Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо»

25 квітня у 1719 році в Лондоні вийшло перше видання роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо», про британського моряка, якому більше 28 років довелося прожити на безлюдному острові в гирлі ріки Оріноко. Книга виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і з часом дала назву цілому жанру літератури «Робінзонада».

Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики. Саме це привертає увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок у самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії.

Як вважається, в основу подій свого роману англійський письменник Даніель Дефо поклав реальні події, які трапилися із шотландським моряком Александром Селкірком. У 1703 році той приєднався до експедиції легендарного англійського капера і письменника Вільяма Дампіра, який з дозволу королеви Великобританії Анни Стюарт здійснював напади на іспанські кораблі в Атлантичному і Тихому океанах. Маючи запальну натуру, 27-літній Селкірк постійно конфліктував з капітаном судна «Сенк пор», на якому він служив боцманом. Після чергової сварки Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса — 640 км на Захід від узбережжя Чилі) в Тихому океані.

За час перебування на безлюдному острові Селкірк збудував дві хатини (одну для куховарення, іншу — для сну), харчувався молюсками, дикою капустою, ягодами і м'ясом та молоком диких кіз, із шкіри яких шив собі одяг та взуття, а вечорами читав Біблію. Два рази до острова причалювали іспанські кораблі і лише 1 лютого 1709 року, після 4 років та 4 місяців самотності, він був врятований англійськими піратами Роджерса Вудса, одного із соратників Вільяма Дампіра. Вони були вражені миролюбністю та розсудливістю Селкірка і Вудс зробив його помічником капітана одного зі своїх кораблів.

Книга Дефо виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і того ж таки року вийшло друком два продовження роману під назвами «Подальші пригоди Робінзона Крузо» і «Серйозні роздуми Робінзона Крузо», а імена двох головних героїв — Робінзон і П'ятниця — стали називними.

Сьогодні роман «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» вважається чи не першим англійським романом і належить до найбільш видаваних книг різними мовами світу, давши назву цілому жанру літератури «Робінзонада» про виживання людей на безлюдних землях.

У 1966 році острів, на якому Олександр Селкірк прожив понад чотири роки, названо островом Робінзон Крузо, а невеликий острівок поблизу — іменем Александра Селкірка.