неділю, 26 листопада 2023 р.

,,Арт-загадки душі''

 Шановні друзі! 

3 грудня (неділя) запрошуємо на відкриття художньої виставки ,,Арт-загадки душі'' - Аліси Анісімової (художник, автор колонки в журналі «Жінка», експерт - фізіогноміст міжнародного рівня, профайлер, персонолог. Розробник та учасник багатьох телевізійних програм з наукової та практичної фізіогномії та психології).

Вхід вільний.



26 листопада - Міжнародний день Біблії.

 Ця книга завжди була лідером за кількістю видань у світі. Біблія – найпопулярніша книга, яка займає перше місце в світі за кількістю видань. Щоденний її тираж складає понад 30 000 примірників. Щосекунди випускається нова Біблія. Попри це популярність цієї книги не тільки не спадає, а збільшується в геометричній прогресії. Так, якщо в 1900 році вийшло близько 8 мільйонів примірників, то вже через 50 років ця цифра потроїлась, а в 1980 році це число збільшилось у 55 разів і становило 440 мільйонів. Християни по всьому світу вважають, що читаючи рядки Біблії, вони отримують віру, надію та підтримку в найважчі хвилини свого життя.

Ці листопадові заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер з 2014 року.

У Біблії 1189 розділів із 31 102 віршами. Одна з ранніх версій Біблії знаходиться в бібліотеці Ватикану і датується 4 століттям. Найкоротший вірш у Біблії – Іван 11:35 – «Ісус плакав». Естер 8:9 є найдовшим віршем у Біблії. Псалом 119 - найдовший розділ у Біблії. Біблія має багату 2000-річну історію, яка відіграла важливу роль у формуванні західної цивілізації та життя мільярдів людей у всьому світі.

Навіть якщо ви читали Біблію, ви можете не знати, як і де вона була створена, якою є її довжина і навіть скільки існує різних версій. За іронією долі, хоча одна з Десяти заповідей говорить: «Не вкради», Біблія — та сама книга, яка найчастіше приваблює злодіїв у всьому світі. Біблії регулярно крадуть із готелів, лікарень, книгарень та інших місць. Сподіваємося, що ці люди хоча б її почитають, адже Слово Боже саме для їхнього спасіння.

До вашої уваги пропонуємо унікальне видання ,,Біблія для дітей’’ – написана шрифтом Брайля. Дане видання приурочене вшануванню року Біблії в Україні та присвячене особі Блаженної пам’яті Патріарха Любомира (Гузара), який на схилку літ також боровся із недугою, пов’язаною із втратою зору.

Ця Біблія є для всіх дітей, в тому числі і незрячих. Вона написана в такий спосіб, що спершу дитина буде потребувати ознайомлення із самим текстом – звичайним та шрифтом Брайля, а тоді вже зможе відчитати й самі малюнки, які також нанесені на матеріал цим самим шрифтом.







25 листопада - 90-ті роковини геноциду…

 У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років. У 2006 році Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом свого народу. Адже внаслідок штучних голодів загинули мільйони невинних людей.

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення. Через десятиліття росія знову повторює страшні злочини проти українців, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні…

Сучасна трагедія українського народу наочно демонструє, що ніколи не можна пробачати та забувати злочини проти людства. Геноцид має бути засуджений усім світом, а невинні жертви — вшановані.

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою росії. Внаслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стало покарання, яке здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна. Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни та "інші антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.

Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшувальних обставин - 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії.

За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п'ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.

За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч людей. Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.

Запаліть свічки і лампадки біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932-1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель.

Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».






«Запали свічку пам'яті – поділись теплом з захисником».

Наша бібліотека долучилась до соціальної акції «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». Символом акції стала окопна свічка, адже живий вогонь – це символ пам’яті, це тепло, це надія. У цей день запаліть свічку пам’яті за вбитими голодом. Передайте тепло, станьте поряд із тими, хто нині бореться, аби більше цього ніколи не сталось. Нехай наша пам’ять стане дієвою.