вівторок, 28 квітня 2020 р.

Микола Івасюк

28 квітня 1865 року народився художник Микола Івасюк  у м. Заставні (нині Чернівецька область), в родині теслі та домогосподині. По закінченні школи  вступив до Чернівецької вищої реальної школи, в якій  професором живопису був перший на Буковині професійний український художник  Юстин Пігуляк. Саме він виплекав у Миколи любов до українського історичного живопису.
 19-річний Микола Івасюк став студентом Віденської академії і поставив собі за мету створити на полотні величний образ Богдана Хмельницького.
Закінчивши віденську академію, Івасюк -  один з кращих художників-випускників – дістав рекомендацію на навчання у Мюнхенській академії мистецтв. У Мюнхені доля звела його з польским баталістом Юзефом Брандтом, дружба з яким тривала багато років. Тут-таки молодий чоловік понайомився з сестрою свого місцевого товариша, закохався і невдовзі узяв з нею шлюб. А ще під час відвідин маєтку Брандта в Ороньську познайомився з відомим художником, українцем за походженням, Іллею Репіним. Саме Репін порадив Івасюкові повернутится до України і розробляти історичну тематику.
У 1897р. Івасюк у Чернівцях організував  художні курси при міському промисловому музеї, першу на Буковині художню школу для обдарованих дітей з бідних родин, якою керував до 1908р.  Вважав себе послідовником відомого українського художника Миколи Мурашка, який 1875р. створив Київську рисувальну школу.
Іконостаси у Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо — історичні картини М.Івасюка здобули широке визнання. Над полотном  «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» митець працював аж 20 років і завершив його у 1912-му.  Нині картина  зберігається у  Київському державному музеї українського мистецтва.
Очевидці переказують, що на початку минулого століття репродукція цієї картини була у Західній Україні мало не в кожній хаті. 
У своїй творчості М.Івасюк не раз звертався до козацької тематики.  Загалом упродовж свого життя Івасюк створив понад 500 полотен.
Останні 11 днів життя художник Микола Івасюк провів у камері смертників. 25 листопада о 24.00 за ним прийшли кати. Івасюк, як і багато інших людей, безневинно замордованих у ті жахливі дні більшовиками, знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі під Києвом. Його ім’я сяє серед тисяч зірок у небі українського Мистецтва. Його могила – серед багатьох українських могил у Биківні…
1980р. Микола Іванович Івасюк був посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину».
Від 2013р. на Буковині премією імені Миколи Івасюка відзначають найкращі роботи художників і скульпторів, різьбярів і вишивальниць.






Музична терапія

У всі часи, музика завжди була - є - і залишається потужним інструментом для підтримки духовності. Таким чином, звуки допомагають зарядитися енергією або, навпаки, позбутися від зайвих думок і розслабитися. Власне, тому музику використовують в терапевтичних цілях: для усунення безсоння, гіперактивності і нервового перенапруження підходить прослуховування плавної, мелодійної музики. Медики і психологи провели тисячі досліджень, завданням яким було підтверджено вплив музики на здоров’я людини. Ось, наприклад:

Прослуховування музики підвищує больовий поріг і зменшує тривожність

Заняття музикою і вокалом допомагає розвинути пам’ять і розумові здібності у дітей

Весела музика сприяє швидкому одужанню хворих, які перенесли операцію на серці

Прослуховування класичної музики нормалізує роботу серцево-судинної системи: уповільнює серцебиття, поліпшує потік крові, знижує артеріальний тиск

Музика, яка звучить на певній частоті і з певними інтервалами, здатна вбивати мікроби і інші хвороботворні організми. За прикладом далеко ходити не треба: під час епідемій чуми городяни постійно дзвонили в дзвони – і лихо йшло. Доведено, що активність бактерій знижується на 40-60%, якщо людина слухає дзвін або церковну музику. Віруючі люди вважають, що ця музика має цілющим ефектом завдяки божественної суті

Музика розвиває слух і перешкоджає його втраті в старості.

