середу, 15 грудня 2021 р.

Національний тиждень читання. Жовта середа.

 ***#кольрові_читання ***

#тижденьчитання та #знайдисвоюкнигу

Жовта середа!

Жовтий колір – стимулює зір, роботу головного мозку та уяву, позитивно впливає на моторику. Дослідження показують, що цей колір покращує концентрацію уваги та пам’ять, активізує нервову систему, вселяє оптимізм. Ми пов’язуємо його насамперед з теплом і світлом сонця. Саме тому жовтий колір є потужним антидепресантом, це колір гарного настрою, допомагає боротися з апатією та відчуттям тривоги.

Читайте разом з нами!







 ***Шановні друзі! ***

19 грудня о 13:00 год. в рамках закриття художньої виставки африканського живопису запрошуємо вас на святкове дійство, на якому на вас чекає:

👉майстер-клас з африканського живопису;

👉майстер-клас гри на там-там;

👉модна вечірка "FASHION PARTY";

👉майстер-клас з національного африканського танцю;

👉сюрпризи від Миколая;

👉запрошені гості, фольклорний гурт ,,Різнобарв'я'', який представить українську частину свята.

👆Обов'язкова умова!

При собі мати маску, COVID-сертифікат, негативний результат ПЛР-тестування чи експрес-тестування на антиген або сертифікат про одужання.

Кількість місць обмежено! Запис по тел. 044 2759576.



Національний тиждень читання. Оранжевий вівторок.

 ***#кольрові_читання ***

Оранжевий вівторок!

Оранжевий колір характеризує зрілість особистості й силу механізмів «Я». Він утворюється при поєднанні жовтого кольору, що виражає активність й екстраверсію, і червоного кольору, що символізує пристрасть і плоть. Відповідно, в оранжевому кольорі знайшло втілення сполучення психологічних особливостей утворюючих його кольорів. Це колір радості, задоволення, прагнення до досягнення й самоствердження, колір енергії й сили. Цей колір символізує розвиток, спрямованість на успіхи. Як самий кричущий він займає пануюче положення в ряді інших кольорів або завдяки своїй позитивній перевазі над ними. Недарма рятувальні жилети альпіністів, спецівки дорожніх робітників, надувні рятувальні жилети моряків пофарбовані у цей найпомітніший колір. Помаранчевий колір називають «flamma amoris et caritatis» — полум'ям любові й милосердя.





понеділок, 13 грудня 2021 р.

 ***Долучились до Національного тижня читання! ***

#тижденьчитання та #знайдисвоюкнигу

13-19 грудня 2021 року в Україні вперше відбудеться Національний тиждень читання. Це буде особливий час, коли читачі, письменники, видавці, бібліотекарі, книгарі об’єднаються навколо книги та читання.

Тиждень пройде під егідою Українського інституту книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України. Партнерами події є ВГО Українська бібліотечна асоціація й Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачі.

Розпочинаємо тиждень читання разом з учнями 4-А класу Київська середня загальноосвітня школа 279 ім. П. Григоренка.

https://www.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw


вівторок, 30 листопада 2021 р.

 #ЩедрийВівторок

#ЩВБібліотеки

День виник у 2012 році в США і завдяки тисячам учасників поширився світом. Україна приєдналася до ініціативи у 2018 році. Він був створений з простою ідеєю: спонукати людей робити добрі справи. Але за останні 8 років ця подія перетворилася на глобальний рух, який надихає сотні мільйонів людей з усього світу творити добро. #GivingTuesday поширює добро та щедрість, об’єднує людей та дає нам спільну велику справу на всіх. До ініціативи може доєднатися кожен бажаючий.

Наша бібліотека теж  долучилась  до всесвітнього благодійного руху #ЩедрийВівторок та оголошує Всеукраїнську акцію дарування книг для бібліотек України.

Дякуємо всім нашим читачам за книги та позитивні емоції подаровані в цей день.







понеділок, 29 листопада 2021 р.

 


#DigitalMonth #DigitalMonthLib


В межах проєкту Міністерства цифрової трансформації "Дія. Цифрова освіта" пройшов Місяць цифрової грамотності. 

