27 травня 1939 р. в селі Трач Косівського району Івано-Франківської області.народився Роман Іваничук - український письменник - один із лідерів української історичної романістики, громадський діяч, належить до організаторів Товариства української мови імені Т. Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України, депутат Верховної Ради України І-го скликання 1990-1994 рр., заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, Літературної премії імені А. Головка, премії імені І. Мазепи, Герой України. З 2011 р. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Перша збірка новел «Прут несе кригу» вийшла у 1958 році,яка принесла йому визнання. У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» - від 1990 р. назва «Дзвін». У 1968 р. вийшов друком його роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. Твір здобув широкий резонанс. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, навіть хотіли звільнити з журналу. Тему наступного роману «Черлене вино» – про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431-1432 роках в ході так званих «воєн Свидригайла» – підказав відомий літературознавець Григорій Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 році. За ним з’явився роман «Манускрипт з вулиці Руської». У третьому «львівському романі» «Вода з каменю» йдеться про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вимір» про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора. У червні 1988 року погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990 року був обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
Від 1994 р. професор української літератури Львівського університету. Іваничук - автор романів "Шрами на скалі", "Журавлиний крик", "Вода з каменю", "Бо війна війною", "Орда", "Саксаул у пісках". Автор багатьох збірок новел: "Прут несе кригу", "Не рубайте ясенів", "Під склепінням храму" та інші; повістей: "Місто", "Сьоме небо", "Ренегат". Твори Іваничука перекладено російською, англійською, болгарською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською, французькою та іншими мовами.
Помер 17 вересня 2016 р., Львів.
Перша збірка новел «Прут несе кригу» вийшла у 1958 році,яка принесла йому визнання. У 1961 році переїхав до Львова, від 1963 працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» - від 1990 р. назва «Дзвін». У 1968 р. вийшов друком його роман «Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини. Твір здобув широкий резонанс. За нього Іваничука жорстко критикувала компартійна влада, навіть хотіли звільнити з журналу. Тему наступного роману «Черлене вино» – про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431-1432 роках в ході так званих «воєн Свидригайла» – підказав відомий літературознавець Григорій Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 році. За ним з’явився роман «Манускрипт з вулиці Руської». У третьому «львівському романі» «Вода з каменю» йдеться про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вимір» про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора. У червні 1988 року погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. Навесні 1990 року був обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
Від 1994 р. професор української літератури Львівського університету. Іваничук - автор романів "Шрами на скалі", "Журавлиний крик", "Вода з каменю", "Бо війна війною", "Орда", "Саксаул у пісках". Автор багатьох збірок новел: "Прут несе кригу", "Не рубайте ясенів", "Під склепінням храму" та інші; повістей: "Місто", "Сьоме небо", "Ренегат". Твори Іваничука перекладено російською, англійською, болгарською, німецькою, польською, румунською, словацькою, угорською, французькою та іншими мовами.
Помер 17 вересня 2016 р., Львів.
Немає коментарів:
Дописати коментар