12 травня у 996 році в Києві освячена перша на Русі кам'яна церква - Десятинна. Вона вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Для її побудови й утримання київський князь Володимир Великий виділив десяту частину своїх прибутків, звідки й походить поширена назва храму. До появи Софіївського собору Десятинна церква виконувала функції кафедрального храму. При церкві відкрили першу на Русі школу. Повторно освячена в 1039-му за Ярослава Мудрого. У Десятинній церкві були поховані князь Володимир та його дружина Анна, сюди ж перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. У роки правління Ярослава Мудрого тут також поховали посмертно охрещених братів Володимира – Ярополка й Олега. Церква постраждала від пожежі на початку 11 століття, а на початку 12-го – від землетрусу. У 1169-му пограбована Андрієм Боголюбським, у 1203-му – Рюриком Ростиславовичем. Зруйнована під час монгольської навали 1240-го. Відновлення церкви приписували митрополиту Петру Могилі, який в середині 18 століття нібито влаштував невеличку церкву у південно-західному куті руїн. Насправді він лише законсервував залишки давнього храму, замінивши дерев’яну стіну, що закривала тильний отвір, на цегляну. Нову кам’яну церкву збудували в 1828–1842 роках. За радянської влади рішенням ВУЦВК від 19 серпня 1929 її закрито та передано Інспектурі з охорони мистецтва і старовини. Богослужіння припинено 2 жовтня 1929-го. Згідно з постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 26 березня 1936 церкву розібрано, цеглу використано для будівництва Музею історії України. Пізніше фундаменти церкви законсервували. З 2005-го тут ведуться дослідження і продовжуються дискусії щодо можливої відбудови храму.