середа, 10 листопада 2021 р.

 10 листопада 1928 року у Києві було відкрито будинок-музей Тараса Шевченка. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка — філія Національного музею Тараса Шевченка. Тут Т. Шевченко проживав з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Дерев'яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку «Козине болото». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків.

У цьому будинку Тарас Шевченко оселився після свого повернення з Седнева напровесні 1846. Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів — художник Михайло Сажин та поет Олександр Афанасьєв-Чужбинський.

Помешкання Тараса Григоровича складалося з невеликої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні, розташованої на мансарді. Шевченко разом з Михайлом Сажиним малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Т. Шевченко працював у Київській археологічній комісії і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України.

У квітні 1846 Тарас Шевченко пристав до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. Не без впливу Шевченка укладено статут та інші програмові документи кирило-мефодіївців. Влітку 1846 Т. Шевченко написав дві балади «Русалка» та «Лілея», використавши усні народні легенди і перекази. 7 листопада 1846 Тарас Шевченко подає заяву на ім'я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті, на яку його затвердили 21 лютого 1847 р.

У березні 1847, після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.

У 1946 році на подвір'ї музею було встановлено бронзовий бюст молодого Т. Г. Шевченка (скульптор Галина Львівна Петрашевич). Це сталося рівно через 100 років після того, як Тарас Шевченко вперше оселився в цьому будинку.

У 1969–1973 рр. проведено комплексну реконструкцію будинку з завданням відновити вигляд будинку часів перебування у ньому Т. Шевченка.

Нинішня експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року.

Щороку музей відвідує близько 10 тисяч людей. Його сприятлива аура дозволяє відволікатися від сірого будення й поринути у світ творчого натхнення і спокою.





вівторок, 9 листопада 2021 р.

День української писемності та мови!

 9 листопада День української писемності та мови!

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!

https://docs.google.com/forms/d/1mqgA-cs3WoDJ071em27fTG_cyIi4v7p_BAsJCnwbWJo/edit



Міжнародний день піаніста!

 8 листопада - Міжнародний день піаніста!

Піаніно (італ. pianino — маленьке фортепіано) — музичний інструмент, різновид фортепіано, в якому струни, дека і механічна частина розташовані вертикально, а не горизонтально, внаслідок чого піаніно займає значно менше місця, ніж рояль.

Перше піаніно було сконструйоване у 1709 році італійцем Бортоломео Крістофорі. Але сучасну форму піаніно отримало лише в середині 19 сторіччя (чавунна рама, перехресні струни, механіка з нижнім і верхнім розташуванням демпферів). Найпоширеніші кабінетні піаніно, мають ширину корпусу по клавіатурі 1450–1500 мм і висоту близько 1250–1400 мм, та мають діапазон в 7 октав.

Приблизно з кінця XX століття в європейських містах з'явилася традиція «вуличних піаніно» — піаніно, які розташовуються посеред вулиць і площ, аби на них міг зіграти кожен охочий. В останні роки популярність вуличних піаніно значною мірою завдячує ініціативі британського художника Люка Джеррема (Luke Jerram), який у 2008 році встановив посеред вулиці піаніно із надписом «Play Me, I'm Yours» (англ. "Зіграй, я твоє"), заохочуючи таким чином мешканців та гостей міста зіграти на ньому. До 2014 року близько 1200 подібних піаніно з'явилися на вулицях 43 міст США, Європи, Австралії, а також в Ханчжоу (Китай).

В Україні вуличне піаніно вперше з'явилося у Львові 21 червня 2013 року з нагоди Дня Міжнародного дня Музики інструмент подарував місту музикант Маркіян Мацех.

У часи Євромайдану вуличні піаніно з'явилися і в центрі Києва на територіях, контрольованих протестувальниками. Так, 7 грудня піаніно, пофарбоване в кольори українського та європейського прапорів, з'являлося перед кордоном міліції біля адміністрації Президента. Пізніше це піаніно було евакуйовано до будівлі КМДА. Згодом інструментів в центрі Києва стало декілька, одне з них було на барикадах на вулиці Грушевського.

