Володимир Лис

 26 жовтня 1950 року народився один з найпопулярніших письменників серед наших читачів - Володимир Лис!

Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.

У літературі дебютував як драматург, п’ять його п’єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Володимира Лиса називають справжнім феноменом сучасності. Журналіст, драматург, прозаїк, майстер витонченого слова і глибоко народний письменник, з кожним новим романом Володимир Лис розкриває нові грані свого таланту. Перелік його нагород вражає: «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя» (за роман «Століття Якова»), володар численних премій конкурсу «Коронація слова», «Почесний громадянин Волині».

У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей Волині

Приходьте до бібліотеки, беріть книги і насолоджуйтесь художнім світом творів Володимира Лиса.

,,Брати мої'' - Ігор Данилейко

Наша бібліотека завжди сприяє, підтримує та допомагає реалізовувати творчий потенціал наших користувачів. 

Пишаємось та вітаємо Лауреата Всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Володаря численних Гран-прі. Співак. Двічі Володар срібного ордену імені Квітки Цісик. Поет-пісняр. Композитор. Студент Академії мистецтв імені Павла Чубинського (спеціалізація спів), володар ГРАН-ПРІ ,,Міжнародного проекту-конкурсу Тарас Шевченко єднає народи''  - Ігоря Данилейко з його новою роботою ,,Брати мої''. 

Дякуємо за прекрасну, патріотичну поезію!

 

 

Нова мистецька література!

 Шановні читачі! До Вашої уваги відео про нові надходження мистецької літератури читальної зали бібліотеки.

Приємні зустрічі та подарунки!

 Дякуємо Алім Павленко з донечкою Стефанією, нашим вірним друзям за прекрасні, цікаві книжки для дітей українською мовою!  Які стануть чудовим  поповненням україномовного фонду нашої бібліотеки!

Спільно з Міжнародним проєктом-конкурсом ,, Тарас Шевченко єднає народи".

 День захисника і захисниці в колі великої родини  Міжнародного проєкту-конкурсу ,, Тарас Шевченко єднає народи". Будучи співорганізатором конкурсу, за  ініціативи бібліотеки було організовано вручення нагород військовослужбовцям, волонтерам та іншим учасникам, які здобули високі нагороди - ГРАН-ПРІ. Весь вечір звучали слова подяки, вірші нашим захисникам. Свої власні вірші- присвяти читала також чарівна Галина Гілярівна Яблонська - народна артистка України. В колі друзів та однодумців звучали і Шевченкові слова, зокрема бенгальською мовою у виконанні неперевершеної Мрідули Гош. Зворушливі відеозвернення військових з фронту були тою потужною силою, яка надихає на нові та нові звершення і вкотре підкреслює, що Шевченкові слова актуальні завжди і є суттєвою підтримкою у тяжкі хвилини захисту нашої України. 

Слава Україні!

Зі святом наші захисники та захисниці!

 Разом до перемоги!

#дякуюзажиття

#дякуюзаУкраїну

#День_Захисника_і_Захисниці_2022

День захисників і захисниць України

 14 жовтня - День захисників і захисниць України — державне свято України.

Вже більше пів року триває повномасштабна російсько-українська війна. Наш народ пережив перші жахливі дні, які були одними з найважчих у цьому двобої. Українці зуміли не лише згуртуватися проти агресора, а й не забувають про підтримку наших захисників усіма можливими засобами. Одним із них є пісня. Деякі пісні зараз, на фоні воєнних подій, набувають нової популярності, багато й нових пісень створено у ці нелегкі часи.

Пропонуємо до вашої уваги вікторину ,,Пісні війни'' наших українських виконавців, створених за ці дні війни.

У ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.

Й нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. А гасло «Слава Україні» – «Героям слава» стало офіційним вітанням українського війська.

https://learningapps.org/display?v=p5uzr2bvk21&fbclid=IwAR10FYWlum3S7L1ntklLP2OspCz0P-sApQ83KdXQ1Suy-if1sWztcC3PVU4

14 жовтня - День захисників і захисниць України — державне свято України, що відзначається 14 жовтня.

 14 жовтня - День захисників і захисниць України — державне свято України.

