Пам’ять, написана правдою.

 У межах проєкту, присвяченого 35-й річниці Незалежності України, ми взяли участь у презентації документального фільму «Позивний “Письменник”».

Стрічка створена за мотивами книги Сергія Мартинюка (Світогора Лелека) «Позивний “Письменник”, або як ірпінці русню відірпінили» та переносить нас у найтривожніші й найболючіші дні — від 24 лютого 2022 року до визволення Ірпеня. Червоною ниткою крізь увесь фільм проходить історія оборони міста — мужня, правдива, вистраждана, написана болем, відвагою та любов’ю до рідної землі.

Це був не просто перегляд фільму. Це була зустріч із живою пам’яттю. Приємне та змістовне спілкування з автором ідеї та сценарію — Сергієм Мартинюком, українським прозаїком, поетом, публіцистом, журналістом, краєзнавцем, громадським діячем, меценатом та військовослужбовцем Ірпінської ТрО, — подарувало можливість ще глибше відчути історію, закарбовану у фільмі.

Особливі враження залишила зустріч із паном Денисом, позивний «Кліщ», одним із героїв фільму. Його розповідь — ще одне свідчення мужності українців, які стали на захист своєї землі. Щиро дякуємо за захист України!

Яскравим емоційним доповненням вечора став музичний виступ Олександра Юрова — українського композитора, поета, гітариста, науковця, ексдипломата, громадського діяча та волонтера. А особливим моментом стало виконання «Київського маршу “Києву з любов’ю”», який співали всім залом! Здавалося, що в ці хвилини весь зал об’єднався в одному почутті — любові до Києва, України та нашої незламності.

А патріотична атмосфера вечора надихнула й наших гостей на творчість. Пан Михайло з Горлівки прочитав власний вірш, присвячений Україні. Щиро, проникливо й від самого серця. У такі моменти особливо розумієш: Україна живе не лише на карті — вона живе в серцях людей, де б вони не народилися і де б не опинилися.

Такі зустрічі — це більше, ніж культурна подія. Це жива пам’ять, щирі емоції, мистецтво й незламний дух українців, які разом творять нашу історію.

Дякуємо всім, хто подарував нам цей особливий вечір — за правду, за творчість, за патріотизм і за можливість бути разом.

Пам’ятаємо. Шануємо. Любимо Україну. Віримо в Перемогу!

«Прапор — моя святиня, символ волі — мій!»

 23 серпня, у День Державного Прапора України, у нашій бібліотеці відбулася патріотична інформаційна година «Прапор — моя святиня, символ волі — мій!».

Під час зустрічі наші відвідувачі дізналися більше про історію українського прапора, його значення та символізм. Говорили про те, чому синьо-жовті кольори стали невід’ємною частиною української ідентичності та символом нашої свободи.

Особливо важливо пам’ятати, що у всі часи українці берегли й цінували свій прапор як символ власної державності, свободи та прагнення до незалежності. Для багатьох поколінь синьо-жовтий стяг був і залишається знаком любові до рідної землі, національної гідності та незламності. І сьогодні, у час випробувань, він набув ще більшого значення — як символ боротьби за Україну та нашого спільного майбутнього.

А на завершення — традиційне фото на пам’ять із Державним Прапором України.

Сьогодні наш Прапор — це не просто два кольори. Це символ свободи, єдності, гідності та незламності українського народу.

 Нехай синьо-жовтий стяг завжди майорить над вільною, незалежною та мирною Україною! 

Усі дороги ведуть до бібліотеки!)

Наші читачі точно знають: до бібліотеки можна дістатися по-різному — пішки, на велосипеді чи самокаті. Головне — щоб шлях привів до книжок!

А книжок у нас стільки, що в руках усіх не винести! Тож велосипед чи самокат іноді стають не просто транспортом, а справжніми «книжковозами»!

А ми раді кожному, хто долає сходинки, крутить педалі та відкриває для себе бібліотеку. .

Бо тут завжди знайдеться:

📚 книжка для душі;

😊 гарний настрій;

💡 цікава ідея;

🤝 тепла зустріч.

Наш девіз простий: як до бібліотеки добиратися — вирішуйте самі, головне — приходьте!

А після прочитаної книжки, можливо, захочеться ще й на прогулянку… або на новий бібліотечний маршрут!

Літо в нашій бібліотеці — квітує, зеленіє та радує!

 У нашій бібліотеці літо панує не лише за вікнами, а й у кожному куточку, де живуть рослини. Вони ростуть, квітують, тішать розмаїттям барв і створюють особливу атмосферу затишку та тепла для наших відвідувачів і всього колективу. 

Ця зима була для наших зелених улюбленців непростою і, нажаль частина рослин не змогла відновитися. Але ми турботливо зберегли все, що було можливим, і огорнули любов’ю, увагою та щоденною турботою й виходили все, що було можливо. 

І ось вони — наші зелені красуні — віддячують нам сторицею! Квітують, буяють зеленню та щодня дарують гарний настрій усім, хто заходить до бібліотеки.

Бо рослини, як і люди, дуже відчувають турботу. А коли вкладаєш у них любов — вони обов’язково відповідають красою! 

Нехай наше бібліотечне літо буде квітучим, зеленим, затишним і сонячним! 

Заходьте до бібліотеки — у нас зараз особливо красиво!