5 травня 1836 р. в місті Чернівці у сім`ї священика народився Сидір Воробкевич - український письменник і композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини.
Його псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші.
Прадід поета утік з Литви і звався Сеульський Млака де Орочко, а дід переробив Орочко на Воробкевича. Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора. Чимало оповідань Сидір чув від свого діда, який знав від свого батька про козацтво, Україну, Умань, Залізняка, Гонту, також з уст своєї бабусі - казки, пісні, народні оповідання про козаків і турків. Ще в гімназії він почав складати вірші й створювати до них музику. Потім був священиком у буковинських селах, там вивчав фольклор і побут місцевого населення. У Віденської консерваторії отримав звання викладача співу й регента хору. Викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, потім на богословському факультеті Чернівецького університету. Композиторська діяльність: літературні пісні та псалми, хорові твори, сольні пісні та оперети, мелодії на власні вірші. Його літературна діяльність від 1863 року, в збірнику «Галичанин» було надруковано п’ять перших віршів під загальною назвою «Думки з Буковини». Сидір Воробкевич — один із засновників і редакторів журналу «Буковинськая зоря». Він писав українською, німецькою і румунською мовами. Кращі твори Воробкевича сповнені любов’ю до трудового народу, про історичне минуле,
Викладаючи в Чернівецькій духовній семінарії, гімназії, університеті, Сидір Воробкевич уклав пісенники для початкової школи, створив посібники з теорії музики й співу тощо. Як композитор і письменник, він створює багато віршів, пісень для дітей: Музична творчість С. Воробкевича значна за обсягом, різноманітна за жанрами і тематикою: музика до всіх своїх драм та мелодрам, до 15-ти п’єс іншх авторів: «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Добош» А. Стечинського, «Новий Дон Кіхот» О. Фредро та інші, низка комедій-оперет, водевілів за власними текстами; інструментальні твори – для оркестру, фортепіано, скрипки, флейти, гітари: «Розголоси Буковини», «Серенада», «Романеска», «Полька», «Полька-мазурка»; понад 400 хорів патріотичного та лірично-побутутового змісту, з них більше 200 – на власні тексти: «Кантата на роковини знесення панщини», «Цар-ріка, наш Дніпро», «Збудилась Русь», «Над Прутом у лузі», 30 – на слова Т. Шевченка: «Гомоніла Україна», «Думи мої», «Тече вода», «Утоптала стежечку», також І. Франка: «Весно, що за чудо», «Розливайся, лозо, борзо», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», М. Шашкевича, Ю. Федьковича та інші; понад 40 солоспівів на власні тексти, 20 вокальних дуетів і квартетів у супроводі фортепіано; обробки народних пісень; духовну музику – літургії, псалми, гімни.
Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903 року в Чернівцях.
Немає коментарів:
Дописати коментар