на Всесвітньому конгресі студентів було проголошено Міжнародний день студентів.



понеділок, 16 листопада 2020 р.

Міжнародний день толерантності

 16 листопада - Міжнародний день толерантності.

Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є. Ознака високого духовного розвитку суспільства та людини.

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw





пʼятниця, 13 листопада 2020 р.

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує!

До Всесвітнього дня доброти - повчальний мультик про добро.

Доброта – це чуйність, душевне ставлення до людей, прагнення робити добро. Вона пов’язана з іншими позитивними якостями: людяністю і шляхетністю, ввічливістю і вихованістю, турботою та співчуттям, доброзичливістю і уважністю, чуйністю і терпінням.

Доброта – це не просто вміння ділитися і підтримувати. Вона вимагає мужності, адже іноді це необхідно робити всупереч своїм бажанням.

І лише власним прикладом ми зможемо привити добро у дітей і переконатись, що робити добро - дуже приємно!https://www.youtube.com/watch?v=yXEbKdpyaUk


Всесвітній день Доброти!

 13 листопада – Всесвітній день Доброти!

Уже доброю традицією для багатьох країн стало щорічне святкування 13 листопада Всесвітнього дня,  датою для якого був вибраний день відкриття в 1998 році в Токіо 1-ї конференції Всесвітнього руху доброти. В даному заході брали участь представники Австралії, Канади, Японії, Таїланду, Сінгапуру, Великобританії і США (пізніше до Руху приєдналися й інші країни). 

Не секрет, що в сучасному високотехнологічному і швидкісному світі все частіше людські почуття та моральні якості відходять на другий план, і зокрема – доброти серед нас стало набагато менше – цей факт, на жаль, очевидний. Тому сьогоднішнє свято – ще один привід згадати про такій якості і категорії людських відносин як Доброта і об’єднати існуючі в різних країнах руху за доброту, щоб допомогти людям усвідомити, що робити добро – це зовсім нескладно, а результат у добрих справ і вчинків колосальний.

Ще раз скажемо, що творити добрі справи – неймовірно просто, добро не вимірюється грошима, часом – не вимагає багато часу і сил, головне – почати. Навіть просто добра усмішка незнайомій людині – вже здатна творити чудеса, в тому числі й для самої людини, хто це Добро робить. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус.

Згідно з дослідженням психологів і лікарів з різних країн, люди, які щодня роблять добрі справи, краще почуваються і фізично, відчувають своє життя більш гармонійним, володіють кращим імунітетом, а значить – вони менше хворіють і довше живуть.

І все це навіть підтверджена практичними дослідженнями – коли людина робить щось хороше іншим людям, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини, це веде до правильної роботи серця; мозок виробляє велику кількість ендорфінів (відомих як «гормони задоволення»), які мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Нарешті, чуйність супроводжується душевним підйомом, що межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, який регулює настрій.

І як закликають організатори свята, важливо бути добрим не тільки в цей День, але і щодня, причому добрим безмежно і безкорисливо. Адже, якщо чекати подяку (в будь-якому її прояві) за свою доброту, то це вже не справжня Доброта.



четвер, 12 листопада 2020 р.

Микола Сингаївський

 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району, що на Житомирщині народився Микола Сингаївський - український поет, автор пісні «Чорнобривці».

Друкуватись почав ще навчаючись у школі. Вихід на люди дали районна газета «Радянське Полісся» та обласна «Радянська Житомирщина». Школярем восьмого класу Микола зі сцени вітав депутата Максима Рильського, який приїздив до Житомира на зустріч із виборцями. Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів хлопця із напутнім словом сивочолого майстра.

У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок М. Сингаївського — поетичних і прозових. Половина з них — для дітей.

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського. Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру. Микола Сингаївський багато подорожував. Об’їхав весь колишній Радянський Союз — від смерекових Карпат до сяючих і туманних Курильських островів, під палючої Кушки до засніженого Мурманська.