Музика – це колосальний енергетичний заряд, а музика Шопена - особливо. Пропонуємо Вам підбірку мелодії, які неодмінно залишать слід в душі та серці.

Вальс Дождя (Фредерік Шопен)

https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I

Ф.Шопен. - "Весенний вальс"

https://www.youtube.com/watch?v=nR9s6Gw0ieA

Фредерик Шопен - Сад Эдема (Нежность)

https://www.youtube.com/watch?v=3Exl_gGMzpE

Фредерик Шопен Ноктюрн 🎼🎵🎹 #МелодияДляДуши

https://www.youtube.com/watch?v=4W-JDq4cio8

Фредерик Шопен, Ноктюрн №1 Си-Бемоль Минор - Frédéric Chopin, Nocturne № 1 in B-Flat Minor

https://www.youtube.com/watch?v=-5AwhWrLBgc

,,Роман з містом''

Світлана Горбань та Наталія Лапіна майстрині слова та сюжету! Книга ,,Роман з містом'' отримав ІІ премію на престижному конкурсі ,,Коронації слова''!
Історія кохання з присмаком гіркої кави!
Магда, донька успішного лікаря Лемберга, має безліч шанувальників. Але бере таємний шлюб із простим хлопцем, чим накликає на себе гнів батьків. Її коханий помирає, а примиритися з родиною вона не встигає — до міста входять радянські війська, й батьків розстрілюють. На самотню красуню звертає увагу молодий радянський офіцер...
А також прогулянки старовинними львівськими вулицями не відпскають читача від першої і до останньої сторінки.
27 квітня 1783 - тринадцятирічний Людвіг ван Бетховен призначений музикантом клавішних інструментів придворного оркестру в Бонні.
Людвіг ван Бетховен - це найбільше явище в світовій музичній культурі, композитор ще за життя став легендою. Він був настільки неймовірно талановитим і цілеспрямованим, що, навіть втративши слух, продовжував створювати свої, що не мають рівних, геніальні шедеври.
Сьогодні навряд чи знайдеться людина, яка ніколи не чула «Місячної сонати» Людвіга ван Бетховена, адже це одне з найвідоміших і улюблених творів в історії музичної культури. Таке гарне і поетична назва твору дав музичний критик Людвіг Рельштаб вже після смерті композитора. Соната для фортепіано No14 до-дієз мінор, написана в 1800-1801 роках, була присвячена Джульєтті Гвиччарди. Маестро був закоханий в неї і мріяв про одруження.
Варто відзначити, що в цей період композитор став все частіше відчувати погіршення слуху, але був все також популярний у Відні і продовжував давати уроки в аристократичних колах. Вперше про цю дівчину, своїй учениці, «яка любить мене і любима мною» він написав у листопаді 1801 року Францу Вегелеру. 17-річна графиня Джульєтта Гвиччарди і Бетховен познайомилися в кінці 1800 року. Бетховен вчив її музичному мистецтву, причому навіть не брав грошей за це. На знак подяки дівчина розшивала йому сорочки. Здавалося, що щастя чекає їх, адже почуття у них взаємні. Однак планам Бетховена не судилося збутися: юна графиня віддала перевагу більш знатного людини, композитора Венцеля Галленберга.
Втрата коханої жінки, що підсилюється глухота, що звалилися творчі плани - все це навалилося на нещасного Бетховена. І соната, яку композитор починав писати в атмосфері окрилює щастя і трепетної надії, завершилася гнівом і люттю.
           А тепер на хвилину уявіть, якби Бетховен жив в наші дні, і для відтворення цих емоцій вибрав інший музичний інструмент. Який? Той самий, який сьогодні є лідером по втіленню емоційно важкої, переповненій емоціями і киплячій пристрастями музики - електрогітару. Адже ніякий інший інструмент настільки яскраво і точно не зобразить стрімкий ураган, що змітає все почуття і спогади на своєму шляху.

