«Сцена… - мій кумир, театр - священний храм для мене!»
Панас Саксаганський
15 травня 1859 року народився видатний український актор, режисер, драматург, педагог, один із корифеїв українського побутового театру - Саксаганський Панас Карпович. "Якщо талант видатних акторів можна порівняти з алмазом, то талант П. К. Саксаганського - шліфований алмаз, це чистої води брильянт" (В. І. Немирович-Данченко).
Його батько, дрібний херсонський землевласник Карпо Адамович Тобілевич, мав шістьох дітей. Четверо з них стали театральними діячами: Марія Садовська-Барілотті, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і наймолодший Панас Саксаганський. Для сценічного псевдоніму Панас використав назву містечка Саксагань, з якого походила його мати Євдокія.
Освіту здобув в Одеському військовому училищі. Мистецької освіти не мав. Весь вільний час, пише Саксаганський в своїх мемуарах, присвячує читанню критичних статей Лессінга, теоретичних статей Дідро про мистецтво, а також вивчає твори Шекспіра, Шіллера, Гете, Гомера. В старості він вражав своїх співрозмовників читанням напам'ять цілих глав з «Фауста» й «Іліади». Він був не тільки неперевершеним актором.
Створена ним ціла галерея сценічних образів стала класичним зразком акторської техніки й майстерності перевтілення: Копач «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, Голохвастий «За двома зайцями» М. Старицького, Карась «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Возний, Виборний «Наталка Полтавка» І. Котляревського та багато інших. За свою режисерську діяльність поставив понад 260 вистав. У 1918 р. створив у Києві Народний театр, на базі якого в 1922 р. організували Український драматичний театр ім. М. Заньковецької, нині знаходиться у Львові. В 1925 р. Панас Саксаганський отримав звання Народного артиста республіки, в 1936 р. - Народного артиста СРСР. Помер Панас Саксаганський 17 вересня 1940 в Києві.
Панас Саксаганський
15 травня 1859 року народився видатний український актор, режисер, драматург, педагог, один із корифеїв українського побутового театру - Саксаганський Панас Карпович. "Якщо талант видатних акторів можна порівняти з алмазом, то талант П. К. Саксаганського - шліфований алмаз, це чистої води брильянт" (В. І. Немирович-Данченко).
Його батько, дрібний херсонський землевласник Карпо Адамович Тобілевич, мав шістьох дітей. Четверо з них стали театральними діячами: Марія Садовська-Барілотті, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і наймолодший Панас Саксаганський. Для сценічного псевдоніму Панас використав назву містечка Саксагань, з якого походила його мати Євдокія.
Освіту здобув в Одеському військовому училищі. Мистецької освіти не мав. Весь вільний час, пише Саксаганський в своїх мемуарах, присвячує читанню критичних статей Лессінга, теоретичних статей Дідро про мистецтво, а також вивчає твори Шекспіра, Шіллера, Гете, Гомера. В старості він вражав своїх співрозмовників читанням напам'ять цілих глав з «Фауста» й «Іліади». Він був не тільки неперевершеним актором.
Створена ним ціла галерея сценічних образів стала класичним зразком акторської техніки й майстерності перевтілення: Копач «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, Голохвастий «За двома зайцями» М. Старицького, Карась «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Возний, Виборний «Наталка Полтавка» І. Котляревського та багато інших. За свою режисерську діяльність поставив понад 260 вистав. У 1918 р. створив у Києві Народний театр, на базі якого в 1922 р. організували Український драматичний театр ім. М. Заньковецької, нині знаходиться у Львові. В 1925 р. Панас Саксаганський отримав звання Народного артиста республіки, в 1936 р. - Народного артиста СРСР. Помер Панас Саксаганський 17 вересня 1940 в Києві.
Немає коментарів:
Дописати коментар