Кричевський Федір Григорович - український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва. Народився 22 травня 1879 р. в м. Лебедин Сумської області.
Мистецька вдача Василя Кричевського, що не існувала без глибокого переживання України і її історії, виявилась в універсальному таланті, якому було під силу все – від миттєвого рисунка до архітектури високого національного стилю, від камерного мініатюрного до епічного пейзажу. Творець нової української архітектури і перший художник кіно, живописець, графік і сценограф, майстер декоративно-ужиткового мистецтва і дизайнер, педагог, дослідник і знавець українського мистецтва минулого. У його різнопланових ландшафтах – захоплення красою краєвидів України, за врівноваженими композиційними рішеннями, інтенсивним, багатим на складні колірні сполуки живописом – відчутна безпосередня емоційність образу, відпрацьована роками майстерність. Був призначений проректором Київського художнього інституту, також деканом живописного факультету цього інституту, брав участь у створенні Спілки художників України, став одним з організаторів, а потім членом Асоціації художників Червоної України. Після виходу з цієї асоціації організував Українське мистецьке об'єднання. В 1926-1928 рр. створив для Малого залу ВУАН, нині Національна академія наук України, погрудні портрети М. В. Лисенка, М. Костомарова, І. Котляревського, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та інші. Написав полотно, що згодом стало найбільш відомою з усіх його робіт, – триптих "Життя". За роки своєї діяльності виховав плеяду видатних художників, серед них, зокрема: Є. Волобуєв, С. Грош, В. Костецький, Г. Меліхов, Л. Морозова, А. Петрицький, Т. Яблонська. Визначний творчий доробок митця займає вагоме місце в національній мистецькій скарбниці України. Найвідоміші твори: "Наречена" (1910), "Три віки" (1913), триптих "Життя" (1925–27), "Свати" (1928), "Мати" (1929), "Переможці Врангеля" (1934–35), "Веселі доярки" (1937), цикл картин за поемою Т. Шевченка "Катерина" (1937–40) і багато інших. Створив понад 40 портретів видатних діячів науки і культури, колоритних національних образів, більша частина яких не збереглася. Творчо працював до останнього дня, помер за мольбертом 30 липня 1947 р. в Ірпіні. 1965 р. перепохований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. Більшість творів Ф. Кричевського зберігається в Національному художньому музеї України.
Мистецька вдача Василя Кричевського, що не існувала без глибокого переживання України і її історії, виявилась в універсальному таланті, якому було під силу все – від миттєвого рисунка до архітектури високого національного стилю, від камерного мініатюрного до епічного пейзажу. Творець нової української архітектури і перший художник кіно, живописець, графік і сценограф, майстер декоративно-ужиткового мистецтва і дизайнер, педагог, дослідник і знавець українського мистецтва минулого. У його різнопланових ландшафтах – захоплення красою краєвидів України, за врівноваженими композиційними рішеннями, інтенсивним, багатим на складні колірні сполуки живописом – відчутна безпосередня емоційність образу, відпрацьована роками майстерність. Був призначений проректором Київського художнього інституту, також деканом живописного факультету цього інституту, брав участь у створенні Спілки художників України, став одним з організаторів, а потім членом Асоціації художників Червоної України. Після виходу з цієї асоціації організував Українське мистецьке об'єднання. В 1926-1928 рр. створив для Малого залу ВУАН, нині Національна академія наук України, погрудні портрети М. В. Лисенка, М. Костомарова, І. Котляревського, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та інші. Написав полотно, що згодом стало найбільш відомою з усіх його робіт, – триптих "Життя". За роки своєї діяльності виховав плеяду видатних художників, серед них, зокрема: Є. Волобуєв, С. Грош, В. Костецький, Г. Меліхов, Л. Морозова, А. Петрицький, Т. Яблонська. Визначний творчий доробок митця займає вагоме місце в національній мистецькій скарбниці України. Найвідоміші твори: "Наречена" (1910), "Три віки" (1913), триптих "Життя" (1925–27), "Свати" (1928), "Мати" (1929), "Переможці Врангеля" (1934–35), "Веселі доярки" (1937), цикл картин за поемою Т. Шевченка "Катерина" (1937–40) і багато інших. Створив понад 40 портретів видатних діячів науки і культури, колоритних національних образів, більша частина яких не збереглася. Творчо працював до останнього дня, помер за мольбертом 30 липня 1947 р. в Ірпіні. 1965 р. перепохований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. Більшість творів Ф. Кричевського зберігається в Національному художньому музеї України.
Немає коментарів:
Дописати коментар