вівторок, 29 вересня 2020 р.

День пам'яті жертв Бабиного Яру.

29 вересня День пам'яті жертв Бабиного Яру.

Інформаційна година ,,Позаду них – страшна безодна ями''.

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw 



Іван Карпенко-Карий.

 29 вересня 1845р. день народження видатного драматурга, режисера, актора, одного з основоположників українського професійного театру Івана Карповича Карпенка-Карого. Саме він став творцем новітньої суспільної драми в нашій літературі на межі століть. Його драматургічна спадщина складається з 18 закінчених п’єс і трьох невеликих уривків, що залишилися в чернетках. Найвищого рівня він досяг у жанрі комедії. Саме сатирична комедія стала творчою стихією митця.

Його справжнє ім'я - Іван Карпович Тобілевич, псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Ні родинне життя, ні громадські справи, ні обов’язки служби ніколи не одривали серця й уваги Карпенка-Карого від театру. Український театр був його другою рідною хатою, бажаним місцем відпочинку та радості. «Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене», - так говорив драматург.

Все життя драматург товаришував з Марком Кропивницьким. Вони разом були на чиновницькій службі, пізніше разом організували драматичний гурток і створили театр корифеїв. Кропивницький учив Тобілевича грати на скрипці. Коли у 1883 р. до Єлисаветграда прибула трупа М. Старицького, вони почали активно співпрацювати на сцені: Карпенко-Карий грав у п'єсах Кропивницького, а той - у п'єсах Тобілевича.

Іван Карпович, як і вся сім'я Тобілевичів, дуже любив Шевченка. Коли з ініціативи Марка Кропивницького було організовано аматорський гурток, однією з перших вистав була п'єса Шевченка «Назар Стодоля», де Іван Тобілевич грав Назара, його дружина Софія Тобілевич - Галю. На честь великого поета своїм дітям він дав імена героїв п'єси - Назар і Галя, а другу дочку назвав Ориною - іменем героїні з поеми «Невольник».

Карпенко-Карий сідав писати п'єсу, тільки повністю «виносивши» її в голові. Але коли вже сідав (здебільшого вночі), то писав «запоєм», не помічаючи нічого навколо.

Смертельна хвороба передчасно звела Івана Тобілевича в могилу. Помер він 15 вересня 1907 р. в Берліні, згодом тіло великого драматурга було перевезено до України та поховано на кладовищі поблизу рідного хутора на Кіровоградщині.



                                                    Слово нашим читачам!

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw



четвер, 24 вересня 2020 р.

Всесвітній день моря - відео-релакс!

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує! Відео-релакс!

Сьогодні 24 вересня  – Всесвітній день моря. Свято входить до переліку міжнародних днів, що відзначаються під егідою Організації Об'єднаних Націй у штаб-квартирі IMO та в усьому світі. Поява цього свята датована 1978 роком, саме тоді було прийнято рішення десятого з'їзду Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (IMCO) щодо його встанови. У 1982 році назву IMCO було змінено на Міжнародну морську організацію (IMO). Україна є членом IMO з 1994 року.

Щорічно Міжнародна морська організація відзначає Всесвітній день моря, що випадає на останній повний тиждень вересня.

До вашої уваги переваги відпочинку на морі:

🏝 Сильна імунна система - морська вода має бактерицидні властивості, оскільки в ній міститься цілий ряд вітамінів, мінеральних солей, амінокислот і мікроорганізмів. За своїм складом морська вода дуже близька до плазми крові людини, і всі ці компоненти всмоктуються в організм, поки ви купаєтеся в море; 

🏝 Поліпшення кровообігу - відомо, що купання в морській воді здатне поліпшити кровообіг, допомагаючи ефективно функціонувати всім органам і м'язам. Таким чином, купання або навіть просто занурення в морську воду допомагає боротися з наслідками стресу, неправильного харчування і забруднення навколишнього середовища, які зазвичай викликають проблеми з кровообігом;

🏝 Поліпшення сну - ви помітили, наскільки краще ви зазвичай спите під час відпустки на березі моря? Це відбувається через те, що повітря насичене частинками морської води, серед яких також корисні негативні іони. Ті самі, які прискорюють вашу здатність поглинати кисень, що робить ваш сон набагато більш спокійним і освіжаючим;

🏝 Підтримка форми - плавання в морі - один з кращих видів фізичного навантаження, який допомагає зміцнити весь організм. Плавання зміцнює м'язи плечей, рук, живота, спини і ніг, а також є відмінним способом скинути кілька зайвих кіло, тому що за годину плавання можна спалити від 400 до 900 калорій;

🏝 Мікромасаж при купанні - при купанні в морі, морська вода впливає подібно масажному і запускає в шкірі і тканинах обмінні процеси, добре покращує лімфоток, завдяки чому виводяться токсини;

🏝 Користь для дихання - морське повітря насичене корисними елементами, особливо в морському повітрі багато йоду і величезна кількість кисню. Вдихання морського повітря робить дихання максимально повноцінним, поліпшується робота легких і кров насичується киснем. У морському повітрі немає пилу, як в місті і він очищає дихальні шляхи від багатьох шкідливих речовин;

🏝 Загартовування організму - море допомагає в загартуванні дитячого організму. Зміна впливу гарячого повітря і купання в прохолодній воді сприяє загартовуванню;