Найвидатніші піаністи в історії – Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Артур Рубінштейн, Святослав Ріхтер, Йосип Гофман і Володимир Горовиць.

Доля одного з відомих піаністів XX сторіччя Владислава Шпільмана в роки Другої світової війни лягла в основу сценарію, за яким було знято легендарний фільм «Піаніст».



День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, День пам’яті про полеглих.

   6 листопада – День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, День пам’яті про полеглих.

Довгим і небезпечним був шлях до визволення Києва. Він проліг через окопи і партизанські ліси, через підпілля і застінки гестапо, через розпач і віру, через смерть і безсмертя.

У вересні 1943 року про близьке визволення столиці зі зверненням до киян, була підписана листівка багатьма представниками української інтелігенції: президентом Академії наук України О. Богомольцем, академіками М. Калиновичем, Є. Патоном, поетами і письменниками О. Корнійчуком, П. Тичиною, М. Рильським, М. Бажаном, В. Сосюрою, Ю. Яновським, А. Малишком, О. Довженком та іншими. «Ви чуєте? Гармати гримлять, — йшлося у зверненні. — На береги сивого Дніпра виходять воїни-визволителі. Війська стоїть на порозі Києва. — І далі: — Ми чуємо цей клич, що лине із розтерзаних грудей Києва. Ми поспішаємо до тебе, наше рідне місто…»

Микола Бажан в «Київських етюдах» «На лівому березі Дніпра» писав:

«Туману мляві, мерехтливі смуги,

Повільно коливаючись пливли,

І видно стало кручі та яруги

З-за тихої дніпровської імли…

Як меч блищав в тьмі чорних крутоярів

Потік Дніпра. І меч забагрянів,

І меч піднісся. Перший залп ударив…»

Київ звільнили в результаті Київської наступальної операції, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – однієї з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій у світовій історії.

6 листопада 1943 року війська Першого Українського фронту та Перша Чехословацька бригада з закарпатськими українцями увійшли до столиці України, форсувавши з боями Дніпро.

В журналі "Україна" за листопад—грудень 1943 року було надруковано "Київські вірші" М. Рильського: "Це ти, мій Києве квітчастий, моє життя, моя любов! Я знаю, що не міг ти впасти, що смертю смерть ти поборов! Забудь же швидше сон жахливий, звернись лицем у майбуття, возсяй алмазом серед ниви! Убивцям — смерть, тобі — життя!"



понеділок, 1 листопада 2021 р.

Мастер-клас з африканського живопису.

 В сонячний осінній день ми зібрались на мастер-клас з африканського живопису. Під вмілим керівництвом Света Шиль та під час цікавих історій про Африку,  живопис, своє творче життя, техніку виконання сангіною (яку використовував ще Рембрант) час сплинув непомітно і продуктивно) 

Символи Африки, квітка протея та жираф - намалювали всі! 

Навіть наш новий чотирилапий друг, теж був задоволений)
















середа, 27 жовтня 2021 р.

Майстер-клас від Світлани Шиль ,,Малюємо Африку разом''

 Друзі!

Вже в неділю, 31 жовтня о 13:00 чекаємо вас на майстер-клас від Світлани Шиль. Техніка - сангіна.

Малюємо разом квітку протея або ж «африканська троянда», яка є символом ПАР. Екзотична зовнішність цієї прекрасної квітки буває дуже різною, залежно від виду. Свою назву ця квітка отримав від імені грецького божества, сина Посейдона. Згідно міфології, Протей міг приймати різні обличчя, як і багатолика протея. Саму квітку можна побачити та потримати в руках і в нашій бібліотеці.

Також малюємо жирафа. В Африці до жирафів ставляться з повагою, шануючи їх. Жираф є символом багатства, вміння прораховувати розвиток подій, добробут.

При собі мати маску, гарний настрій та бажання навчитись малювати.



Володимир Лис

 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани на Волині народився



Володимир Лис — український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик.

1977 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Нині редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь».