Наша бібліотека входить в Мережу Хабів цифрової освіти, а бібліотекарі є амбасадорами цифрової освіти. Під час проєкту 

було проведено навчання для користувачів, як безкоштовно отримати доступ до сайту Дія. Цифрова освіта, зареєструватися та отримати сертифікат про вакцинацію. Також працівники бібліотеки успішно пройшли навчання з цифрової грамотності та готові надавати консультації та допомогу в набутті цифрових навичок і користуванні додатком ,,Дія''.









День вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

 27 листопада День вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

В цей день згадують історію, вшанувують тих, чиє життя було зруйноване або знищене в ті страшні часи сталінського режиму.

Голодомор 1932-33 рр. є визнаним на міжнародному рівні геноцидом українців. Керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932—1933 роках створило штучний масовий голод,щоб придушити український національно-визвольний рух, упокорити українців та ліквідувати частину українських селян. Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані і в 1932-1933 роках призвело до смерті мільйонів українців. В інших регіонах СРСР від голоду також загинуло чимало людей, однак в Україні і на Кубані був геноцид, оскільки голод був навмисне спрямований проти української нації.

За різними оцінками, жертвами Голодомору 1932-33 років стали від 5 до 10 млн українців.

«Закон про п'ять колосків» назва, яку отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року. Влітку 1933 року за цим законом було засуджено 150 тис осіб.

Одним із механізмів реалізації геноциду українського народу стали «Чорні дошки». Занесення на такі дошки цілих районів, населених пунктів, колгоспів означало повне блокування їх спецзагонами та військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх продуктів харчування, заборону торгівлі. У 1932-1933 роках в Україні було занесено на «чорні дошки» 735 районів, сіл, хуторів, колгоспів.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом україни «Про Глодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії. Голодомор став темою багатьох художніх творів. Літературознавці вважають, що роман «Марія» – перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений за часів радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створеному для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Однак відомо, що хронологічно першим твором про голод була новела А. Любченка «Кострига». Цій тематиці присвятили свої твори й інші – Тодось Осьмачка, чиї повісті, написані в 50-ті роки минулого століття, перевидаються вже в 21-му; твори І. Качуровського і О. Веретенченка, О. Гай-Головка, В. Чапленка, М. Стельмаха, В. Земляка.

Пройшло багато років, перш ніж один із авторів твору на тему Голодомору отримав найвищу літературну нагороду – імені Тараса Шевченка – В. Захарченко за книгу «Пришлі люди». Не отримав такої нагороди, хоч номінувався двічі, Василь Барка, український письменник-емігрант зі США. Його роман «Жовтий князь» фахівці вважають чи не найкращим і найбагатограннішим із відомих творів про трагедію Голодомору.

Після того, як Україна стала самостійною державою, з’ясувалося, що творів таких існує дуже багато, а сам список авторів – нескінченний: В. Підмогильний, О. Кобець, А. Гудима, Ольга Мак, К. Ластівка, А. Мельничук, А. Любченко, М. Понеділок, В. Трубай.... О. Гончар, Є. Гуцало, І. Стаднюк, А. Дімаров...



Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками.

 25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками.

В резолюції Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 1993 року зазначено, що насильство щодо жінок – акт насильства вчинений за ознакою статі, який завдає або може завдати фізичну, психологічну шкоду, страждання жінкам, погрози вчинення таких актів, примус або свавільне позбавлення волі як у громадському так і в особистому житті. В цей день були жорстоко вбиті сестри Мірабаль під час диктатури Трухільйо у Домініканській Республіці у 1960 році.

Через шість місяців після вбивства молодих жінок диктатор попрощався не лише зі владою, а й життям. А сестри Мірабаль стали народними героїнями.

У червні 1991 року Центр Жіночого Глобального Лідерства та учасники Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями з 20 країн світу, закликали до проведення компанії «16 Днів проти гендерного насильства». Понад 1000 організацій з більш як 100 країн беруть участь у щорічних всесвітніх кампаніях «16 днів проти гендерного насильства», які направлені на припинення усіх форм насильства проти жінок.