Вже більше пів року триває повномасштабна російсько-українська війна. Наш народ пережив перші жахливі дні, які були одними з найважчих у цьому двобої. Українці зуміли не лише згуртуватися проти агресора, а й не забувають про підтримку наших захисників усіма можливими засобами. Одним із них є пісня. Деякі пісні зараз, на фоні воєнних подій, набувають нової популярності, багато й нових пісень створено у ці нелегкі часи.

Пропонуємо до вашої уваги вікторину ,,Пісні війни'' наших українських виконавців, створених за ці дні війни.

У ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.

Й нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. А гасло «Слава Україні» – «Героям слава» стало офіційним вітанням українського війська.

https://learningapps.org/display?v=p5uzr2bvk21

14 жовтня

14 жовтня - українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на День захисників і захисниць України.

До вашої уваги цікава вікторина про козаків ,,Козак-герой України''!

https://docs.google.com/forms/d/1pVaOXWgC2rPJkIIsM5OFp68ScZ8nxjJdepRBVvKBtPk/edit?fbclid=IwAR1QtvI_hgv7SPSCRldRiCY9v-q58aQcA8Mhgnc2ZrV4cGdYndSOIiMvIgQ

Левицький-Нос Григорій Кирилович

 325 років від дня народження Левицького-Носа Григорія Кириловича – українського художника, графіка XVIII ст. Григорій Левицький – видатний український майстер гравюри доби бароко в Україні, народився в сім’ї священника, який походив з козацького роду Носів, близько 1697 року в с. Маячка Полтавської губернії.

Завдяки батьку, який був наставником Григорія, він став неперевершеним майстром деталі в граверському ремеслі.

Освіту здобув у Київській академії, потім працював і навчався у Польщі та Німеччині, де удосконалював свою граверську майстерність на міді. Серед його творів книжкові гравюри, портрети історичних діячів.

Повернувшись до Києва, оселився на Подолі та одружився з дворянкою Агафією Левицькою і до свого прізвища додав прізвище дружини. Він був першим учителем свого сина – славетного портретиста Дмитра Левицького.

Представлений портрет Григорія Левицького, виконаний сином Д. Левицьким.

Від початку 1730-х рр. діяльність митця була пов’ язана з Київською академією та Києво-Печерською друкарнею. Він став одним із найвідоміших майстрів не тільки Лівобережжя, а й Східної Європи.

Серед 40 відомих мідьоритів, які були створені ним в Україні, – 17 станкових, решта – книжкові ілюстрації.

Кишенькові видання Києво-Печерської друкарні були оздоблені рафінованими гравюрами Г. Левицького, в яких вперше з’явився авторський підпис гравера.

Він автор гравюр до видання Києво-Печерської друкарні «Філософії Аристотелевої», також написав передмову та прикрасив гравюрами видання «Євангліє».

Майстер створив пишну барокову рамку оголошень про тетролізовані диспути в академії – це є перший відомий зразок афіші на східнослав’янських теренах.

З 1753 р. по 1756 р. Г. Левицький разом з сином Д. Левицьким розписував стіни Андрієвської церкви.

Яскрава сторінка усього українського мистецтва XVIII ст. є цикл панегіричних гравюр Григорія Левицького присв’ячених архімандритові І. Негребецькому і митрополитові Р. Заборовському та інші.

Митець сприяв жанровому збагаченню української гравюри, розвитку портрета, пейзажного, історичного та побутового жанрів. Помер гравер 19 травня 1769 року в с. Маячка.

350 років від дня народження Пилипа Орлика

 11 жовтня 2022 року виповнюється 350 років від дня народження Пилипа Орлика — Видатного українського державного, політичного і військовий діяча, гетьмана Війська Запорозького, поета, публіциста. Автор першої Конституції України. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. 1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Конституція Пилипа Орлика – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року, який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII.

Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Від 16 серпня 2021 року українці вперше можуть побачити Конституцію Пилипа Орлика, що він її написав у 1710 році. Латиномовний примірник Конституції Орлика виставлено в Соборі Святої Софії в Києві разом з іншими раритетами доби Івана Мазепи та часів шведсько-українського союзу початку 18-го століття. Цікаво, що багато положень Конституції є на часі й зараз.

Володимир Яворівський

 

11 жовтня 1942 року в селі Теклівка Крижопільського району Вінницької області народився Володимир Яворівський - український письменник, громадсько-політичний діяч і один із борців за незалежність України у ХХ столітті.