Помер 22 лютого 2013 року.

https://www.youtube.com/watch?v=UuZu18hpp_4




середа, 11 листопада 2020 р.

Всесвітній день орігамі

 11 листопада відзначається Всесвітній день орігамі. Цей день засновано Японською Асоціацією орігамі в 1980 році. Він пов’язаний з важливою історичною датою – днем закінчення Першої Світової війни, яка офіційно закінчилася в 11 години 11 листопада 1918 року. Це був перший день миру після війни, що тривала 4 роки і 3 місяці. Символом цього дня став японський паперовий журавлик.

Крім того, чотири «одиниці», що складають цю дату, символізують чотири сторони квадрата, з яких складаються традиційні фігурки. До речі, цифра 11 в Японії та в нумерології вважається щасливою.

У ці свята діти і дорослі випускають білих журавликів у небо, оскільки саме цих птахів вважають символом миру.

Отже, що таке орігамі?

Вид декоративно-прикладного мистецтва складання фігурок із паперу.

Що означає слово “орігамі”?

Термін “Орігамі” поєднує в собі два японські слова, які перекладаються як – ламання паперу.

Хто вигадав інструкцію для орігамі?

Щоб інструкції з орігамі були зрозумілими, японець Йосізава Акіра та американець Семюель Рендлетт в середині XX століття вигадали, як саме малювати ці схеми, щоб вони були зрозумілими.

Який папір використовують майстри для створення фігурок?

Васі – це особливий папір виготовлений уручну. Проте для повсякденних занять з орігамі згодиться і звичайний квадратний аркуш паперу.

Що таке Цуру?

Найвідомішою фігуркою орігамі є Журавель (Цуру). В Японії прийнято вважати, що цей птах приносить щастя. Одним з найцінніших подарунків є Сенбадзуру – тисяча різнокольорових журавликів, нанизані на ниточки. Які можна подарувати на весіллі молодятам – для щасливого подружнього життя, або товаришу, який захворів з побажанням швидкого одужання.

Як відзначають свято?

Щорічно прихильники цього мистецтва збираються разом для обміну досвідом, ідеями та креативом: вони презентують один одному власні вироби, діляться новими досягненнями у сфері орігамі. Крім того, нерідко організовуються вуличні соціально-культурні заходи, щоб світ побачив витвори та їх авторів, познайомився з історією орігамі та поринув у світ мистецтва з головою. Професіонали влаштовують майстер-класи для всіх бажаючих, тож, якщо ви давно хочете навчитися японському мистецтву, маєте можливість повторювати за майстрами.

День орігамі – прекрасний шанс почати виробляти паперові фігурки та подарувати їх рідним та друзям. Або ж провести час разом з близькими людьми, здобувши нове цікаве хобі. Спільне заняття будь-яким різновидом мистецтва зближує людей та дарує теплі спогади.





понеділок, 9 листопада 2020 р.

,,Рідна мова - національна ознака культури" - до Дня української писемності та мови.

 Якщо ви не знаєте про найбільш поширену літеру в українському алфавіті, не знаєте, які казкові герої є тільки в українських казках та цікавить на скільки мов було перекладено ,,Заповіт" Т. Шевченка, то наша вікторина - вам допоможе!

,,Рідна мова - національна ознака культури" -  до Дня української писемності та мови. 

https://docs.google.com/forms/d/1mqgA-cs3WoDJ071em27fTG_cyIi4v7p_BAsJCnwbWJo/edit?fbclid=IwAR3NUoFscFYiA-NZnDeTFAiCcg6C0r2pZV_jp7aJefbFemA7J82EVE5MMQw



вівторок, 3 листопада 2020 р.

Ірен Роздобудько

 3 листопада святкує свій день народження одна з найуспішніших українських письменниць Ірен Роздобудько, книги якої не сходять з полиць книжкових магазинів роками, а за її сценаріями знято вже 12 фільмів, зізнається, що колись зовсім не володіла українською мовою. Ірен народилася у 1962 році у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету. Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З 1988 року живе в Києві. Переможниця літературних конкурсів «Коронація слова» 2000, 2001 і 2005 років.

