Найвідоміший українець у світі початку XX ст. – Олександр Архипенко - український та американський скульптор, живописець, графік, один із основоположників кубізму в скульптурі.
Народився 30 травня 1887 р. в м. Київ у сім'ї інженера, викладача Київського університету. Вчився в Київському художньому училищі, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. З 1905 року брав участь у виставках. Від 1908 р. працював у Парижі. У 1910-1914 рр. брав участь у виставках Салону незалежних. В 1911-1913 і 1919 роках виставлявся в Осінньому Салоні. Тоді ж заснував свою першу школу. В цьому ж році вступив до групи “Золотий перетин”, 1923 р. переїхав до США. Відкрив школу пластики у Нью-Йорку, викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в м. Канзас-Сіті. Родоначальник кубізму в скульптурі - "Боксери", 1914; "Солдат іде", 1917. З матеріалів використовував дерево, оргскло, метал. Працював у манері конструктивізму, абстракціонізму та інших новітніх мистецьких течій - "Жінка", 1918; "Жозефіна Бонапарте", 1935; "Заратустра", 1948; "Балерина", 1957. Створив новий різновид рельєфної різьби – скульптомалярство - "Купальниця", 1915; "Жінка, що стоїть", 1919). Отримав патент на “Архипентуру” – прилад для виставлення змінних картин і метод для декорування змінної виставки. Створив пам’ятники Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Івану Франкові у США. Написав книгу "50 років творчості" (50 Creative Years), у якій виклав свої філософські та мистецькі погляди, видання присвятив дружині.
Народився 30 травня 1887 р. в м. Київ у сім'ї інженера, викладача Київського університету. Вчився в Київському художньому училищі, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. З 1905 року брав участь у виставках. Від 1908 р. працював у Парижі. У 1910-1914 рр. брав участь у виставках Салону незалежних. В 1911-1913 і 1919 роках виставлявся в Осінньому Салоні. Тоді ж заснував свою першу школу. В цьому ж році вступив до групи “Золотий перетин”, 1923 р. переїхав до США. Відкрив школу пластики у Нью-Йорку, викладав у Чиказькій школі індустріальних мистецтв та університеті в м. Канзас-Сіті. Родоначальник кубізму в скульптурі - "Боксери", 1914; "Солдат іде", 1917. З матеріалів використовував дерево, оргскло, метал. Працював у манері конструктивізму, абстракціонізму та інших новітніх мистецьких течій - "Жінка", 1918; "Жозефіна Бонапарте", 1935; "Заратустра", 1948; "Балерина", 1957. Створив новий різновид рельєфної різьби – скульптомалярство - "Купальниця", 1915; "Жінка, що стоїть", 1919). Отримав патент на “Архипентуру” – прилад для виставлення змінних картин і метод для декорування змінної виставки. Створив пам’ятники Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Івану Франкові у США. Написав книгу "50 років творчості" (50 Creative Years), у якій виклав свої філософські та мистецькі погляди, видання присвятив дружині.
Немає коментарів:
Дописати коментар