Україна приєдналася до кампанії «16 днів проти гендерного насильства» у 2000 році. 11 листопада 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про попередження насильства в сім”ї», цим самим протидія гендерному насильству стала частиною державної політики.

28 червня 2006 року Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 1512 «Парламенти, об’єднані для подолання побутового насильства над жінками», яка закликає парламенти держав – членів Ради Європи залучитися до європейської кампанії проти насильства над жінками. 24 листопада 2006 року було проведено День парламентів проти насильства щодо жінок.

Насильство проти жінок одночасно є як причиною так і наслідком гендерної нерівності. Це широко розповсюджене та поширене порушення здійснення прав людини, головна перешкода досягнення гендерної рівності. Більшість держав, в тому числі і в Україні, включили принцип недискримінації, як це сформульовано в міжнародних документах з прав людини, у своє внутрішнє законодавство: Конституція України, Закони України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» та інші.

Сьогодні всі скажемо: «Стоп насильству!».

Нові книги нашої бібліотеки

 


 Резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року затверджено Декларацію принципів толерантності. В декларації визначається поняття «толерантність», а також вона проголошує 16 листопада Міжнародним днем, присвяченим толерантності.




середу, 10 листопада 2021 р.

 10 листопада 1928 року у Києві було відкрито будинок-музей Тараса Шевченка. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка — філія Національного музею Тараса Шевченка. Тут Т. Шевченко проживав з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Дерев'яний будинок зведений 1835 року в колишньому провулку «Козине болото». Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована за «типовим» проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків.

У цьому будинку Тарас Шевченко оселився після свого повернення з Седнева напровесні 1846. Разом з Тарасом Шевченком оселилися двоє його приятелів — художник Михайло Сажин та поет Олександр Афанасьєв-Чужбинський.

Помешкання Тараса Григоровича складалося з невеликої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні, розташованої на мансарді. Шевченко разом з Михайлом Сажиним малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Т. Шевченко працював у Київській археологічній комісії і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України.

У квітні 1846 Тарас Шевченко пристав до Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. Не без впливу Шевченка укладено статут та інші програмові документи кирило-мефодіївців. Влітку 1846 Т. Шевченко написав дві балади «Русалка» та «Лілея», використавши усні народні легенди і перекази. 7 листопада 1846 Тарас Шевченко подає заяву на ім'я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті, на яку його затвердили 21 лютого 1847 р.

У березні 1847, після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.

У 1946 році на подвір'ї музею було встановлено бронзовий бюст молодого Т. Г. Шевченка (скульптор Галина Львівна Петрашевич). Це сталося рівно через 100 років після того, як Тарас Шевченко вперше оселився в цьому будинку.

У 1969–1973 рр. проведено комплексну реконструкцію будинку з завданням відновити вигляд будинку часів перебування у ньому Т. Шевченка.

Нинішня експозиція в повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року.

Щороку музей відвідує близько 10 тисяч людей. Його сприятлива аура дозволяє відволікатися від сірого будення й поринути у світ творчого натхнення і спокою.





вівторок, 9 листопада 2021 р.

День української писемності та мови!

 9 листопада День української писемності та мови!

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!

https://docs.google.com/forms/d/1mqgA-cs3WoDJ071em27fTG_cyIi4v7p_BAsJCnwbWJo/edit



Міжнародний день піаніста!

 8 листопада - Міжнародний день піаніста!

Піаніно (італ. pianino — маленьке фортепіано) — музичний інструмент, різновид фортепіано, в якому струни, дека і механічна частина розташовані вертикально, а не горизонтально, внаслідок чого піаніно займає значно менше місця, ніж рояль.

Перше піаніно було сконструйоване у 1709 році італійцем Бортоломео Крістофорі. Але сучасну форму піаніно отримало лише в середині 19 сторіччя (чавунна рама, перехресні струни, механіка з нижнім і верхнім розташуванням демпферів). Найпоширеніші кабінетні піаніно, мають ширину корпусу по клавіатурі 1450–1500 мм і висоту близько 1250–1400 мм, та мають діапазон в 7 октав.

Приблизно з кінця XX століття в європейських містах з'явилася традиція «вуличних піаніно» — піаніно, які розташовуються посеред вулиць і площ, аби на них міг зіграти кожен охочий. В останні роки популярність вуличних піаніно значною мірою завдячує ініціативі британського художника Люка Джеррема (Luke Jerram), який у 2008 році встановив посеред вулиці піаніно із надписом «Play Me, I'm Yours» (англ. "Зіграй, я твоє"), заохочуючи таким чином мешканців та гостей міста зіграти на ньому. До 2014 року близько 1200 подібних піаніно з'явилися на вулицях 43 міст США, Європи, Австралії, а також в Ханчжоу (Китай).

В Україні вуличне піаніно вперше з'явилося у Львові 21 червня 2013 року з нагоди Дня Міжнародного дня Музики інструмент подарував місту музикант Маркіян Мацех.

У часи Євромайдану вуличні піаніно з'явилися і в центрі Києва на територіях, контрольованих протестувальниками. Так, 7 грудня піаніно, пофарбоване в кольори українського та європейського прапорів, з'являлося перед кордоном міліції біля адміністрації Президента. Пізніше це піаніно було евакуйовано до будівлі КМДА. Згодом інструментів в центрі Києва стало декілька, одне з них було на барикадах на вулиці Грушевського.

Найвидатніші піаністи в історії – Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Артур Рубінштейн, Святослав Ріхтер, Йосип Гофман і Володимир Горовиць.

Доля одного з відомих піаністів XX сторіччя Владислава Шпільмана в роки Другої світової війни лягла в основу сценарію, за яким було знято легендарний фільм «Піаніст».



День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, День пам’яті про полеглих.

   6 листопада – День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, День пам’яті про полеглих.

Довгим і небезпечним був шлях до визволення Києва. Він проліг через окопи і партизанські ліси, через підпілля і застінки гестапо, через розпач і віру, через смерть і безсмертя.

У вересні 1943 року про близьке визволення столиці зі зверненням до киян, була підписана листівка багатьма представниками української інтелігенції: президентом Академії наук України О. Богомольцем, академіками М. Калиновичем, Є. Патоном, поетами і письменниками О. Корнійчуком, П. Тичиною, М. Рильським, М. Бажаном, В. Сосюрою, Ю. Яновським, А. Малишком, О. Довженком та іншими. «Ви чуєте? Гармати гримлять, — йшлося у зверненні. — На береги сивого Дніпра виходять воїни-визволителі. Війська стоїть на порозі Києва. — І далі: — Ми чуємо цей клич, що лине із розтерзаних грудей Києва. Ми поспішаємо до тебе, наше рідне місто…»

Микола Бажан в «Київських етюдах» «На лівому березі Дніпра» писав:

«Туману мляві, мерехтливі смуги,

Повільно коливаючись пливли,

І видно стало кручі та яруги

З-за тихої дніпровської імли…

Як меч блищав в тьмі чорних крутоярів

Потік Дніпра. І меч забагрянів,

І меч піднісся. Перший залп ударив…»

Київ звільнили в результаті Київської наступальної операції, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – однієї з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій у світовій історії.

6 листопада 1943 року війська Першого Українського фронту та Перша Чехословацька бригада з закарпатськими українцями увійшли до столиці України, форсувавши з боями Дніпро.

В журналі "Україна" за листопад—грудень 1943 року було надруковано "Київські вірші" М. Рильського: "Це ти, мій Києве квітчастий, моє життя, моя любов! Я знаю, що не міг ти впасти, що смертю смерть ти поборов! Забудь же швидше сон жахливий, звернись лицем у майбуття, возсяй алмазом серед ниви! Убивцям — смерть, тобі — життя!"



понеділок, 1 листопада 2021 р.

Мастер-клас з африканського живопису.

 В сонячний осінній день ми зібрались на мастер-клас з африканського живопису. Під вмілим керівництвом Света Шиль та під час цікавих історій про Африку,  живопис, своє творче життя, техніку виконання сангіною (яку використовував ще Рембрант) час сплинув непомітно і продуктивно) 

Символи Африки, квітка протея та жираф - намалювали всі! 