🏝 Зміцнення нервової системи - море розслабляє і заспокоює: шум прибою, хвилі. Все це разом з солями і йодом морської води знімає втому, тривожність і сприяє повноцінному відпочинку дитини після навчального року;

🏝 Позитивний вплив на інтелект дитини - йод, що міститься в морській воді впливає на розвиток пам'яті та інтелектуальних здібностей дітей, а гри з піском і галькою тренують моторику і відмінно впливають на мову і мислення.


https://www.youtube.com/watch?v=rRbyZ3eD-9M&fbclid=IwAR2be04dHau-7HnHeRBV2HnJiRrQwMyb7Nny1yz4wVNZabR3RWJ2HDqlFXs

вівторок, 22 вересня 2020 р.

 

Театральна постановка ,,Мері Попінс". 

В головних ролях:

Джейн - Анастасія Кондратюк, акторка театральної студії ,,Первоцвіт".

Мері Попінс - Лілія Запольська, бібліотекар бібліотеки імені М.Бажана.

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw

субота, 19 вересня 2020 р.

День народження смайлика!

 Посміхайтеся! Сьогодні 19 вересня - день народження смайлика! 

 Щороку цього дня Інтернет-суспільство відзначає незвичайне свято – день народження електронного смайлика, посмішки, якими обмінюються мільйони людей в усьому світі. 19 вересня 1982 професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман вперше запропонував використовувати три символи, що йдуть підряд — двокрапка, дефіс і заслони дужку, для позначення «усміхненого обличчя» в тексті, який набирається на комп'ютері. Це було серйозним поповненням електронного лексикону. За понад 30 років свого існування «смайлик» став незмінним атрибутом електронного спілкування, і багато хто вже не можуть уявити, як можна було б без нього обійтися. І, звичайно ж, за цей час з'явилося безліч «смайликів», що несуть різне смислове та емоційне забарвлення.



Міжнародний день миру

До Міжнародного дня миру запрошуємо вас на майстер-клас з виготовлення символу миру - білого голуба. 
Голуб — прагнення до польоту, свободи, миру. Білий колір — символ чистоти, чесноти, радості. Оливкова гілка — символ перемоги, миру та примирення.



https://www.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw/

Інформаційна година до Міжнародного дня демократії.

 https://www.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw/

четвер, 17 вересня 2020 р.

Літературна подорож

 Давайте пригадаємо, як часто ми читаючи ту чи іншу книжку подорожували разом з головним героєм і так само захоплювалися тими місцями де він перебував. І мріяли теж, там побувати. 

Пропонуємо до вашої уваги літературну подорож сторінками відомих книг і перевірити себе на знання місць, які згадуються у книжці. 

https://docs.google.com/forms/d/1DWtb7qYHUTZYCNgBzRRkPiuOOo3a3JbtWZI9YyFBmIU/edit?fbclid=IwAR2EBomnoGbQ-P3mQuUOxt_aL4_HwO-SbKbYg1bgiZHekA4kPWZBcJXSCTo

День детективного кіно!

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує!

День детективного кіно!

15 вересня 1890 року народилась одна з найбільш відомих у світі авторів детективної прози - Агата Крісті.

У всьому світі продано більше чотирьох мільярдів книг Агати Крісті. Великими тиражами видавалися лише Біблія і Шекспір. Книги королеви детективного жанру переведені на 103 мови світу. А її книга «Вбивство Роджера Екройда» у 2013 році визнана найкращим детективом усіх часів та народів (на думку Британської Асоціації письменників детективного жанру).

Агата Міллер (це її дівоче прізвище) народилася в англійському місті Торкі. Дівчинка володіла тонким музичним слухом і батьки вважали, що вона зможе проявити себе на сцені. Не вийшло – Агата дуже боялася великої глядацької аудиторії. У свої ранні роки, Крісті не ходила до школи, але отримала освіту вдома завдяки матері та гувернанткам.

Агата отримала медичну освіту, в роки Першої світової війни була медсестрою, потім працювала фармацевтом в одній із аптек. Ймовірно, це наклало свій відбиток і на літературну діяльність, багато герої її книг були отруєні. Це не дивно, сама агата прекрасно розбиралася в отрутах.

Під час Першої світової війни молода медсестра вийшла заміж за полковника британської армії Арчібальда Крісті. Через кілька років шлюб розпався, але саме під прізвищем Крісті письменницю дізнався весь світ. Правда, кілька романів були опубліковані під псевдонімом Мері Веастмакотт.

Свою першу книгу Агата Крісті написала тільки у віці 30 років. Причому, письменницею вона стала завдяки суперечці з сестрою Мадж, яка до того часу вже публікувалася. Агата заявила, що може писати не гірше і взялася за свій перший роман «Таємниче пригода в Стайлз». Шлях книги до читача був непростим: починаючої письменниці довелося звертатися в сім видавництв. У підсумку книгу надрукували скромним тиражем 2 000 примірників, а Агата Крісті отримала свій перший літературний гонорар – 25 фунтів стерлінгів.

Дослідники творчості Агати Крісті стверджують, що кінцівку своїх творів письменниця придумувала дуже оригінально, перебравши всіх підозрюваних, вона вибирала того, на кого було найменше підозр. Ось вона його і робила винуватцем злочину. Образ Міс Марпл запозичений в її бабусі по материнській лінії.

