12 червня відзначається - Всесвітній день боротьби з дитячою працею (World Day Against Child Labour) і встановлений Міжнародною організацією праці (МОП), що бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Рішення було прийнято після конференції боротьби з найгіршими формами дитячої праці та міжнародної конференції з питань дитячої праці, що пройшли в Амстердамі та Осло в 1997 р. МОП – одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій - заснована у 1919 р. згідно із Версальським мирним договором. Конвенції МОП: про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон), 1919 р.; про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі (Генуя, 1920 р.); про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева, 1921 р.); про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах (Женева, 1921 р.). Декларація прав дитини прийнята (1959 р.) та Конвенція ООН про права дитини (1989 р.). 17.06.1999 р. МОП ухвалила Конвенцію № 182 “Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці”. Вказані документи були ратифіковані Україною.
Відповідно до зазначених документів неповнолітніх забороняється залучати до найгірших форм дитячої праці, а саме:
1) усіх форм рабства або практики, подібної до рабства, як наприклад, продаж дітей работоргівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
2) використання, вербування або пропонування дітей для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
3) використання, вербування або пропонування дітей для незаконної діяльності;
4) роботи, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується,може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
За даними МОП в усьому світі понад 215 млн. дітей віком від 5 до 14 років працюють, причому 115 млн. з них працюють в небезпечних умовах.
В Україні згідно ст.188 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) загальний вік прийому на роботу обмежений – з 16 років. Однак є винятки. Так, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу неповнолітні із 15 років. Для учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів по досягненню ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, допустимо працювати у вільний від навчання час, за умови, що це не буде порушувати процес навчання.
ВКЗпПУ також вказані права неповнолітних.
Урядові установи рекомендують: при прийнятті рішення щодо працевлаштування дитини обов’язково враховувати також вихідні індивідуальні фізичні та психологічні можливості. Пам’ятати, що зростаючий організм більш чутливий до несприятливих чинників оточуючого середовища.
Згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу» діти є суб’єктами права на вторинну правову допомогу, тобто в разі потреби можуть скористатися послугами адвоката за державний кошт.
Відповідно до зазначених документів неповнолітніх забороняється залучати до найгірших форм дитячої праці, а саме:
1) усіх форм рабства або практики, подібної до рабства, як наприклад, продаж дітей работоргівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
2) використання, вербування або пропонування дітей для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
3) використання, вербування або пропонування дітей для незаконної діяльності;
4) роботи, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується,може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
За даними МОП в усьому світі понад 215 млн. дітей віком від 5 до 14 років працюють, причому 115 млн. з них працюють в небезпечних умовах.
В Україні згідно ст.188 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) загальний вік прийому на роботу обмежений – з 16 років. Однак є винятки. Так, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу неповнолітні із 15 років. Для учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів по досягненню ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, допустимо працювати у вільний від навчання час, за умови, що це не буде порушувати процес навчання.
ВКЗпПУ також вказані права неповнолітних.
Урядові установи рекомендують: при прийнятті рішення щодо працевлаштування дитини обов’язково враховувати також вихідні індивідуальні фізичні та психологічні можливості. Пам’ятати, що зростаючий організм більш чутливий до несприятливих чинників оточуючого середовища.
Згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу» діти є суб’єктами права на вторинну правову допомогу, тобто в разі потреби можуть скористатися послугами адвоката за державний кошт.
Немає коментарів:
Дописати коментар