Цікаві факти про Ірен Роздобудько:

📚 Перш ніж стати письменницею, Ірен працювала шпрехшталмейстером у цирку – оголошувала вихід акторів на арену, офіціанткою, кухарем, відеоінженером у кіносалоні, Снігуронькою у комерційній фірмі, журналісткою жіночих журналів “Караван історій”, “Наталі”.

📚Улюблений одяг — джинси й куртка.

📚 Тричі була одружена. Виховує доньку Яну.

📚 Письменниця вишиває бісером картини та ілюструє книги. 📚 Ірен Роздобудько вміло грає на гітарі.

📚 Має відзнаку “Золотий письменник України” 2012 року.

В нашій бібліотеці є великий вибір книг знаної письменниці, тож, приходьте-обирайте-читайте!



неділя, 1 листопада 2020 р.

Майстер – клас ,,Символ осені - гарбуз"

Майстер – клас ,,Символ осені'' від народного майстра Національної спілки майстрів народного мистецтва України, керівника підліткового клубу ,,Ровесник'', переможця Міжнародного проекту-конкурсу ,,Тарас Шевченко єднає народи'' в номінації ,,Мій Шевченко в художньо-прикладному втіленні'' – Юлії Петруньок.

Робити їх легко і швидко. Пропонуємо і вам спробувати.

____________________________________________________________________

Гарбуз вже кілька років не виходить із тренду, і вже мало не став символом осені. Але крім запашного аромату у каві та пиріжках, цей соковитий плід є надзвичайно корисним і може виводити з організму шкідливі речовини. Крім того, виявляється, його насіння є особливо корисне.

Насправді гарбуз або кабак— це величезна ягода, вага якої може сягати кількох сотень кілограмів.

Батьківщина гарбуза — Мексика, там його вживали ще 8000 років тому. З відкриттям Америки, смачний плід набув популярності й у Європі. Поласувати свіжим врожаєм з місцевих полів можна з серпня по листопад. Зберігається гарбуз протягом декількох тижнів, якщо робити це належним чином.

Виявляється, що існує близько 800 видів гарбуза, проте тільки 200 з них — їстівні. Вражає різноманіття кольорів: білий, жовтий, зелений, чорний. Гарбузи можуть бути однотонними, плямистими або смугастими. Вони також мають різну форму: круглі або овальні, грушо- або цибулеподібні, з гладкою шкіркою або з пухирцями.

Проте найпопулярніше застосування гарбузів не зовсім зв’язане з їх поїданням. Світильник Джека, який виробляють на Хелловін, прийшов до нас з Ірландії та тепер вже тісно пов’язаний з осіннім сезоном.

За традицією з гарбуза виймають м’якість, вирізають на ньому більш-менш страшне обличчя, а всередину ставляють свічку, щоб утворити ліхтар. Якщо промити внутрішню частину Джека оцтом, а ззовні розпорошити лак для волосся — можна уникнути цвілі та зберегти своє творіння довше.

В гарбузів навіть є своя столиця — у Мортоні, штат Ілліоніс. Розташований там завод віробляє понад 90% консервованих гарбузів, споживаних у США. Також там з 1966 року проходить щорічний фестиваль, присвячений гарбузам.

Схоже свято відбувається з вересня по листопад в маленькому німецькому містечку Людвігсбург. Місцева виставка вражає не тільки великим різноманіттям сортів, але й скульптурами, створеними з гарбузів.

Популярний нині кавовий напій Pumpkin Spice Latte мав на меті відтворити лише спеції гарбузового пирога, а не смак самого гарбуза. Мережа кав’ярень Starbucks стала виготовляти цей напій з 2003 року, а з 2015 у рецепт додали справжнє гарбузове пюре.

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw/videos/upload?filter=%5B%5D&sort=%7B"columnType"%3A"date"%2C"sortOrder"%3A"DESCENDING"%7D