27 квітня 1113 року переяславський князь Володимир Всеволодович, прийнявши пропозицію місцевої знаті посісти київський престол, прибув до міста, де його урочисто зустріла делегація на чолі з митрополитом Никифором. Завдяки здібностям дипломата та полководця і за допомогою численних шлюбів своїх синів, дочок та онук, за правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, Русь пережила останній у своїй історії період єдності.
Придушивши силою повстання, Володимир того ж року прийняв зведення із 69 статей кримінального, цивільного і судового права, відоме як «Статут Володимира Всеволодовича», який дозволив звільнити від фінансової залежності багатьох боржників, обмежив свавілля лихварів і владу землевласників над смердами.
Розсадивши своїх синів по основних містах Русі, Володимир силою приборкав невдоволених узурпацією влади синів Святополка, в яких він відібрав Волинь, відірвав від Полоцька Мінське князівство і за кілька років поширив великокнязівську владу на більшій частині Київської держави (крім Галицької, Чернігово-Сіверської та Полоцької земель), яка за правління Володимира Мономаха, а по його смерті в 1125 році — його сина Мстислава Великого, пережила останній період своєї єдності.
За ініціативою Володимира Всеволодовича у 1116 році ігумен Михайлівського Видубицького монастиря Сильвестр переписав літопис Нестора «Повість временних літ», продовживши його подіями з 1110 по 1123 рік. До нього увійшла і легенда про начебто родиний зв'язок київського князя з візантійським імператором Костянтином IX з македонської династії Мономахів, завдяки котрій Володимир Всеволодович увійшов в історію з прізвиськом Мономах.

День азбуки Морзе

27 квітня – День азбуки Морзе.
У цей день, 27 квітня 1791 року, народився Семюел Морзе - американський художник і винахідник. Саме він розробив систему крапок і тире для кодування і передачі повідомлень.
У 1825 році Семюел Морзе перебував на заробітках. Незабаром він отримав звістку про важку хворобу дружини і тут же відправився додому. На жаль, він не встиг, на момент приїзду чоловіка була вже мертва. Справа в тому, що тоді листи доходили до адресатів дуже довго. Після смерті дружини Морзе задумався над тим, щоб створити винахід, яке дозволило б отримувати повідомлення набагато швидше. Так через 13 років
з’явилася азбука Морзе. Сьогодні мало хто цікавиться такою застарілою технологією як азбука Морзе та телеграф, однак як не дивно навіть сьогодні вони ще використовуються для зв'язку.
1. Хоч азбуку Морзе було винайдено понад 225 років тому її вивчають навіть сьогодні при підготовці розвідників та шпигунів.
2. Азбуку Морзе також називають «Вікторіанським інтернетом» оскільки свого часу телеграф і азбуку Морзе використовували практично по всьому світі для передачі повідомлень протягом багатьох десятиліть.
3. Конгрес США свого часу виділив понад 30000 доларів на створення першої телеграфної лінії. В ті часи це була неймовірно велика сума.
4. 2007 року японська компанія випустила наручний годинник з азбукою Морзе. Такий незвичний годинник повідомить час, використовуючи азбуку Морзе, після натискання кнопки «play».
5. Є навіть специфічний спорт по швидкості передачі та розпізнавання тексту азбукою Морзе — швидкісна телеграфія.
6. Лідерами по швидкісній телеграфії є національна збірна Білорусії. 2003-го року Андрій Біндасов за одну хвилину передав в буквеному тексті 283 знаки, а в змішаному - 230. Це означає, що йому вдалось робити приблизно 700 ударів у хвилину або майже 12 в секунду.