Одне з найпопулярніших творів письменниці – роман «Десять негренят». Щоправда, з метою дотримання політкоректності, назва книги змінили, тепер вона називається «І нікого не стало».

Твори Агати Крісті не раз екранізувалися, але сама письменниця найчастіше залишалася незадоволеною фільмами. Одна з небагатьох картин, яка їй сподобалася, – «Вбивство в Східному експресі». На думку Крісті, актор Альберт Фінні переконливо зіграв роль детектива Еркюля Пуаро.

В останні роки життя письменниця страждала хворобою Альцгеймера. Тим не менш, вийшли два чудових розповіді: «Завісу» і «Забуте вбивство». Виявилося, що написані вони були багато років тому, але Агата Крісті зберігала їх у сейфі, для того, щоб видати у тому випадку, якщо не зможе більше писати.

Померла Агата Крісті 12 січня 1976 року. В день, коли вона померла, театри Вест-Енду затемнили свої вогні на цілу годину в пам'ять про неї.

В даний час авторські права на деякі твори королеви детектива належать її онуку Метью Причарду.

Існує троянда, названа на її честь.

У 1972 році Крісті була увічнена у восковій фігурі музею Мадам Тюссо.

Чому не запитали Еванс (Агата Крісті)https://www.youtube.com/watch?v=AVcxZElNS4c

понеділок, 14 вересня 2020 р.

 14 вересня 1939 року – у США авіаконструктор українського походження Ігор Сікорський підняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300.

З юних років захоплений у літакобудування, Ігор Сікорський ще 1910-го збудував перший гелікоптер (ідею підказали малюнки славетного Леонардо да Вінчі), здатний відриватися від землі. Однак на той час несучим гвинтам не вистачало тяги, вони могли підняти лише порожню машину, без пілота. Відтак роботи були припинені. Ігор Сікорський продовжував доопрацьовувати одногвинтову схему із хвостовим рульовим гвинтом. Зрештою вона і стала панівною. Вже за три роки у США розпочнеться серійне виробництво двомісного S-47, який був прийнятий на озброєння американської армії. Використовували його також у Великобританії. При цьому сам конструктор вважав головним завданням таких машин рятування людей, а не бойові дії. І щиро радів, коли особливу ефективність гелікоптери проявляли в пошуково-рятувальних та санітарних роботах. За підрахунками його сина Сергія Сікорського, машини батька врятували понад півтора мільйона людських життів.

Навіть президенти США з 1947-го постійно використовували гелікоптери Ігоря Сікорського.  

_____________________________________________

Ігор Іванович Сікорський  — видатний авіаконструктор українського походження, який працював у США.

У 19 років Сікорський почав конструювати справжні літаки. А вже у 20 студент Київського політеху Ігор Сікорський розробив і побудував свій перший вертоліт. 

 У 1919 році Ігор Сікорський мігрував до США, де його ніхто не чекав. Декілька років він перебивався випадковими підзаробітками. Втім, у 1923 році він створив групу із колишніх співвітчизників, причетних до авіації. Саме вони проклали фундамент фірми Sicorski Air Engineering. В перші роки еміграції в США у Сікорського практично не було коштів. І при цьому, українець за останні гроші наважився купити квиток на концерт Рахманінова. Історія на цьому не закінчується. Ігор Сікорський отримав від маестро 5 тисяч доларів. Наприкінці вечора Сікорський пішов за лаштунки аби подякувати маестро за чудову музику. Той, звичайно, чув про Сікорського тож запропонував йому разом випити чаю. Авіаконструктор розповів про свої труднощі. Рахманінов у відповідь дістав з кишені весь гонорар - 5 000 доларів - і віддав їх співрозмовнику, щоб той підняв свою фірму.

Його літак-велетень – Ілля Муромець (1913) став світовим рекордсменом у вантажопідйомності. Також Сікорський сконструював перший в США літак-амфібію.

В Америці авіаконструктор створив 15 типів літаків і в світовому масштабі уславився як "батько вертольотобудування". Гелікоптери Сікорського марки S 1941 року були прийняті на озброєння Збройними силами Америки.

 Крім конструювання Сікорський писав релігійно-філософські книги і брошури. Які експерти відносять до найбільш оригінальних творів російської закордонної богословської думки.

 У центрі Києва збудований дім Сікорського. Саме у дворі цього будинку створював і випробовував свої перші вертольоти Ігор.  

На території КПІ стоїть пам'ятник Сікорському, де він з капелюхом в руках. У тому самому в котрому він проводив випробування. У студентів  відразу ж з'явилася традиція перед іспитами приходити до пам'ятника, щоб доторкнутися до капелюха авіаконструктора.

Удостоєний понад 80 різних високих нагород, володів рідкісною відзнакою — Меморіальним призом братів Райт.

Почесний доктор багатьох університетів світу.

МАС 1979 року увіковічив ім'я Ігоря Сікорського у назві кратера на Місяці.

З 1980 року Американська гелікоптерна спілка вручає Приз Сікорського.

9 травня 2009 року Національним банком України випущена ювілейна монета «Ігор Сікорський» номіналом 2 гривні.

