Анатолій Тимофійович Авдієвський

 16 серпня 1933 року народився  український хоровий диригент, композитор, педагог, Герой України, Лауреат Національної Премії ім. Т. Г. Шевченка. Академік Академії педагогічних наук України. Дійсний член (академік) Академії мистецтв України, голова Національної всеукраїнської музичної спілки  - Анатолій Тимофійович Авдієвський. 

1958 року закінчив Одеську державну консерваторію (тепер національна музична академія) імені Антоніни Нежданової, навчався у Дмитра Загрецького, Костянтина Пігрова. У 1958–1963 роках – художній керівник і головний диригент заснованого ним же Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок». Упродовж 1963–1966 років – художній керівник і головний диригент Черкаського українського народного хору. З 1966-го – художній керівник і головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.

У 1971–1976 роках викладав у Київській консерваторії, з 1977 до 1980-го – у Київському інституті культури. Від 1986 року – професор Київського педагогічного інституту. 

У кожного митця – своя творча доля. У Анатолія Авдієвського вона особлива, просякнута професіоналізмом, відданістю національній культурі, хоровому мистецтву.

Піввікова діяльність маестро належить до визначних надбань національної культури другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Це, без перебільшення, – ціла епоха в українському хоровому виконавстві, що підтверджене історією, мистецькими подіями, концертними програмами, численними успішними гастролями Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки, конкурсами, фестивалями в Україні та далеко за її межами.

Неперевершений знавець хорової справи не стомлювався повторювати, що, навчаючи співу дітей, ми не лише турбуємося про якість пісенного матеріалу, а й про виконання, що сприяє розвиткові їхнього художнього смаку. Робота над піснею – це не нудне зазубрювання чи механічне наслідування вчителю, а захопливий процес, у якому є творчий елемент, що потребує наполегливої технічної і душевної роботи.

До вашої підбірка творів з репертуару хору імені Г. Верьовки. Історія хору бере початок у важкі роки воєнного лихоліття: у Харкові в 1943 р був організований Державний український народний хор (з самого початку в складі були хорова, оркестрова та танцювальна групи) і призначений його художнім керівником і головним диригентом педагог Київської консерваторії Григорій Гурович Верьовка. Поруч з ним хормейстером працювала його дружина, талановитий музикант Елеонора Павлівна Скрипчинська. Тимчасовий колектив, що створювався задля виступів на фронті, перетворився на національний скарб.  У часи вінілу записи хору на платівках фірми «Мелодія» розліталися з нечуваною швидкістю. Тільки уявіть: наклади сягали восьми мільйонів копій! Це був єдиний творчий колектив з України, який зміг досягти таких вершин. Хор Верьовки дістав багато національних і міжнародних відзнак, зокрема, за великий внесок у справу миру й дружби між народами був нагороджений срібною медаллю Всесвітньої ради миру. Тріумфальним став перший виступ колективу на американському континенті під час ЕКСПО-67 в Монреалі, де зібралося близько тридцяти тисяч слухачів. Як згадує Анатолій Тимофійович, «це був момент істини, зворушливий момент єднання українців-емігрантів з земляками, які зі сльозами підхоплювали рідні мелодії, серцево обіймаючи наших виконавців». У репертуарі колективу більше 1000 пісень. Композиції, які в усі часи зривають шквал оплесків від Дніпра до Дунаю: «Розпрягайте, хлопці, коней», «Ой, у вишневому садочку», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Щедрик» та багато інших. До того ж репертуар завжди збагачується народними піснями тих країн, в яких гастролює хор. У Хорі Верьовки розпочинали свій творчий шлях музичні легенди: Ніна Матвієнко, Ольга Павловська, Алла Кудлай та багато інших чудових співаків.