Кінематографічне знайомство та презентація фільму «Позивний “Письменник”».

 У рамках роботи кіноклубу «КіноАрт», до річниці визволення Ірпеня, відбулося особливе кінематографічне знайомство та презентація фільму «Позивний “Письменник”».

Фільм, створений за мотивами книги Сергія Мартинюка (Світогор Лелеко) «Позивний “Письменник”, або як ірпінці русню відірпінили», переносить нас у найтривожніші й найболючіші дні — від 24 лютого 2022 року до визволення Ірпеня. Червоною ниткою крізь усю стрічку проходить історія оборони міста — мужня, правдива, вистраждана, написана болем, відвагою і любов’ю до рідної землі.

Це був не просто перегляд фільму. Це була зустріч із живою пам’яттю. З болем, який не стихає. З подвигом, який не підлягає забуттю. З історією людей, які вистояли, боролися, захищали, рятували, перемагали.

Такі фільми сьогодні надзвичайно потрібні. Вони не дозволяють нам забути справжню ціну свободи, нагадують про силу українського духу й допомагають берегти правду про ті дні, які назавжди закарбувалися в серці кожного українця.

Щиро дякуємо панові Сергію Мартинюку за подаровану бібліотеці однойменну книгу. Це надзвичайно цінний дарунок, який житиме на полицях і в серцях читачів, відкриваючи правду про незламний Ірпінь.

Особливо зворушливою миттю заходу стало читання поезій зі збірки «13 віршів». Слово звучало щиро, проникливо, до сліз… Бо в такі моменти поезія стає не просто рядками — вона стає голосом пам’яті, болю, надії й віри.

Пам’ятаємо…

Шануємо…

І з вдячністю зберігаємо кожну історію нашої незламності.

Мистецька година «Сергій Кілессо: архітектура і час»/

 Мистецька година «Сергій Кілессо: архітектура і час».

До 95-річчя від дня народження Сергія Костянтиновича Кілессо (1931–2012) — киянина, видатного українського архітектора, мистецтвознавця, заслуженого архітектора України (1994), лауреата Державної премії України в галузі архітектури (1997, 2007) — було проведено мистецьку годину.

Під час заходу гості дізналися більше про життєвий і творчий шлях митця, його вагомі здобутки та внесок у розвиток української архітектури. Присутні із зацікавленістю ознайомилися з літературою з архітектури, що допомогло поглибити знання та краще зрозуміти значення творчості Сергія Кілессо.

Сергій Костянтинович є автором понад 600 наукових публікацій, присвячених дослідженню пам’яток архітектури України.

Серед його архітектурних робіт:

• житлові будинки у місті Києві на вул. Великій Житомирській, 14 (1968) та вул. Січових стрільців, 70 (1975);

• Покровська каплиця у місті Чигирин (1995);

• відтворення архітектурного комплексу Присутствених місць у Чигирині з пристосуванням під музей Богдана Хмельницького (1993–1995, у співавторстві).

Вагомий внесок Сергій Кілессо зробив і в реставраційній діяльності:

• Троїцька надбрамна церква (1957–1962, у співавторстві), келії соборних старців №3 і №4, корпус клірошан (1968–1975) — усі в Києво-Печерській лаврі;

• Троїцький собор Мотронинського монастиря (1964–1969);

• Іллінська церква в Суботові (усипальниця Богдана Хмельницького; 1977, іконостас — 1995);

• бастіон Петра Дорошенка в Чигиринському замку (1995, у співавторстві).

Також він є автором архітектурної частини низки пам’ятників, зокрема:

• Лесі Українці у місті Луцьку (1977);

• Богдану Хмельницькому в селі Суботові Черкаського району (1995).

Захід став нагодою вшанувати пам’ять видатного киянина та ще раз переконатися, що його творчість є важливою складовою культурної спадщини України.

Запрошуємо до бібліотеки!

Ми із задоволенням розповімо вам ще про багатьох відомих особистостей, їхнє життя та творчість. Разом відкриваймо нові імена та надихаймося історіями великих людей!

Вечір пам'яті Марії Морозенко.

 У дружньому колі рідних, колег і друзів, в Національному музеї літератури України, відбувся особливий вечір пам’яті Марії Морозенко (1969-2023) — талановитої української дитячої поетеси, членкині Національної спілки письменників України, літературної редакторки, філологині, лауреатки численних літературних премій, голови Київської організації Національної спілки письменників України.

Цей вечір був наповнений світлими спогадами, щирими словами, теплом сердець і тихим щемом у душі. Кожен, хто знав Марію Миколаївну, зберігає у пам’яті її добре серце, мудрість, щирість, любов до слова, до людей і до України.

Марія Морозенко була частою і бажаною гостею бібліотек, зокрема й нашої. Її зустрічі з читачами завжди залишали по собі світло, натхнення й особливу теплоту. Вона вміла знаходити щирий відгук у серцях дітей і дорослих, а її слово торкалося найтонших струн душі.

Особливо зворушливо звучали спогади про її волонтерську ініціативу — відвідини військових у шпиталі. Цю важливу й людяну справу, започатковану Марією, продовжують і сьогодні. І в цьому — її жива присутність, її велике серце, її незгасне світло.

Марія Морозенко залишила по собі не лише книги, поезію й добрі справи, а й глибокий слід у серцях усіх, хто мав щастя бути поруч. Її слово, її любов, її доброта і сьогодні єднають людей, надихають і підтримують.

Світла пам’ять про Марію Морозенко житиме у наших серцях — у спогадах, у справах, у продовженні добра, яке вона щедро дарувала людям.

«Рутенія. Графіка української мови»

 З великим задоволенням та щирою цікавістю наша бібліотека долучилася до презентації унікального проєкту графічної Конституції України — «Рутенія. Графіка української мови» та майстер-класу «Пишемо українською». Захід відбувся у наших колег — Бібліотека Центрального будинку офіцерів ЗС України — і об’єднав військових, просвітян, письменників, педагогів-науковців, бібліотекарів та громадських активістів.

Тренеркою заходу стала каліграфиня, волонтерка, співзасновниця громадської ініціативи «ІнфоВарта», керівниця проєкту «Рутенія. Графіка української мови» — Angelika Korniyenko . Захід проводився на честь лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, члена кореспондент академії мистецтв України, професора Василя Чебаника.

Ми мали нагоду доторкнутися до справжньої історії українського письма. Адже українські (рутенські) літери побудовані на символах, що мають тисячолітню історію та є вагомим свідченням існування нашої державності. Їх уже неможливо стерти чи знищити — вони живуть у нашій мові, культурі й пам’яті народу.

Проєкт «Рутенія. Графіка української мови» пише й друкує мовою справжньої України — України-Рутенії-Русі, відкриваючи новий погляд на силу і красу українського слова. Під час майстер-класу вивчали історію, символіку, геометрію та розвиток графем українських літер, а також мали можливість спробувати відтворити їх власноруч у письмі.

Щиро дякуємо організаторам за можливість доторкнутися до глибин нашої історії, відчути силу української мови та культури.

Це була надзвичайно цікава, натхненна й змістовна зустріч, що залишила теплі емоції та нові знання.

Кожна літера — це знак нашої історії, нашої культури і нашої незламності. Бережімо українське слово, адже в ньому — душа народу і майбутнє України. Такі зустрічі надихають, відкривають нові сенси й ще раз нагадують: сила нації — у її мові, культурі та пам’яті.