8 липня 2010 року рішенням Київської міської ради ім'я Ігоря Сікорського присвоєно Авіакосмічному ліцею Національного авіаційного університету.

27 жовтня 2011 року вулицю Танкову у Києві було перейменовано Київською міською радою на вулицю Авіаконструктора Ігоря Сікорського.

2011 року на честь Ігоря Сікорського був названий астероїд головного поясу «10090 Сікорський».

2015 року на честь Ігоря Сікорського була названа одна з вулиць Вінниці.

2016 року Міжнародному аеропорту «Київ» (колишній аеропорт «Жуляни») присвоєно ім'я авіаконструктора Сікорського.

2016 року Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» присвоєно ім'я Ігоря Сікорського.

2016 року в Музеї української діаспори було відкрито перший, створений в незалежній Україні, історико-меморіальний виставковий проект «Наш Сікорський», який зараз діє на постійній основі.

У Києві 31 серпня 2019 року в День української авіації поблизу аеропорту «Київ» імені Сікорського відкрито пам'ятник Ігорю Сікорському.

Помер 26 жовтня 1972 року в Істоні.





Музична хвилинка. Пісня-ювіляр!

 Музична хвилинка.  Пісня-ювіляр!

50 років тому 13 вересня 1970, Чернівецька телестудія вперше транслювала пісню "Червона рута" в програмі "Камертон доброго настрою". Її виконали Володимир Івасюк і Олена Кузнецова.

Володимир Івасюк - автор пісні, відомий український композитор-виконавець і поет. "Червону руту" він написав під час навчання в медичному університеті, вона стала його головним хітом і найпопулярнішою українською піснею 70-х років.

Вперше пісня прозвучала на Театральній площі міста Чернівці в прямому ефірі телепрограми "Камертон доброго настрою". Її виконав Володимир Івасюк разом з Оленою Кузнєцовою.

За тиждень "Червону руту" поставили ще раз, в програмі "Студентський меридіан", але вже в візуальному супроводі, яке зняли в Косово.

Популярною пісня стала після того, як її виконав Вижницький ансамбль "Смерічка" Левка Дутковського (солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук).

Також в 1971 році "Червона рута" прозвучала на першій радянській "Пісні року" і стала однією з двадцяти найкращих пісень на думку слухачів і глядачів. Тоді її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк.

У тому ж році вийшов фільм "Червона рута", в якому солісти ансамблю та викладач культосвітнього училища Софія Ротару зіграли головні ролі. Незабаром пісня стала популярною в багатьох країнах Східної Європи.

Сьогодні "Червону руту" вважають гімном української ідентичності, її співають і цінують українці різних поколінь.

неділя, 13 вересня 2020 р.

Моріс Алексис Жарр — французький композитор

 13 вересня 1924 року в Ліоні народився Моріс Алексис Жарр — французький композитор, автор саундтреків до багатьох фільмів. Володар багатьох премій за композиції до фільмів.

На початку п'ятдесятих працював музичним директором Національного Народного театру в Парижі. Жарр писав твори для оркестру, музику до численних драматичних спектаклів, зокрема за п'єсами Жана Кокто, Андре Жида, Альбера Камю і Андре Бретона, до балетів «Маски жінок», «Вбитий поет», «Мальдорор», «Собор Паризької Богоматері», «На честь Айседори», до опери-балету «Арміда», співробітничав з композитором П'єром Бульозом, але широку популярність здобув в основному завдяки своїй роботі в кіно.

Його дебютом в кінематографії стала короткометражний фільм Жоржа Франжу «Будинок інвалідів» (1952). Почавши з короткометражний фільм, вже в наступному десятилітті Жарр отримував запрошення від провідних європейських і американських режисерів того часу. Перший міжнародний успіх прийшов до композитора в 1963 році, коли він був удостоєний премії «Оскар» за музичний супровід до пригодницької епопеї прославленого британського режисера Девіда Ліна «Лоуренс Аравійський» (1962). Подальша співпраця з Ліном принесла композиторові ще два «Оскара» — в 1966 році за фільм «Доктор Живаго» (1965) і в 1985 за «Поїздку до Індії» (1984). Деякі саундтреки Жарра виходили окремими альбомами, а «Тема Лари» з фільму «Доктор Живаго» стала інтернаціональним хітом (окремий випадок для інструментальної композиції!). У восьмидесяті роки композитор, чиє ім'я до того асоціювалося, перш за все, з оркестровою музикою, почав експериментувати з електронним звучанням.

Повний список кінематографічних робіт Жарра досить значний, проте серед фільмів, в яких звучить його музика, варто особливо згадати такі картини як «Колекціонер» (1962, реж. Вільям Вайлер), «Топаз» (1965, реж. Альфред Гічкок), «Загибель богів» (1969, реж. Лукіно Вісконті), «Дочка Райана» (1970, реж. Девід Лін), «Людина, яка хотіла стати королем» (1975, реж. Джон Г'юстон),.В цілому він написав музику до більш ніж 150 кінокартин. Француз за походженням, Моріс Жарр з 1960-х років постійно жив і працював в США.