Волтер Ланц - американський мультиплікатор, каракатурист

27 квітня 121 рік від дня народження Волтера Ланца - американського мультиплікатора, каракатуриста, продюсера та режисера, який створив в 1940 р. анімаційний персонаж - ексцентричного дятла, одного із самих популярних мультиплікаційних героїв, дятла Вуді Вудпеккера.
Народився Волтер Ланц 27 квітня 1899 р., Нью-Рошелл, Нью-Йорк, США; помер 22 березня 1994 р.
В 12 років він закінчив курси малювання, з 16 років став працювати у відділі анімації. Його перший мульфільм 1929 року "Заворушення на скачках". В 1940 р. Волтер Ланц одружився з Грейс Стаффорд. Під час медового місяця дятел надокучав стуком по даху і Грейс запропонувала використати птаха як мультиплікаційний персонаж. Ланц прийняв пропозицію досить скептично.
Відбувся дебют Вуді дятла і приніс Ланцу успіх. Так з'явився дятел Вуді для створення ряду мультфільмів Ланца.
Дятел Вуді життє‎радісний, але надзвичайно метушливий, з сміхом, який властивий тільки йому, інколи вчинки Вуді приклад того, що робити не дозволено і маленькі глядячі вчаться розрізняти гарні та погані вчинки.
Ланге подарував 17 творів мистецтва Національному музею американської історії Смітсонівського інституту і серед них – дерев'яні модельки дятла Вуді 1941 року.
З 1972 р. Волтер Ланц перестав створювати мультфільми, з того часу «Universal» показувала тільки його старі твори.

неділя, 26 квітня 2020 р.

Вишитий "Кобзар"

Вишитий "Кобзар" рівнянки Олени Медведєвої отримав гран-прі Міжнародного проекту-конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи". За допомогою техніки стебнівки на матеріалі, який в народі називають "диким льоном", майстринi відтворили тексти восьми поетичних творів.
Майстринi майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання "Кобзаря" 1840 року.
Головний редактор видання –  Олена Медведєва та художній редактор – Анна Тимошок.
Майстрині відтворили тексти таких творів: "Думи мої", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "До Основ’яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч". Варто зауважити, що твори вишиті мовою оригіналу. Збережено абсолютно всі авторські знаки.
Для вишивання тексту був розроблений спеціальний шрифт, ідентичний шрифту "Кобзаря" середини XIX століття. Вісім поетичних творів без скорочень вишили методом стебновка, який дозволяє вільно читати поезії. На кожній сторінці присутній традиційний український орнамент.
Тексти "Кобзаря" редактори доповнили вiдповiдними ілюстраціями, якi вишитi хрестиком.
Так, відтворено шість малярських творів Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості. Майстринi говорять, що найважче було працювати саме над ілюстраціями, адже перевести картини у схеми для вишивки, підібрати кольори, які б сповна відображали Шевченкову гаму, не так уже й просто. Редакторки погоджуються, що найцікавіше, але разом з тим найскладніше, було створити портрет молодого Тараса, його "Катерину" і маловідому роботу "Визволення Петра Апостола з темниці", що символізує визволення Шевченка з кріпацтва.
Книга містить 48 сторінок з дикого льону розміром 36,5 х 26 см. Переплетення і шкіряна внутрішня обробка зроблені за зразком оформлення стародруків. Вишитий "Кобзар" важить 3,3 кг, а зберігають його в спеціальній шкіряній сумці-футлярі. Брати книгу в руки можна тільки в білих рукавичках.
Приємно, що наш скромний внесок, дав можливість світу познайомитись з прекрасними майстринями з Рівненщини: ,,- Я не шукала навмисне цей конкурс, а мені запропонувала взяти в ньому участь Лариса Кондратюк (вона в цьому конкурсі відповідальна за номінацію "Мій Шевченко в декоративно-прикладному втіленні"). Сам конкурс проводять наприкінці травня в Національному університеті Тараса Шевченка і приурочують дню перепоховання Великого Кобзаря. Це міжнародний і досить масштабний конкурс, там і читці, і сценічні номери. Мій "Кобзар" був у номінації "декоративно-прикладне мистецтво". А отримав гран-прі. Такого рівня відзнаку на міжнародному рівні мій "Кобзар" отримав уперше''(https://rv.suspilne.media/news/24839)













Перше видання «Кобзаря»

26 квітня 1840 році у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.
Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Один примірник першого видання «Кобзаря» 1840 року зберігається у НБУВ. З усіх прижиттєвих видань Шевченка «Кобзар» 1840 р. мав найбільш привабливий вигляд. Книжка надрукована на якісному папері, чіткими шрифтами, має офорт, де зображено старого кобзаря із хлопчиком-поводирем, виконаний художником В. Штернбергом. Видання містить 8 творів та 6 присвят, кожна назва і присвята надруковані на окремому аркуші, обсяг 114 сторінок. Друкувався «Кобзар» в приватній друкарні Є. Ф. Фішера в Санкт-Петербурзі, тираж складав приблизно 1000 примірників. Заборона і вилучення «Кобзаря» з бібліотек, книгарень та в окремих громадян після арешту Шевченка в 1847 р. зробило видання рідкісним ще за життя автора.

Всесвітній День міст-побратимів

26 квітня, в останню неділю квітня - Всесвітній День міст-побратимів.
Рух міст-побратимів розпочався під час Другої світової війни. Його ініціював Французький Рух Опору.  Угоди про дружбу почали підписувати міста, що належали до країн Антигітлерівської коаліції. У 1957 р. на Конгресі засновників, що відбувся у Франції, було створено Всесвітню федерацію поріднених міст. Цілі організації  - економічне співробітництво, передача досвіду в сфері освіти, медична допомога, захист навколишнього середовища. Сучасні жителі міст-побратимів обмінюються делегаціями, художніми та спортивними колективами, творчими виставками, літературою, кіноіндустрією, фотоматеріалами. Багато міст знаходяться в групі ризику по природних катаклізмах і техногенних катастрофах. Тому вчасно надана допомога є вкрай необхідним заходом.
В українських міст існує безліч побратимів по всьому світу. Київ приєднався до руху поріднених міст у 1961 році. Першими побратимами української столиці стали польське місто Краків і фінське Тампере. Наступного року до них приєднався німецький Лейпциг. Через 7 років Київ встановив братерські відносини зі столицею Словаччини Братиславою та столицею італійської Тоскани — Флоренцією. У 1970 році побратимом української столиці стала Тулуза – стародавнє місто на півдні Франції, у 1971-му – Кіото, давня столиця Японії.
У 1960-1970-і роки в Києві з'явилися вулиці, названі іменами поріднених міст – Краківська, Лейпцизька, Братиславська, Кіото, Тампере, Флоренції, Тулузи. На їх честь також названи кінотеатри «Братислава», «Лейпциг», «Тампере», «Флоренція», готель «Братислава».
У 1989 році з українською столицею поріднилися Мюнхен (Німеччина), Оденсе (Данія), Едінбурґ (Велика Британія), у 1990-му – Ухань (Китай), у 1991-му – Чикаґо (США) і Торонто (Канада).
З набуттям Україною незалежності, статус Києва значно підвищився. В результаті з Києвом поріднилися столиці багатьох країн світу. Серед них Анкара (Туреччина), Відень (Австрія), Париж (Франція), Гельсінкі (Фінляндія), Преторія (ПАР), Будапешт (Угорщина), Пекін (Китай), Варшава (Польща), Гавана (Куба), Афіни (Греція), Софія (Болгарія), Мехіко (Мексика), Брюссель (Бельґія), Сантьяґо-де-Чілі (Чілі), Стокгольм (Швеція), Рим (Італія), Вільнюс (Литва), Кишинів (Молдова), Астана (Казахстан), Таллінн (Естонія), Єреван (Вірменія), Бішкек (Киргизстан), Мінськ (Білорусь), Баку (Азербайджан), Ташкент (Узбекистан), Рига (Латвія), Тбілісі (Грузія).
У 2011 р. в Києві, в одному із найпопулярніших місць відпочинку мешканців Деснянського району парку Кіото, керівництво столичної державної адміністрації спільно з членами японської делегації висадили алею сакур. Алея сакур парку занесена в Книгу рекордів України. Довжина алеї майже кілометр — 987,45 метрів, на яких  360 саджанців.

