Книги, які є в нашій бібліотеці.
31 травня 1919 р. в с. Озера, нині село Бородянського р-ну Київської обл. в селянській родині народився Махновець Леонід Єфремович - український літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Дослідник творчості філософа Григорія Сковороди. Доктор філологічних наук. Лауреат Шевченківської премії за підготовку і випуск видання «Літопис руський».. Після 4-го курсу філологічного факультету Київського університету пішов на фронт, отримав 10 бойових нагород. Закінчив університет в 1947 р. та аспірантуру при Інституті української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Захистив дисертацію на тему: "Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури ХVI–ХVIII вв.". Працював науковим співробітником Державного музею Т. Шевченка, Ін-ту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, з якого був безпідставно звільнений через підготовку наукової біографічної праці про Григорія Сковороду. Лише запрошення на роботу до Гарвардського ун-ту змусило керівництво УРСР повернути Махновця до наукової діяльності. Дослідник історії літератури і культури України, зокрема періоду Київської Русі; перекладач і коментатор "Слова о полку Ігоревім" (1967) та "Літопису Руського" (1989). Робота над останнім тривала 37 років. Махновець уклав детальні покажчики – іменно-особовий: реєстр великих князів Київських, перелік митрополитів; та географічно-археологічно-етнографічний. Також уклав вісім генеалогічних таблиць київських князів і княгинь та сім генеалогічних таблиць державців сусідніх країн. Додав топографічні плани, дві карти-схеми стародавнього Києва, карту тогочасної Київщини та Східної Європи; добрав 570 документів-ілюстрацій. За цю працю 1990 отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка. Автор та співавтор понад 400 наукових праць, серед яких "Шевченко і Жуковський", "Шевченко у критиці", "Шевченко-художник", "Про автора "Слова о полку Ігоревім", "Давній український гумор і сатира", "Українські інтермедії XVIІ–XVIII ст.", "Мандровані дяки". Упорядник та редактор багатьох видань Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України : 8-томної "Історії української літератури", першого тому 5-томного біобібліографічного словника "Українські письменники". В Інституті зберігається частина бібліотеки вченого.
31 травня 1919 р. в с. Озера, нині село Бородянського р-ну Київської обл. в селянській родині народився Махновець Леонід Єфремович - український літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Дослідник творчості філософа Григорія Сковороди. Доктор філологічних наук. Лауреат Шевченківської премії за підготовку і випуск видання «Літопис руський».. Після 4-го курсу філологічного факультету Київського університету пішов на фронт, отримав 10 бойових нагород. Закінчив університет в 1947 р. та аспірантуру при Інституті української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Захистив дисертацію на тему: "Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури ХVI–ХVIII вв.". Працював науковим співробітником Державного музею Т. Шевченка, Ін-ту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, з якого був безпідставно звільнений через підготовку наукової біографічної праці про Григорія Сковороду. Лише запрошення на роботу до Гарвардського ун-ту змусило керівництво УРСР повернути Махновця до наукової діяльності. Дослідник історії літератури і культури України, зокрема періоду Київської Русі; перекладач і коментатор "Слова о полку Ігоревім" (1967) та "Літопису Руського" (1989). Робота над останнім тривала 37 років. Махновець уклав детальні покажчики – іменно-особовий: реєстр великих князів Київських, перелік митрополитів; та географічно-археологічно-етнографічний. Також уклав вісім генеалогічних таблиць київських князів і княгинь та сім генеалогічних таблиць державців сусідніх країн. Додав топографічні плани, дві карти-схеми стародавнього Києва, карту тогочасної Київщини та Східної Європи; добрав 570 документів-ілюстрацій. За цю працю 1990 отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка. Автор та співавтор понад 400 наукових праць, серед яких "Шевченко і Жуковський", "Шевченко у критиці", "Шевченко-художник", "Про автора "Слова о полку Ігоревім", "Давній український гумор і сатира", "Українські інтермедії XVIІ–XVIII ст.", "Мандровані дяки". Упорядник та редактор багатьох видань Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України : 8-томної "Історії української літератури", першого тому 5-томного біобібліографічного словника "Українські письменники". В Інституті зберігається частина бібліотеки вченого.
Немає коментарів:
Дописати коментар