У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Ім’я Володимира Лиса стало відомим широкому колу українських читачів насамперед завдяки відзнакам, здобутим на конкурсі «Коронація слова» різних років, починаючи з 2000 р. Найвідоміші з романів-лауреатів конкурсу – це «Острів Сильвестра» (2008) і «Століття Якова» (2010) (останній було екранізовано 2 роки тому).

В доробку популярного українського письменника Володимира Лиса твори різних жанрів і тональностей – історичні романи-(квазі)біографії («Століття Якова» (2010), «Соло для Соломії» (2013)), своєрідні «саги поколінь» («Країна гіркої ніжності» (2015), «Діва Млинища» (2016)), іронічні романи («Іван і Чорна пантера» (2011)), романи-детективи («І прибуде суддя» (2004, 2018)). Усім творам притаманний суттєвий мелодраматизм, що поєднується з колоритним зображенням народного життя. Поряд з художніми творами є й автобіографічні: «Місяць, обмитий дощем» (2017) – збірка автобіографічних новел і есеїв та «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» (2014) – намагання Володимира Лиса передати в творчості образ і мудрість своєї бабусі. Останні твори відверто представлені, як автобіографічні, і вони захоплюють саме своєю справжністю, тим, що знаєш – це спогади реальної людини без художніх домішок.

Книги Володимира Лиса є одні з напопулярніших серед читачів нашої бібліотеки.



четвер, 21 жовтня 2021 р.

 Відкриття художньої виставки живопису Африки Світлани Шиль та Патріції Токавседх.

Вже близько 10 років наша бібліотека плідно співпрацює з ГО ,,Африканська Рада в Україні'' і кожного разу це свято для наших читачів та мешканців району, адже всі знають, що це буде незвично, цікаво, пізнавально.

В затишній, комфортній атмосфері мали чудову можливість насолодитись особливим, африканським живописом. Познайомитись з фотовиставкою предметів побуту Африки 15-16 ст.

Розом з президентом ГО ,,Африканська Рада в Україні'' Issa Sadio Diallo та за підтримки Меценат Андрій Горчаков запланували цілий ряд цікавих зустрічей, майстер-класи по образотворчому мистецтву, грі на тамтам, національному африканському танцю та модна вечірка "FASHION PARTY"(з можливістю одягти та продефілювати в африканському одязі) від Teodorina Kamis-Vavryk.

Перший майстер-клас з живопису буде від Света Шиль, квітка протея або ж «африканська троянда» - є символом ПАР. Екзотична зовнішність цієї прекрасної квітки буває дуже різною, залежно від виду. Свою назву ця квітка отримав від імені грецького божества, сина Посейдона. Згідно міфології, Протей міг приймати різні обличчя, як і багатолика протея. Саму квітку можна побачити та потримати в руках і в нашій бібліотеці. (День і час майстер-класу буде оголошено додатково).

Коли емоції переповнюють, то слів замало, краще прийти і подивитись.

Виставка триває до 22 листопада. Вхід вільний.

P.S. За музичний супровід дякуємо Дмитро Стародубенко).
















 Активно співпрацюємо в напрямку культурної дипломатії разом з ГО ,,Африканська Рада в Україні'' Issa Sadio Diallo та новими друзями бібліотеки Меценат Андрій Горчаков.



вівторок, 19 жовтня 2021 р.

Богдан Гаврилишин - «Лідер світового менеджменту у піднесенні міжнародного авторитету України»

 «Лідер світового менеджменту у піднесенні міжнародного авторитету України».

19 жовтня 2021 року виповнилося б 95 років з дня народження Богдана -Володимира Дмитровича Гаврилишина. Богдан Дмитрович - український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина. Був громадянином Канади.

Відтепер щороку в середині жовтня ми вшановуватимемо пам’ять Богдана Гаврилишина – пластуна з майже 80-літнім “стажем”, якого називали найвпливовішим українцем світу.

