Великий князь київський - Мстислав Ізяславич

 850 років тому у1170 році 13 серпня помер Великий князь київський - Мстислав Ізяславич (Мстислав II). Старший син великого князя київського Ізяслава та німецької принцеси Катерини. Отримав в уділ Переяслав. Брав активну участь у численних військових походах. 

Викликає цікавість той факт, що ставши київським князем Мстислав Ізяславич зберіг за собою Волинь.

Неодноразово виступав проти половців. В. Татіщев подає таку характеристику князя: «Сей князь на зріст був не вельми високий, але широкий плечима і міцний, так, що лук його ледве хто натянути міг. З лиця гарний, волосся кучеряве і коротке носив. Мужній був у битві, любитель правди, задля його хоробрості всі князі його боялися і поважали. Хоча часто з жінками і дружиною веселився, але ні жінки ні вино ним не володіли. Він завжди до урядування і розпорядку був готовий, через те мало спав, а багато книг читав і в радах про упорядкування землею з вельможами трудився, і дітей своїх старанно того навчав, кажучи їм, що честь і користь князя полягає у правосудді, упорядкуванні і хоробрості». 

Був одружений з дочкою польського князя Болеслава III Кривоустого Аґнешкою. Мав трьох синів – Романа, Святослава і Всеволода.

Збудував найвеличніший собор Волині - Успенський собор. Не останню роль при будівництві храму відіграло те, що даний мурований храм слугував «отнім храмом», тобто як місце останього спочинку для князя та його родини. Першу згадку про храм можна віднайти в Ніконівському літописі під 1160 р.: «князь Мстислав Изяславич подписа святую церковь в Володимери и украси ю дивно». Оскільки в літописі згадується вже завершальний процес, то будівництво припадає на початок правління князя у Володимирі (1156 рік).

Враховуючи об’ємно-просторову композицію новозбудованого Мстислававого храму, князі розглядали Волинь, та зокрема Володимир, як надійний плацдарм у боротьбі за київський престол. У княжу епоху Успенський собор використовувався не тільки для богослужінь, адже тут здійснювалися важливі державні акти, та сідали на престол князі. Як свідчить Іпатіївський літопис, у храмі знайшов свій останній спочинок засновник собору – князь Мстислав Ізяславич. Тут поховані князь Василько Романович, його дружина княгиня Олена і син Володимир Василькович. Успенський собор – це єдина пам’ятка домонгольського періоду, що збереглася до нашого часу. А ім’я князя Мстислава Ізяславича тепер навіки ввійшло в історію Володимира та Волині.