субота, 25 квітня 2020 р.

день Доньки

25 квітня, міжнародна спільнота відзначає день Доньки. Хто і коли започаткував це свято й досі не відомо, але зважаючи на те, що вже існує день сина, батька, матері, брата та сестри, то таке свято зайвим не буде.
Народження дівчинки змінює не тільки жінку, але й чоловіка. Батьки відчувають до маленької донечки особливо ніжні та теплі почуття й починають відкриватися по справжньому. Донечці набагато простіше розтопити таткове серце на відміну від сина.
По-перше, день Доньки – це свято турботи, тепла та любові. Народження у родині немовляти – це надзвичайно радісна та довгоочікувана подія. Разом з маленьким дитятком, батьки отримують нову надію та особливі почуття.
День доньки – це ще одне родинне свято, яке зміцнює взаємовідносини. В цей день рідні зайвий раз проявляють свою любов до дитини та проводять більше часу разом. Донечка особливо щаслива в таке свято. Вона наділена максимальною увагою та отримує довгоочікувані подарунки.
У суспільному житті, основним завданням організації дня Доньки, є привернення уваги державних органів та суспільних спільнот до проблем пов’язаних з підлітками. Вони повинні надати допомогу їм у соціалізації методом ознайомлення з різноманітними професіями, а також правову та психологічну допомогу в боротьбі з віковими та особистими проблемами.


Кіноклуб ,, Kartonni vikna`` в онлайн-режимі

Продовжує роботу наш кіноклуб ,, Kartonni vikna`` в онлайн-режимі. До виходу першого видання роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо», який вийшов 25 квітня 1719 року запрошуємо поринути у світ пригод художнього фільма, який було відзнято на  Одеській кіностудии у 1972 році..
https://www.youtube.com/watch?v=oTTSFar2WDU&list=PLW1_fFDvXYxd3xyHKKmaLLYvb-JEgPusZ
После кораблекрушения моряк Робинзон Крузо оказывается на необитаемом острове. Он единственный выживший — все остальные погибли. Впереди его ждут невероятные...

Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо»

25 квітня у 1719 році в Лондоні вийшло перше видання роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо», про британського моряка, якому більше 28 років довелося прожити на безлюдному острові в гирлі ріки Оріноко. Книга виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і з часом дала назву цілому жанру літератури «Робінзонада».
Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики. Саме це привертає увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок у самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії.
Як вважається, в основу подій свого роману англійський письменник Даніель Дефо поклав реальні події, які трапилися із шотландським моряком Александром Селкірком. У 1703 році той приєднався до експедиції легендарного англійського капера і письменника Вільяма Дампіра, який з дозволу королеви Великобританії Анни Стюарт здійснював напади на іспанські кораблі в Атлантичному і Тихому океанах. Маючи запальну натуру, 27-літній Селкірк постійно конфліктував з капітаном судна «Сенк пор», на якому він служив боцманом. Після чергової сварки Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса — 640 км на Захід від узбережжя Чилі) в Тихому океані.
За час перебування на безлюдному острові Селкірк збудував дві хатини (одну для куховарення, іншу — для сну), харчувався молюсками, дикою капустою, ягодами і м'ясом та молоком диких кіз, із шкіри яких шив собі одяг та взуття, а вечорами читав Біблію. Два рази до острова причалювали іспанські кораблі і лише 1 лютого 1709 року, після 4 років та 4 місяців самотності, він був врятований англійськими піратами Роджерса Вудса, одного із соратників Вільяма Дампіра. Вони були вражені миролюбністю та розсудливістю Селкірка і Вудс зробив його помічником капітана одного зі своїх кораблів.
Книга Дефо виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і того ж таки року вийшло друком два продовження роману під назвами «Подальші пригоди Робінзона Крузо» і «Серйозні роздуми Робінзона Крузо», а імена двох головних героїв — Робінзон і П'ятниця — стали називними.
Сьогодні роман «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» вважається чи не першим англійським романом і належить до найбільш видаваних книг різними мовами світу, давши назву цілому жанру літератури «Робінзонада» про виживання людей на безлюдних землях.
У 1966 році острів, на якому Олександр Селкірк прожив понад чотири роки, названо островом Робінзон Крузо, а невеликий острівок поблизу — іменем Александра Селкірка.