Богдан Дмитрович здійснив шлях від хлопця-лісоруба до члена одного з найпотужніших об’єднань провідних інтелектуалів світу — Римського Клубу. Народився 1926 року у с. Коропець Тернопільської області. У 1944-му, коли йому було 18, під час ІІ Світової війни його забрали до Німеччини на роботи. Звідти у 1947 році емігрував до Канади. Там працював лісорубом, згодом став студентом Університету Торонто, де здобув магістра за спеціальністю Інженер-механік. Згодом Богдан Дмитрович отримав MBA в МІМ-Женева і ступінь доктора економіки та суспільних наук у Женевському Університеті.

Богдан Гаврилишин став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум), засновником Міжнародного інституту менеджменту в Індії. Був консультантом компаній «General Electric», «IBM», «Unilever», «Phillips», радником урядів кількох країн.

Богдана Гаврилишина нагороджено Орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть бути нагороджені іноземці (Б.Г. зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016 року видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за “визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність”. Серед інших кавалерів Ордену Свободи – король Швеції Карл XVI Густав, американський сенатор Джон Маккейн, Джордж Сорос, екс-віце-президент США Джо Байден та очільники 10 держав.

Підтримав першу українську експедицію в Антарктиду,

1995 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію “Фарадей”, тепер відому як “Академік Вернадський”. Українська сторона придбала цю станцію за символічний 1 фунт стерлінгів. А от на відправлення першої експедиції в Антарктиду коштів не було. Все закінчилося б фіаско, якби наші вчені не вийшли на Богдана Гаврилишина, який тоді очолював міжнародний фонд “Відродження”. Почувши про цю проблему, Богдан Дмитрович допоміг першій українській антарктичній групі – фонд виділив кошти на експедицію.

У 2010 році заснував Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка критичної маси молодих українців, які на власному досвіді вивчили як функціонують найкращі країни Європи, та зможуть утворити критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

24 жовтня 2016 року о 5-й ранку п. Богдан помер у родинному колі у своїй квартирі у Києві.




 Шановні друзі! Улюблена нами Африка чекає!

20 жовтня о 15:00 запрошуємо на відкриття художньої виставки "Колорит Африки очами та руками Світлани Шиль та Патриції Токавседх'. Відкриває виставку президент ГО ,,Африканська Рада в Україні'' Issa Sadio Diallo.

Виставка триває до 22 листопада і в цей період, за окремим графіком, будуть проводитись майстер-класи по африканському живопису, навчання гри на тамтам (африканські барабани), презентація фотовиставки предметів побуту, виставка африканських масок та ін. Слідкуйте за анонсами.

Вхід вільний, в масках.



Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів

 17 жовтня в рамках заходів до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію злиднів, який був запроваджений за ініціативою неурядових організацій у 1992 року Генеральною Асамблеєю ООН - інформаційна хвилинка ,,«Головний моральний виклик сучасності».

Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.

Забезпечення права на захист від бідності також є одним із головних напрямів Європейської соціальної хартії (переглянутої), що ратифікована Верховною Радою України у 2006 році. Бідність можна розглядати як абсолютну величину, тобто як величину доходу особи, так і відносну величину – співвідношення із купівельною спроможністю населення. Як абсолютну величину бідність в Україні можна розглядати як співвідношення до прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум це соціальний стандарт, який є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

В Україні запроваджено ще один соціальний стандарт, який не передбачений ні Конституцією ні чинним законодавством. Це рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

Бідність можна розглядати як абсолютну величину, тобто як величину доходу особи, так і відносну величину – співвідношення із купівельною спроможністю населення. Як абсолютну величину бідність в Україні можна розглядати як співвідношення до прожиткового мінімуму.

Викорінення бідності, боротьба з нерівністю та захист прав кожної людини є першочерговим завданням Цілей сталого розвитку (2015-2030), затверджених на Саміті ООН у вересні 2015 року.

Сьогодні боротьба з бідністю в Україні залишається вкрай важливим та актуальним питанням, обумовленим загостренням соціально-економічної ситуації в країні, що супроводжується погіршенням матеріального становища переважної частини населення, що, як наслідок, значно стримує розвиток України.

Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.



середа, 13 жовтня 2021 р.

Дмитро Омелянович Луценко

 До 100 річчя від дня народження Дмитра Луценка музична презентація ,,Дарую людям пісню''.

Дмитро Омелянович Луценко – видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик народився 15 жовтня 1921 року с. Березова Рудка Пирятинського Району Полтавської області. З раннього дитинства довкола Дмитрика лунала рідна пісня. Мав чудовий голос батько хлопця. При добрій нагоді у привітній оселі Луценків збиралися рідні, друзі, сусіди – й пісня була головною на таких гостинах. 1938р. Дмитро Луценко вступив до Київського гідромеліоративного інституту. За два роки мобілізований до армії, служив на кордоні з Афганістаном. Під час війни був автоматником розвідувальної роти. В одному з боїв у Східній Прусії був тяжко поранений і контужений, дістав інвалідність. Після шпиталю повернувся до навчання в інституті. У повоєнні роки працював у газетах «Сільські вісті», «Молодь України», в українській редакції Всесоюзного радіо.

Перша збірка віршів Д.Луценка — «Дарую людям пісню» — вийшла друком 1962р. Книгу щиро вітав Володимир Сосюра. З нею прийняли до Спілки письменників.

На одній із зустрічей молодих журналістів з читачами Дмитро Омелянович познайомився з Тамарою Іванівною, кореспонденткою однієї з газет. Лише за якихось п’ять днів пара взяла шлюб. Потім сталося горе: померла у неповні 17 років таткова улюблениця, донечка Лариса. Тоді Дмитра Омеляновича і спіткав перший інфаркт. Врятувала і підняла на ноги Пісня…

На слова Д.Луценка писали пісні П.Майборода, Ю.Білаш, В.Верменич, І.Шамо та інші відомі композитори. У плідній співпраці народилося понад 300 пісень. Справжні шедеври — «Осіннє золото», «Мамина вишня», «Україно, любов моя» — та багато інших. Пісні на слова Дмитра Луценка виконували Д.Гнатюк і Діана Петриненко, А.Мокренко і Ніна Матвієнко, хорова капела «Думка» і народний хор ім.Г.Верьовки…

У творчому доробку поета – понад десять поетичних збірок. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

1976р. Д.Луценко став лауреатом Шевченківської премії – разом з І.Шамо, за пісню «Києве мій».

Помер Д.Луценко 16 січня 1989р. – від восьмого інфаркту…

Починаючи з 1990-го, в рідній Луценковій Березовій Рудці, куди він часто приїздив, відбуваються пісенні свята «Осіннє золото», під час яких виконуються пісні на його слова.

2001р. була заснована премія імені Дмитра Луценка, яку вручають найкращим співакам, композиторам, поетам. Ім’ям Дмитра Луценка названа одна з київських вулицm/

Шанують творчість Дмитра Луценка і в нашій бібліотеці.





вівторок, 12 жовтня 2021 р.

День захисників і захисниць України.

 


14 жовтня - День захисників і захисниць України.

З 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала державне свято День захисника України на День захисників і захисниць України. Окрім Дня захисника та захисниць України, 14 жовтня ще відзначають Покрову Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».

Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.









День художника України.

 10 жовтня майстри пензля відзначають День художника України. Свято встановлено в Україні «…ураховуючи роль художників України в розвитку українського образотворчого мистецтва, відродженні національних традицій у художній творчості та на підтримку ініціативи Спілки художників України…» згідно з Указом Президента України «Про День художника» від 9 жовтня 1998 року № 1132/98.

Густими барвами земними

Він звеселяє полотно,

І чим рясніш воно цвістиме,

Тим довше житиме воно.

Не кожну фарбу, що потрапить

Йому під руку, він бере,

Життя не кожний марний клапоть,-

Лиш те з життя, що не умре!

Але буває, що в дрібниці

У сонця відсвіті легкім

Велике сяєво таїться,

Як в іскрі — блискавка і грім…

М. Рильський

Захопленість красою життя, красою людини і природи – визначальна ознака українського живопису, який займає помітне місце в кращих досягненнях світової культури. До вашої уваги книжкова виставка до Дня художника України. Завітайте до нашої бібліотеки імені М. Бажана і ви зацікавитесь фондами бібліотеки з прекрасними колекціями книг.