В цей день, 2 квітня у 1647 році народилася Марія Сибілла Меріан – німецька ботанічна художниця, талановита дослідниця, майстер наукової ілюстрації, книговидавець. Народилася в Німеччині у Франкфурті-на-Майні. Її батько, Маттеус Меріан Старший (1593-1650), був знаменитим на всю Європу гравером, утримував відому майстерню і друкарню. Він помер, коли Марії Сибіллі було усього три роки, але від нього їй залишився хист до малювання, який згодом розвив вітчим, голландський художник і торговець картинами Якоб Марель (1614-1681). Він скоро помітив талант своєї падчерки і сам став вчити її малюванню - вже з семи років дівчинка почала опановувати основи майстерності: малюнок, акварель, олійний живопис. Згодом освоїла гравірування по міді. Мати, Йоганна Сибілла Гайм, дочка голландського проповідника, була підприємницею, що відкрила при будинку невелику шовкову фабрику. Сімнадцяти років Меріан вийшла заміж за учня вітчима - Йоганна Андреаса Графа, який подавав надії як талановитий живописець. Особлива чуйність до краси і неабияка комерційна жилка - цих двох доданків було досить для того, щоб перша ж доросла справа Марії Сибілли зробила її відомою .Спочатку Марія Сибілла брала замовлення на вишивку і розпис тканини - вона винаходить барвники, що не змивалися при пранні і не вигоряли на сонці. Такі вироби прекрасно виглядали по обидва боки тканини, чудові квіти, трави, птахи і метелики, які вона малювала, дуже подобалися покупцям. Її скатертини і покривала скоро стали настільки популярні в Нюрнберзі, що до неї почали вчащати молоді дами, які бажали осягнути секрети її майстерності. ідея її першої книги. Вона вирішила зробити альбом малюнків або «зразків» для вишивки. Альбом було вирішено назвати Blumenbuch («Книга квітів»), так званий флоріегіум, з розфарбованими ручним способом гравюрами. Фарби для зображення рослин були підібрані просто дивовижно - вони не втратили своєї яскравості і до наших днів. 

Успіх як професіонала не супроводжувався особистим щастям - помирає її вітчим, з чоловіком розлучилися.

Разом з матір'ю і обома дочками, які теж стали художницями та допомагали їй у дослідженнях, Марія-Сибілла переїжджає до Нідерландів, сподіваючись, що тут вони зможуть вільно займатися наукою і мистецтвом.  

В 1705 році в Амстердамі вийшла в світ книга "Метаморфози Суринамських комах, намальовані з натури в натуральну величину і описані Марією Сибіллою Меріан".

Після закінчення роботи над "Метаморфозами", Марія Сибілла переключилася на акварелі, створюючи на замовлення громадян Амстердама, переважно, різні натюрморти й композиції з метеликів і різних рослин.

У 1715 році художниця отримує інсульт і, як наслідок, параліч. Хвороба заважає їй працювати, але Марія Сибілла продовжує спроби малювати аж до самої смерті 13 січня 1717 року.