Міжнародний День ДНК

25 квітня - Міжнародний День ДНК
Якщо зібрати по одній молекулі ДНК всіх людей, хто живе нині, а це становить понад 7,6 мільярда осіб, разом ці молекули цілком можуть розміститися в одну чайну ложку і будуть важити близько 1,2 грама.
Міжнародний День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня у 1953 році британського журналу «Nature», в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка та американця Джеймса Уотсона під назвою «Молекулярна структура нуклеїнових кислот» та відкриттю подвійної спіралі ДНК.
У навчальних аудиторіях медичних вузів багатьох країн світу в цей день проводяться семінари і читаються тематичні лекції для студентів, аспірантів і лікарів, педагогів, присвячені тому, наскільки важливі для людства сучасні досягнення медичної генетики. Цей День - унікальна можливість для генетиків та лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, обговорити свої дослідження із студентами, лікарями та населенням. Зустрічі генетиків і населення в День ДНК об’єднують теоретиків і практиків, сприяють створенню товариств зацікавлених і працюючих у даному напрямку людей. Важливо, щоб інформація про досягнення вчених у цій галузі стала доступною, щоб надихнути студентів, лікарів, клінічних ординаторів, дати їм можливість розглядати свою кар’єру в медичній генетиці або будь-якої галузі практичної медицини на новому витку розвитка науки.


пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

День народження газованої води

24 квітня День народження газованої води - самого популярного в світі напою.
Відкриття газованої води мало випадковий характер. Патент на неї видали в 1833 році. Першою компанією, яка почала використовувати «шипучі» властивості газованої води, була Coca-Cola.
Газовану воду з задоволенням п'ють і дорослі, і діти. Її продають як в чистому вигляді, так і з різними добавками. Завдяки вмісту в ній бульбашок газу вона швидко втамовує спрагу.
24 квітня 1833 в США була запатентована газована вода. Цим винаходом світ зобов'язаний британському хіміку, богослову і філософу Джозефу Прістлі, що відкрив одне з властивостей діоксиду вуглецю, за допомогою якого і стало можливим створити газовану воду. Мабуть, це єдина точно відома дата в історії газованої води, оскільки дати самого відкриття винахідник не залишив.
Спостерігаючи за роботою однієї пивоварні, Прістлі зацікавився, якого роду бульбашки виділяє пиво при бродінні. Контейнери з водою, які хімік помістив над чанами з варяться пивом, незабаром зарядилися бульбашками, які на ділі виявилися вуглекислим газом. Спробувавши вийшла рідина, Джозеф був вражений її приємним різким смаком, а в 1767 році він, вивівши склад, сам виготовив першу пляшку газованої води. Всесвітньо відома компанія "Coca-Cola." »Була першою, хто здогадався використовувати винахід Джозефа Прістлі в комерційних цілях. 
В даний час існує велика різноманітність видів газованої води і величезна кількість торгових марок, що випускають цей напій, як в чистому вигляді, так і зі всілякими добавками.

четвер, 23 квітня 2020 р.