Призер багатьох міжнародних кінофестивалів, композитор, що неодноразово висувався на здобуття премії «Оскар», Моріс продовжував активно працювати в кіно впродовж останніх півтора десятки років: йому належить музика до таких фільмів, як «Безстрашний» (1993, реж. Пітер Уїр), «Прогулянка в хмарах» (1995, реж. Альфонсо Арау), «Сонячне світло» (1999, реж. Іштван Сабо), «Я мріяла про Африку» (2000, реж. Х'ю Хадсон). Жарр також є володарем декількох премій «Золотий глобус» і двох призів Британської академії кіно і телебачення. Один з його синів — Кевін, живе в Сполучених Штатах і працює сценаристом, інший — Жан-Мішель Жарр здобув широку популярність як автор і виконавець електронної музики, відомий також своїми масштабними світловими шоу.

На честь композитора та його сина названо астероїд 4422 Жарр.

На изображении может находиться: 1 человек

 13 вересня 1960 — президент США Дуайт Ейзенхауер підписав указ про встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні. Відкрили монумент через 4 роки.

Меморіал Тарасові Шевченку розташований у Вашингтоні в районі площі Дюпон-серкл. Він складається із бронзової статуї на гранітному постаменті. Поруч розміщена пам'ятна стела із рельєфом. Висота меморіалу становить 7 метрів, вага — 45 тонн. Монумент є одним із багатьох пам'яток американської столиці, створених на честь іноземних героїв, що стали символами боротьби за свободу в рідних країнах. Меморіал присвячений українському поету та живописцю Тарасу Шевченку, який здійснив колосальний вплив на сучасну українську літературу.

СРСР був проти спорудження даного пам'ятника. Вимоги щодо неспорудження пам'ятника висловлювали як радянське посольство, так і представництво УРСР в ООН. У "Washington Post" було випущено ряд статей, які зображали Шевченка як ненависника католиків.

Попри всі спроби противників монументу, у квітні 1963 року мистецька комісія американської столиці затвердила запропонований проект пам'ятника та оформлення майдану в цілому. Відкриття відбулося 27 червня 1964 року  й було приурочено до 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Головним гостем урочистої церемонії, що зібрала численних представників української діаспори, членів Конгресу США та голлівудських акторів, став колишній американський президент Дуайт Ейзенхауер. Над пам'ятником працювали канадський скульптор українського походження Лео Мол та архітектор Радослав Жук. 

Вашингтонський меморіал став четвертим пам'ятником Шевченку на північноамериканському континенті.

На изображении может находиться: 1 человек, небо, дерево, облако и на улице

Акіра Куросава ( 黒澤 明, くろさわ あきら)

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує! 

День японського кіно. 

 Акіра Куросава ( 黒澤 明, くろさわ あきら) — японський сценарист, кінорежисер і продюсер періоду Сьова. Вважається одним з найвпливовіших кінорежисерів за всю історію кіно помер 6 вересня 1998 року. Куросава створив 30 фільмів протягом 57 років своєї творчої діяльності. Акіра Куросава по праву вважається класиком японського кіно, чия творчість справила величезний вплив не тільки на національний, а й на світовий кінематограф. Причому за кордоном він завжди користувався більшою популярністю, ніж у себе на батьківщині.

У ранньому дитинстві Куросава Акіра виявив схильність до заняття малярством. Вершиною його досягнень у цій галузі була написана ним картина «Сейбуцу», прийнята на виставку «Ніка-тен» у 1928. Не зумівши поступити до коледжу, Куросава, коли йому було вже за 20 років, вирішив зайнятися кіно, почавши працювати асистентом режисера Кадзіро Ямамото на престижній японській кінофірмі PCL «Фото кемікл ЛАБОРАТОРІЗ» (згодом відомій як «Toho Studios»).

Фільми Куросави мали величезний вплив на західне кіно, особливо на істинно американський жанр — вестерн. Наприклад, американський фільм «Чудова сімка» (англ. The Magnificent Seven), в якій знімалися багато зірок світового кіно, був переробкою «Семи самураїв», а перший італійський вестерн Серджо Леоне, створений при співпраці з Клінтом Іствудом, «За жменю доларів» був не тільки зроблений на основі «Тілоохоронця», але часом просто кадр за кадром повторював його. Навіть фільми 1990-х років, що розповідають про період Великої депресії та гангстерів, такі як «Перехрестя Міллера» (Miller `s Crossing) і «Герой-одинак», створені на основі творів Дешила Геммета, часом нагадують про те, що візуальним впливом, структурою і тематикою вони зобов'язані оригінальному фільму японського режисера. 1964 року шедевр Куросави «Расьомон» було взято за основу для голлівудського фільму «Наруга». У пізніші роки життя Куросава дружив з такими американськими кінодіячами, як Мартін Скорсезе, який зіграв Вінсента ван Гога в його фільмі «Сни Акіри Куросави», і Стівен Спілберг.

Топ 10 найкращих фільмів Курасави:

- Трон в крові. 1957р. -

- Троє негідників в прихованій фортеці. 1958р. -

- Ран. 1985р. -

- Кагемуся: Тінь воіна.1980г. -

- Дерсу Узала. 1975р. -

- Расемон. 1950р. -

- Охоронець. 1961р. -

- Червона борода. 1965р. -

- Рай і пекло. 1963р. -

- Сім самураїв. 1956

Сни Акіри Куросави » складаються з восьми невеликих новел, які зачіпають взаємини людини з навколишнім світом, з життям і смертю: «Сонце, що світить крізь дощ», «Персиковий сад», «Буран», «Тунель», «Ворони», «Гора Фудзі в червоному», «Плаче демон», «Село водяних млинів». У фільмі використана комп'ютерна графіка від ILM, яка тоді тільки входила в моду.