Навіть наш новий чотирилапий друг, теж був задоволений)
















середу, 27 жовтня 2021 р.

Майстер-клас від Світлани Шиль ,,Малюємо Африку разом''

 Друзі!

Вже в неділю, 31 жовтня о 13:00 чекаємо вас на майстер-клас від Світлани Шиль. Техніка - сангіна.

Малюємо разом квітку протея або ж «африканська троянда», яка є символом ПАР. Екзотична зовнішність цієї прекрасної квітки буває дуже різною, залежно від виду. Свою назву ця квітка отримав від імені грецького божества, сина Посейдона. Згідно міфології, Протей міг приймати різні обличчя, як і багатолика протея. Саму квітку можна побачити та потримати в руках і в нашій бібліотеці.

Також малюємо жирафа. В Африці до жирафів ставляться з повагою, шануючи їх. Жираф є символом багатства, вміння прораховувати розвиток подій, добробут.

При собі мати маску, гарний настрій та бажання навчитись малювати.



Володимир Лис

 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани на Волині народився



Володимир Лис — український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик.

1977 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Нині редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь».

У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Ім’я Володимира Лиса стало відомим широкому колу українських читачів насамперед завдяки відзнакам, здобутим на конкурсі «Коронація слова» різних років, починаючи з 2000 р. Найвідоміші з романів-лауреатів конкурсу – це «Острів Сильвестра» (2008) і «Століття Якова» (2010) (останній було екранізовано 2 роки тому).

В доробку популярного українського письменника Володимира Лиса твори різних жанрів і тональностей – історичні романи-(квазі)біографії («Століття Якова» (2010), «Соло для Соломії» (2013)), своєрідні «саги поколінь» («Країна гіркої ніжності» (2015), «Діва Млинища» (2016)), іронічні романи («Іван і Чорна пантера» (2011)), романи-детективи («І прибуде суддя» (2004, 2018)). Усім творам притаманний суттєвий мелодраматизм, що поєднується з колоритним зображенням народного життя. Поряд з художніми творами є й автобіографічні: «Місяць, обмитий дощем» (2017) – збірка автобіографічних новел і есеїв та «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» (2014) – намагання Володимира Лиса передати в творчості образ і мудрість своєї бабусі. Останні твори відверто представлені, як автобіографічні, і вони захоплюють саме своєю справжністю, тим, що знаєш – це спогади реальної людини без художніх домішок.

Книги Володимира Лиса є одні з напопулярніших серед читачів нашої бібліотеки.



четвер, 21 жовтня 2021 р.

 Відкриття художньої виставки живопису Африки Світлани Шиль та Патріції Токавседх.

Вже близько 10 років наша бібліотека плідно співпрацює з ГО ,,Африканська Рада в Україні'' і кожного разу це свято для наших читачів та мешканців району, адже всі знають, що це буде незвично, цікаво, пізнавально.

В затишній, комфортній атмосфері мали чудову можливість насолодитись особливим, африканським живописом. Познайомитись з фотовиставкою предметів побуту Африки 15-16 ст.

Розом з президентом ГО ,,Африканська Рада в Україні'' Issa Sadio Diallo та за підтримки Меценат Андрій Горчаков запланували цілий ряд цікавих зустрічей, майстер-класи по образотворчому мистецтву, грі на тамтам, національному африканському танцю та модна вечірка "FASHION PARTY"(з можливістю одягти та продефілювати в африканському одязі) від Teodorina Kamis-Vavryk.

Перший майстер-клас з живопису буде від Света Шиль, квітка протея або ж «африканська троянда» - є символом ПАР. Екзотична зовнішність цієї прекрасної квітки буває дуже різною, залежно від виду. Свою назву ця квітка отримав від імені грецького божества, сина Посейдона. Згідно міфології, Протей міг приймати різні обличчя, як і багатолика протея. Саму квітку можна побачити та потримати в руках і в нашій бібліотеці. (День і час майстер-класу буде оголошено додатково).

Коли емоції переповнюють, то слів замало, краще прийти і подивитись.

Виставка триває до 22 листопада. Вхід вільний.

P.S. За музичний супровід дякуємо Дмитро Стародубенко).