День англійської мови/23th of April – English Language day

23 квітня - День англійської мови/23th of April – English Language day
Вперше День англійської мови, як і дні інших офіційних мов ООН, зазначили в 2010 році. Встановити особливі дати, в які слід віддавати належне мовам організації, запропонував департамент зв’язків з громадськістю. Мета нових свят – зміцнити традиції багатомовності в світі. Організація об’єднаних націй виділила в календарі шість днів – по одному на кожен з офіційних мов.
Датою святкування англійської мови став день народження та день смерті  Вільяма Шекспіра  – день народження великого англійського поета, письменника, знаменитого драматурга світу. З-під пера Шекспіра вийшло п’ять поем, 10 хронік, 11 трагедій, 17 комедій і 154 сонета. Серед його творів – відомі будь-якого цивілізованого жителю планети «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Гамлет, принц датський», «Король Лір» та інші. Завдяки широкому розповсюдженню англійської мови, багато шанувальників творчості Шекспіра читають його книги в оригіналі.
На сьогоднішній день англійська вважається міжнародною мовою» – на ньому розмовляє більше мільярда людей у кількох десятках країн. Це мова не тільки англійців, але і жителів США, Ірландії, Канади, Мальти, Австралії, Нової Зеландії. Він використовується в якості офіційної в деяких державах Азії й Африки.
Люди, що говорять на цій мові, називаються англофонами. Варто зазначити, що так званий Standard English – чистий лондонський діалект – з часом зазнав безліч змін у різних регіонах, і нерідко англійцю складно буває зрозуміти англомовного американця або австралійця.
Англійська мова поряд з французьким є робочою мовою секретаріату Організації об’єднаних націй, а також входить до числа шести офіційних мов ООН.
Передбачається, що в День англійської мови в секретаріаті ООН повинні проходити різні заходи – круглі столи, конференції, конкурси, науково-популярні виставки та уроки мови, які дозволять всім бажаючим познайомитися з англійською мовою і культурою.



Автор, який, мабуть, не потребує того, щоб його представляли. Пауло Коельо - талановитий письменник з Бразилії, лауреат міжнародних нагород в області літературної творчості. Унікальна людина, ім'я якого зазначено в Книзі рекордів Гіннесса і в списку кавалерів французького ордена Почесного легіону.

Книга ,,Брида'' завжди знайде свого читача!

Історія кохання, пристрасть, таємниці молодої ірландки, яка цікавиться магією, але зустріч з мудрецем, який живе у лісі, прищеплює їй віру у доброту, навколишній світ.


Всесвітній день книги та авторського права.

23 квітня Всесвітній день книги та авторського права. Відзначається щорічно відповідно до рішення 28-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 15 листопада 1995 р.
Книжкова столиця світу 2020 року - столиця Малайзії Куала-Лумпур. Це місто було обране через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення міста.
 Основний лозунг кампанії – «KL Baca – турбота через читання». Програма фокусуватиметься на чотирьох темах: читання у всіх його формах, розвиток інфраструктури книжкової індустрії, інклюзія та цифрова доступність і становлення дітей через читання.
 З-поміж різноманітних подій та заходів - спорудження книжкового міста (The Kota Buku Complex), пасажирів поїздів, покращення цифрових послуг та доступності Національної бібліотеки Малайзії для людей з обмеженими можливостями, а також нові цифрові послуги для 12 бібліотек у бідних районах Куала-Лумпура.
 Міста, названі книжковою столицею світу, зобов’язані популяризувати книжки і читання та організовувати відповідні заходи протягом року.
Через пандемію у Малайзії відклали відкриття і заходи «Книжкової столиці світу».
У 2021 р. Книжковою столицею світу стане Тбілісі.
Перед ним цей статус отримували: Шарджа, ОАЕ (2019), Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерія (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Монреаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002) та Мадрид, Іспанія (2001).


середа, 22 квітня 2020 р.

Шевченко в мистецькому втіленні

Запрошуємо на художню виставку юних Шевченколюбів з м. Маріуполя учнів студії декоративно-ужиткового профілю ,,Декор-дизайн'', ,,Чарівні пальчики'', ,,Аква'' комунального закладу ,,Міського центру позашкільної роботи за місцем мешкання'' (Департамент освіти Маріупольської міської Ради). Роботи юних митців виконанні за творами Тараса Шевченка в різній техніці: об'ємна аплікація, ізонитка, гуаш, олія, акварель. Дякуємо викладачам та учням студії за мистецьке втілення Шевченка, прекрасні роботи та співпрацю.