Фільм замислювався Куросавой як останній. Він знімав його у віці вісімдесяти років. Однак після «Снів» до своєї смерті Куросава зняв ще два фільми. Показ фільму відкривав 43-й Каннський кінофестиваль в травні 1990 року.

До вашої уваги фільм  Акіра Куросава - Село водяних млинів (новела з фільму "Сни")

https://www.youtube.com/watch?v=a41pDqEmXhg

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує – знайомтесь, німецька вівчарка Рін Тін Тін - перша кінозірка!

5 вересня  1918  народився Рін-Тін-Тін собака породи німецька вівчарка, відома своїми ролями у фільмах «Поклик Півночі», «Рін Тін Тін рятує свого господаря», «Геройский вчинок Рін Тін Тіна». В Першу світову війну у Французькій республіці американський капрал Ли Дункан підібрав у розбомбленому розпліднику крихітне цуценя й відвіз із собою. Пес виріс незвичайно розумним, знявся майже в трьох десятках фільмів кіностудії «Warner Brothers», вів на радіо власне шоу й заслужив почесну Зірку на голлівудській Алеї слави.

Дункан ще до війни планував займатися розведенням і навчанням собак-вівчарок в Америці, і навіть відвідав табір військовополонених, де зустрічався з полоненим німецьким інструктором для консультацій. Рін Тін Тін до закінчення війни служив зв'язковим у армії, і Дункан зауважив, що пес дуже кмітливий і добре піддається дресируванню.

В Америці Рін Тін Тін брав участь у багатьох собачих виставках і змаганнях, і на одній з таких виставок він вразив всіх, коли з легкістю подолав бар'єр більш 3,50 метрів у висоту. Після шоу кінопродюсер Чарльз Джонс запропонував Дункана зняти фільм про Рін Тін Тіну. Фільм отримав назву «Rinty», а Рін Тін Тін отримав свій перший гонорар в розмірі 350 доларів.

У 1922 році Дункан опинився в потрібний час і в потрібному місці, коли молода тоді кінокомпанія «Warner Bros.» зазнавала збитків і була на межі закриття. На кіностудії намагалися зняти сцену за участю вовка, який ніяк не хотів підкорятися вимогам режисера. Дункан запропонував на роль вовка Рін-Тін-Тіна, і в результаті фільм «Людина з диявольською річки» (The Man from Hell's River), в якому знявся Рін-Тін-Тін, мав великий успіх, а пес, на момент зйомок тієї картини колишній лише початківцям кіноактором, став сенсацією і героєм, який дозволив компанії «Warner Bros.» врятуватися від банкрутства і зайняти згодом гідне місце в Голлівуді. Сценарії для фільмів з Рін Тін тином писав молодий Дерріл Занук.

Рін Тін Тін знявся в двадцяти шести фільмах, вів на радіо власне шоу і заслужив зірку на Алеї слави в Голлівуді. Рін Тін Тін був дуже популярний: його зображення було на листівках і значках, випускалися іграшки та фігурки Рін Тін Тіна, він був героєм коміксів, шанувальники надсилали йому тисячі листів в день, а James W. English написав книгу «The Rin Tin Tin Story» . Рін Тін Тін навіть сам «підписував» контракти, залишаючи на офіційному папері відбиток лапи.

Дункан дуже любив Рін Тін Тіна, він абсолютно не прагнув до особистої слави, ставився до вівчарці як до найкращому другові. В своїй книзі «The Rin Tin Tin Story» писав, що дружина Дункана подала на розлучення, мотивуючи тим, що Дункан любить собаку більше, ніж її.

Рін Тін Тін помер в 1932 році. У 1934 році Дункан вирішив перевезти останки свого улюбленця на його батьківщину, до Франції, і зараз могила Рін Тін Тіна знаходиться на першому в Європі кладовище для тварин Сіметьер де Шьєн, відкритому в 1899 році,

В даний час (2009 г.) в Техасі існує музей Рін Тін Тіна.

Рин-Тин-Тин - пёс, который спас Голливуд от банкротства

 5 вересня  оголошено «Міжнародний день благодійності». Його встановили резолюцією Генасамблеї ООН від 7 березня 2013 року.

Пропозицію організувати таке свято зробила Угорщина. Крім того, дату обрали не випадково –  5 вересня 1997 року померла Мати Тереза – відома місіонерка та католицька черниця. Засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік, канонізована 2016 року. Мати Тереза присвятила все своє життя турботі про бідняків, особливо про дітей.

Так у світі хочуть привернути увагу до проблем людей, пов’язаних із бідністю та гуманітарними кризами. ООН хоче нагадати про важливість благодійності та волонтерської діяльності.

