17 червня відзначається людством як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами і був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 р. після затвердження Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, у країнах які переносять серйозні засухи.
Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році. Насьогодні опустеллення є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Опустелювання – це процес незворотної зміни ґрунту і рослинності і зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу та перетворенню території в пустелю. Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності - це розширення опустелювання. Процеси деградації навколишнього середовища охоплюють третину поверхні Землі. Це загрожує здоров'ю та існуванню мільярдів людей. Щороку опустелювання і засуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції на суму більше 40 мільярдів доларів.
Проблема опустелювання може мати серйозні наслідки для системи міжнародної екологічної безпеки, подолання бідності, соціально-економічної стабільності та сталого розвитку.
До причин опустелення слід віднести:
Водний дефіцит. Відсутність водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур.
Тривала посуха спричинена змінами в кліматі.
Кліматична аридизация - надмірне пониження вологості повітря через збільшення температури та низького рівня опадів.
Збільшення поголів’я худоби призводить до надмірного прорідження рослинності пасовищ.
Вирубка лісів - починається ерозія ґрунту, особливо на схилах гір, утворюються яри, змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи у ґрунті.
Соленакопичення може бути викликано техногенною діяльністю.
Вітряний клімат - відкриваються більш глибокі шари ґрунту.
Низький рівень ґрунтових вод - природне осушення водойм.
Помилки у веденні сільського господарства- надмірне осушення дрібних водойм для зрошення угідь і для підтримки рибних господарств, призводять до опустелювання. Вирощування надмірно вологолюбних культур, також, спричиняє висушення ґрунту.
Тож необхідно зупинити процес зміни ґрунту в бік опустелювання. Розв'язання проблем, пов'язаних із раціональним використанням і охороною земель, боротьба з опустелюванням та деградацією земель здійснюється зокрема шляхом заліснення територій, благоустрою існуючих та створення нових зелених зон, парків, скверів.
Висушенню ґрунту запобігає меліорація пасовищ. При низькому рівні опадів висаджують трави та чагарники. Застосовують оазисне зрошення. Після гірничовидобувних робіт проводять рекультуризацію.
Отже, основними завданнями щодо охорони земель є забезпечення відтворення і збереження земельних ресурсів та екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році. Насьогодні опустеллення є однією з найбільш глобальних економічних проблем світу в цілому та України зокрема. Опустелювання – це процес незворотної зміни ґрунту і рослинності і зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу та перетворенню території в пустелю. Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності - це розширення опустелювання. Процеси деградації навколишнього середовища охоплюють третину поверхні Землі. Це загрожує здоров'ю та існуванню мільярдів людей. Щороку опустелювання і засуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції на суму більше 40 мільярдів доларів.
Проблема опустелювання може мати серйозні наслідки для системи міжнародної екологічної безпеки, подолання бідності, соціально-економічної стабільності та сталого розвитку.
До причин опустелення слід віднести:
Водний дефіцит. Відсутність водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур.
Тривала посуха спричинена змінами в кліматі.
Кліматична аридизация - надмірне пониження вологості повітря через збільшення температури та низького рівня опадів.
Збільшення поголів’я худоби призводить до надмірного прорідження рослинності пасовищ.
Вирубка лісів - починається ерозія ґрунту, особливо на схилах гір, утворюються яри, змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи у ґрунті.
Соленакопичення може бути викликано техногенною діяльністю.
Вітряний клімат - відкриваються більш глибокі шари ґрунту.
Низький рівень ґрунтових вод - природне осушення водойм.
Помилки у веденні сільського господарства- надмірне осушення дрібних водойм для зрошення угідь і для підтримки рибних господарств, призводять до опустелювання. Вирощування надмірно вологолюбних культур, також, спричиняє висушення ґрунту.
Тож необхідно зупинити процес зміни ґрунту в бік опустелювання. Розв'язання проблем, пов'язаних із раціональним використанням і охороною земель, боротьба з опустелюванням та деградацією земель здійснюється зокрема шляхом заліснення територій, благоустрою існуючих та створення нових зелених зон, парків, скверів.
Висушенню ґрунту запобігає меліорація пасовищ. При низькому рівні опадів висаджують трави та чагарники. Застосовують оазисне зрошення. Після гірничовидобувних робіт проводять рекультуризацію.
Отже, основними завданнями щодо охорони земель є забезпечення відтворення і збереження земельних ресурсів та екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Немає коментарів:
Дописати коментар