Освіту здобував в Одеському державному університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю Українська мова та література.

Після закінчення університету працював редактором на місцевому радіо, кореспондентом редакції газети Запорізька правда, Прапор юності, Літературна Україна, редактором запорізького радіо, референтом Спілки письменників УРСР. Також свого часу Володимир Яворівський був заступником головного редактора журналу Вітчизна, а з 1971 року став членом Спілки письменників України.

З жовтня 2001 року по листопад 2011 Володимир Яворівський очолював Національну спілку письменників України. Також тривалий час був ведучим на телеканалі UA: Київ, де виходила його авторська програма Що ж ми за народ такий?

Також Володимир Яворівський протягом багатьох років вів на Першому каналі Українського радіо авторську програму 20 хвилин з Володимиром Яворівським і був членом наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Письменник був лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка за повість Вічні Кортеліси, мав Орден За заслуги III ступеня і володарем літературної премії імені Дмитра Загула.

Найвідомішими літературними творами Володимира Яворівського є :

збірки оповідань ,,А яблука падають''

,,Гроно стиглого винограду'' (новели)

повісті Вічні Кортеліси і З висоти вересня;

трилогія романів Ланцюгова реакція, Автопортрет з уяви (біографічний роман про Катерину Білокур) і Марія з полином у кінці століття (про драматичні події весни 1986 року в Чорнобильській зоні).

Помер Володимир Яворівський 16 квітня 2021 року на 79 році життя. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Микола Платонович Бажан

 9 жовтня 1904 року в родині військового топографа Платона Бажана у місті Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. народився Микола Платонович Бажан.

У 1984 році нашій бібліотеці було присвоєно ім'я видатного поета й перекладача М.П. Бажана. В бібліотеці організовано меморіальну кімнату М. П. Бажана, де зібрані його твори і переклади, фотографії і матеріали з сімейного архіву.

Сьогодні користувачі нашої бібліотеки мали можливість познайомитись з новими цікавими матеріалами про майстра карбованого слова.

______________________________________________________________________

Юнацькі роки Миколи Бажана припали на переїзд до Умані. Саме там, в Уманському кооперативному технікумі, навчався майбутній поет. З 1923 року, після закінчення навчання, почав працювати у журналістиці. Тоді ж почав друкуватись. Надсилав свої вірші до редакції газети «Більшовик», але перший вірш було опубліковано у «Жовтневому збірнику панфутуристів» (1923 р.).

1926 року Микола Бажан переїздить до Харкова. Тут виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. В наступні декілька років поет продовжує активно писати та формувати власний стиль. Друком виходять такі його твори, як «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930). Вершиною його творчості стала велика історична поема «Сліпці», надрукована в журналі «Життя і революція» у 1930-1931 роках.

Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників Василя Бобинського, Григорія Епіка, Івана Кириленка, Олекси Слісаренка, Давида Гофштейна, Івана Кулика, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Дмитра Загула, Сергія Пилипенка, Василя Чечвянського, Бориса Антоненка-Давидовича.

Микола Бажан був одним з найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» та Алішера Навої «Фархад і Ширін», Давида Гурамішвілі «Давитіані» (1949), Р. М. Рільке та інших.

Помер видатний поет та перекладач 23 листопада 1983 року.

День художника в Україні

 9 жовтня – День художника в Україні, який щорічно відзначається в другу неділю жовтня згідно з указом президента від 1998 р. Мистецтво є одним із найголовніших джерел смаку і культури будь-якої людини. Визнаний авторитет в мистецтві і основа національної ідентичності Тарас Шевченко писав: «Якби краса усіх її образах хоча б на половину людства мала свій благотворний вплив, тоді б швидко наближалися ми до досконалості …».

Краса – це щось дивовижне і недоступне, що художник в тяжких душевних муках творить з хаосу світобудови. І коли вона вже створена, не всякому дано її дізнатися. Щоб осягнути красу, треба вжитися в дерзання художника. Краса – мелодія, яку він співає нам, і для того щоб вона відгукнулася в нашому серці, потрібні знання, сприйнятливість і фантазія.

Сомерсет Моем

Слава Україні!

До Вашої уваги відео «Вислови та роздуми художників про мистецтво».

https://www.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw