28 квітня 1865 року народився художник Микола Івасюк у м. Заставні (нині Чернівецька область), в родині теслі та домогосподині. По закінченні школи вступив до Чернівецької вищої реальної школи, в якій професором живопису був перший на Буковині професійний український художник Юстин Пігуляк. Саме він виплекав у Миколи любов до українського історичного живопису.
19-річний Микола Івасюк став студентом Віденської академії і поставив собі за мету створити на полотні величний образ Богдана Хмельницького.
Закінчивши віденську академію, Івасюк - один з кращих художників-випускників – дістав рекомендацію на навчання у Мюнхенській академії мистецтв. У Мюнхені доля звела його з польским баталістом Юзефом Брандтом, дружба з яким тривала багато років. Тут-таки молодий чоловік понайомився з сестрою свого місцевого товариша, закохався і невдовзі узяв з нею шлюб. А ще під час відвідин маєтку Брандта в Ороньську познайомився з відомим художником, українцем за походженням, Іллею Репіним. Саме Репін порадив Івасюкові повернутится до України і розробляти історичну тематику.
У 1897р. Івасюк у Чернівцях організував художні курси при міському промисловому музеї, першу на Буковині художню школу для обдарованих дітей з бідних родин, якою керував до 1908р. Вважав себе послідовником відомого українського художника Миколи Мурашка, який 1875р. створив Київську рисувальну школу.
Іконостаси у Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо — історичні картини М.Івасюка здобули широке визнання. Над полотном «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» митець працював аж 20 років і завершив його у 1912-му. Нині картина зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва.
Очевидці переказують, що на початку минулого століття репродукція цієї картини була у Західній Україні мало не в кожній хаті.
У своїй творчості М.Івасюк не раз звертався до козацької тематики. Загалом упродовж свого життя Івасюк створив понад 500 полотен.
Останні 11 днів життя художник Микола Івасюк провів у камері смертників. 25 листопада о 24.00 за ним прийшли кати. Івасюк, як і багато інших людей, безневинно замордованих у ті жахливі дні більшовиками, знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі під Києвом. Його ім’я сяє серед тисяч зірок у небі українського Мистецтва. Його могила – серед багатьох українських могил у Биківні…
1980р. Микола Іванович Івасюк був посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину».
Від 2013р. на Буковині премією імені Миколи Івасюка відзначають найкращі роботи художників і скульпторів, різьбярів і вишивальниць.
19-річний Микола Івасюк став студентом Віденської академії і поставив собі за мету створити на полотні величний образ Богдана Хмельницького.
Закінчивши віденську академію, Івасюк - один з кращих художників-випускників – дістав рекомендацію на навчання у Мюнхенській академії мистецтв. У Мюнхені доля звела його з польским баталістом Юзефом Брандтом, дружба з яким тривала багато років. Тут-таки молодий чоловік понайомився з сестрою свого місцевого товариша, закохався і невдовзі узяв з нею шлюб. А ще під час відвідин маєтку Брандта в Ороньську познайомився з відомим художником, українцем за походженням, Іллею Репіним. Саме Репін порадив Івасюкові повернутится до України і розробляти історичну тематику.
У 1897р. Івасюк у Чернівцях організував художні курси при міському промисловому музеї, першу на Буковині художню школу для обдарованих дітей з бідних родин, якою керував до 1908р. Вважав себе послідовником відомого українського художника Миколи Мурашка, який 1875р. створив Київську рисувальну школу.
Іконостаси у Заставні, Кіцмані, буковинських селах, портрети, твори побутового жанру, а особливо — історичні картини М.Івасюка здобули широке визнання. Над полотном «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» митець працював аж 20 років і завершив його у 1912-му. Нині картина зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва.
Очевидці переказують, що на початку минулого століття репродукція цієї картини була у Західній Україні мало не в кожній хаті.
У своїй творчості М.Івасюк не раз звертався до козацької тематики. Загалом упродовж свого життя Івасюк створив понад 500 полотен.
Останні 11 днів життя художник Микола Івасюк провів у камері смертників. 25 листопада о 24.00 за ним прийшли кати. Івасюк, як і багато інших людей, безневинно замордованих у ті жахливі дні більшовиками, знайшов свій останній спочинок у Биківнянському лісі під Києвом. Його ім’я сяє серед тисяч зірок у небі українського Мистецтва. Його могила – серед багатьох українських могил у Биківні…
1980р. Микола Іванович Івасюк був посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину».
Від 2013р. на Буковині премією імені Миколи Івасюка відзначають найкращі роботи художників і скульпторів, різьбярів і вишивальниць.
Немає коментарів:
Дописати коментар