Міжнародний день благодійності вперше відзначався у 2013 році, щоб актуалізувати внесок усіх благодійників та волонтерів у подолання сучасних проблем людства, таких як бідність, смертоносні хвороби, неписьменність тощо. Відтоді до цього свята окремі люди, благодійні організації, бізнес-компанії готують фандрейзингові та промо-акції: жертвують одноденну платню або виручку на добрі справи, продають сувенірну продукцію, влаштовують благодійні пробіги, аукціони та інші креативні заходи для збору пожертв.

 В Україні відзначається щорічно у другу неділю грудня.

______________________________________________

ЗАПОВІТИ МАТЕРІ ТЕРЕЗИ:

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею.

Життя — це мрія. Здійснюй її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов’язок. Виконай його.

Життя — це гра. Стань гравцем.

Життя — це цінність. Цінуй його!

Життя — це скарб. Бережи його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею.

Життя — це таїна. Пізнай її.

Життя — це юдоль бід. Перебори усе.

Життя — це пісня. Доспівай її.

Життя — це боротьба. Почни її.

Життя — безодня невідомого.Не бійся, вступи в неї.

Життя — удача. Шукай цю мить!Життя таке чудове — не загуби його.Це твоє життя. Борони його.

На изображении может находиться: 1 человек, текст «5 вересня мижнародний день благодйност віддай ceimoBi найкраще, що в тебе Ε. Mamu тереза»

Пам'яті Василя Стуса

 Пам'яті Василя Стуса.

4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР)  помер видатний український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. – Василь Стус. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).

За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує — Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру. Як письменник і громадянин він належить до духовних лідерів Нації, актуальність яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги, бо сьогодні він єднає два віддалені регіони — Поділля й Донеччину, ніби стверджуючи своєю долею ідею соборності України.

Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була сенсом його життя і відчувалася в кожній поетичній збірці. Чи поет писав про дружину і сина, про себе і свою самоту та німоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, життя чи смерть — завжди і скрізь названа або не названа відчувалася Батьківщина.



Кримськотатарський поет - Юнус Уразович Кандимов.


 В рамках власного проекту бібліотеки "Міжкультурна взаємодія та діалог як фактор формування телерантності і гармонізації міжнаціональних відносин’’ - проект формування толерантності через сприйняття культури національних меншин, пропонуємо знайомство з кримськотатарським поетом, прозаїком, літературознавцем, істориком - Юнус Уразович Кандимовим. Заслужений діяч мистецтв України (2000).

Народився 4 вересня 1959 року в селі Аккурган Аккурганського району Ташкентської області Республіки Узбекистан в родині депортованих. 

Проходив службу в Радянській армії біля Жовтих Вод (1981–1983), зацікавився українською мовою та літературою, історією українсько-кримськотатарських суспільно-культурних взаємин. 1981–1989 — кореспондент, завідувач відділу кримськотатарської газети «Ленінський прапор» (Ташкент).

Після закінчення Ташкентського державного педагогічного інституту ім. Нізамі (відділення кримськотатарської мови і літератури) з 1981 по 1989 рік працював у редакції республіканської кримськотатарської газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»).

1989 року повернувся у Крим, де у 1989–1993 р.р. працював кореспондентом газети «Достлукъ» («Дружба»), «Янъы дюнья» («Новий світ»). 

У 1993–1996 р.р. був головою Кримськотатарського фонду культури, 1996–2001 — завідувач відділу газети «Янъы дюнья», 2001–2005 — завідувач редакційно-видавничого відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Криму, викладач кафедри кримськотатарської і турецької філології Кримського інженерно-педагогічного університету. Очолював Кримськотатарський фонд культури. З 2001 по 2005 рік був співробітником Всеукраїнського інформаційно-культурного центру.

Перша збірка поезій кримськотатарською мовою «Ти на море схожа» побачила світ у 1988.

Пишучи в жанрі візуальної і зорової поезії, Кандим відродив такі її види, як паліндром і акровірш. Поетичній манері притаманна вишукана метафоричність, ліризм, влучність та несподіваність образних асоціацій, що є наслідуванням традицій східної орнаментальності.

Спільно з київським поетом Миколою Мірошниченком, Юнус Кандим підготував до друку три томи антології кримськотатарської літератури: поезії — «Окрушина сонця» та прози — «Молитва ластівок», що вийшли вже після його смерті.

Кандимов перекладав кримськотатарською мовою твори українських, російських, білоруських, узбецьких, азербайджанських, казахських, каракалпакських поетів і прозаїків. Кандимов — перекладач творів Дженґіза Дагджи: з 1992 по 2001 рік Кандимов переклав п'ять його романів. У творчому доробку чільне місце належить поетичним інтерпретаціям і перекладам творів Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Вороного, А.Кримського, П.Тичини, В.Сосюри, поетів і прозаїків.

Юнус Кандимов — автор понад тридцяти наукових статей, у тому числі науково-публіцистичний нарис «Курултай: як це було» і монографію про першого голову кримського уряду Кримської Народної Республіки (1917–1918) Номана Челебіджихана «Не заросте травою поле бою…», є укладачем і редактором майже двадцяти художніх, науково-популярних книг, підручників, навчальних посібників і словників. Він брав участь у багатьох конференціях, симпозіумах, які проводилися в Туреччині, Румунії, країнах СНД.

У наукових та публіцистичних працях висвітлював кримськотатарськкого національно-визвольного руху початку 20 століття, діяльність І. Гаспринського, Н. Челебіджихана, А. Озенбашли, Е. Шем'і-заде.

 На його вірші написано понад тридцять пісень, які користуються популярністю в слухачів. 2002 на сцені Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру була поставлена «Лісова пісня» Лесі Українки в його перекладі («Орман тюркюси»).

Помер у місті Сімферополь 20 березня 2005 року.

На изображении может находиться: 1 человек, шляпа

четвер, 3 вересня 2020 р.

Наталка Поклад

 3 вересня 1951 року в селі Маньківка Бершадського району Вінницької області народилася Наталка Поклад. У 1976 році закінчила філологічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працювала в школі, у видавництві «Веселка», в журналах «Київ» і «Міжнародний туризм», в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Науково-дослідному інституті українознавства, Міжрегіональній академії управління персоналом, газеті «Вісник Чорнобиля». Очолювала секцію поетів Київської письменницької організації (1998-2000). Нині – член приймальної комісії НСПУ.

Поет, прозаїк, публіцист, перекладач. Авторка біля 30 книжок. Автор книжок для дітей, розповідей про митців, поетичних збірок. На поезії Наталки Поклад пишуть пісні композитори: Володимир Конощенко,Віталій Кирейко, Геннадій Володько,Лариса Іващенко,Анна Пеунова,Зіна Байденко та багато інших.

Вона одна з найталановитіших, найпомітніших, найекспресивніших творчих особистостей українського літературного процесу. Кожна її поетична книжка - це сповідь сучасної жінки-митця, яка живе в епіцентрі нашого суспільно-політичного буття. Її пристрасна Вона - завжди буде оберегом і берегинею найвищих людських, національних і родинних цінностей.

Активна громадська діячка: входить до першого правління Товариства української мови ім.. Т.Г. Шевченко, відновлювала Союз українок, у Київській письменницькій організації очолювала об’єднання поетів, й комісію по роботі з молоддю.

Літературні критики цілком справедливо називають її Берегинею української лірики. І це дійсно так. Її чарівна поезія не тільки привертає до себе увагу, вона просто огортає теплим і світлим позитивом, якого так не вистачає сучасності.

Познайомитись з літературними творами Наталії Поклад можна в нашій бібліотеці.  


середа, 2 вересня 2020 р.

 2 вересня 1945 року - завершення Другої світової війни. Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають понад 50 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 2,8 млн українських військових і підпільників зі всіх сторін, 5,2 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу. Отже, безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8 млн осіб, ще 2,4 млн склали втрати ненародженими. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів (40% загальносоюзних страт). Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

До вашої уваги книжкова виставка, яка розкриє всі сторони цієї жахливої війни. 


1 вересня – День знань

 Інформаційна година. 

1 вересня – День знань – особливе свято не лише для школярів, а й для вчителів та батьків. Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою день важко забути!

В цей день – лунають привітання та теплі слова. Усі бажають школярам успіхів у навчальному процесі та щоб новий навчальний рік приносив тільки приємні враження! А також особливу увагу приділяють тим, для кого перший дзвоник дійсно пролунав вперше, а для кого – востаннє. 

Бажаємо всім учням високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все, що було вже сказано, легко здійсниться!

Зі святом усіх!

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw/videos/upload?filter=%5B%5D&sort=%7B"columnType"%3A"date"%2C"sortOrder"%3A"DESCENDING"%7D

 В останній день літа, 31 серпня не забудьте гарненько провести літо і радісно розпочати осінь: повну пригод і приємних несподіванок! 

До вашої уваги перелік справ, які варто встигнути зробити до кінця літа)

🌞 Влаштувати пікнік з друзями

🌞 Зізнатися у коханні

🌞 Купити собі подарунок

🌞 Навчитися готувати нову страву

🌞 Походити босим по траві

🌞 Влаштувати бій з водяних пістолетів

🌞 Заморозити ягоди на зиму

🌞 Повалятися в гамаку з книжкою

🌞 Влаштувати кіновечір

🌞 Зробити комусь маленький сюрприз

🌞 Влаштувати фотосесію

🌞 Назбирати польових квітів

🌞 Покататися на велосипеді

🌞 Купити літній одяг на розпродажі

🌞 Повечеряти фруктами

🌞 Провести вечір з рідними

🌞 Змокнути під дощем

🌞 Запланувати мандри на осінь

🌞 Підбити підсумки літа

Підбийте підсумки літа, згадайте усі приємні моменти, перегляньте фото та запишіть спогади. 

Адже кожна мить життя – подарунок.


Павло Глазовий

 Кіноклуб ,,Kartonni vikna" запрошує!

30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба народився Павло Глазовий - український поет-гуморист і сатирик. Автор 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Пройшов Велику Вітчизняну Війну і повернувся додому з трьома бойовими орденами, які… одразу пороздавав сусідським дітлахам. Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера Глазового і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любив народ. Великий гуморист жив на вулиці великого романіста Льва Толстого в Києві досить скромно. Найбільше багатство – книги. Був не лише гарним співрозмовником, а ще й кулінаром. В дитинстві мріяв стати учителем української мови. Після війни Павло Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його і запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака і подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Писав тексти для виступів дуже популярних тоді персонажів – Тарапуньки і Штепселя.

Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).https://www.youtube.com/watch?v=glHFzkaeLmA