14 червня 1781 народився Бере́тті Віке́нтій (Вінче́нцо-Саве́ліо-Йо́сиф-Анто́ніо) Іва́нович.
Архітектори Беретті – це ціла епоха в історії Києва. Завдяки ним значною мірою стало формуватися обличчя сучасного міста, було створено цілий ряд непересічних споруд у стилі класицизму, постали будівлі, які нині посідають чільні місця серед архітектурних візитівок столиці України.
Вінченцо (або як його називали на слов’янський манер, Вікентій Іванович) Беретті найчастіше асоціюється із Київським університетом. Дійсно, архітектор є автором проекту головного корпусу Київського університету, який переміг на конкурсі 1835 р. Але насправді Київ зобов’язаний Вікентію Беретті набагато більшим. Син вихідця з Італії, а від 1837 р. і до кінця життя жив і працював у Києві, формуючи обличчя молодого міста. Міста, яке поступово звикалося зі своїм статусом столиці Південно-Західного краю, що вимагав відповідного зовнішнього вигляду планування та забудови, адже саме В. І. Беретті належить авторство планування Володимирської вулиці та Бібіковського бульвару (нині – бульвар Тараса Шевченка); він був також співавтором генерального плану Києва.
Вікентій Беретті є автором проектів будівель Інституту шляхетних дівчат (нині – Міжнародний центр культури і мистецтв), Астрономічної обсерваторії Київського університету, планування університетського ботанічного саду (нині – Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна). При будівництві оранжерей Беретті консультувався з видатним вченим, першим ректором Київського університету М. О. Максимовичем, і таким чином було забезпечено оптимальні умови для екзотичних рослин, що до сьогодні є окрасою колекції ботанічного саду.
Входить у кращу двадцятку архітекторів, які будували Київ. Сьогодні одна з вулиць житлового масиву Троєщина носить ім’я відомого архітектора. Також, на честь Вікентія Беретті на фасаді Червоного корпусу відкрито меморіальну дошку із написом «від вдячних українського та італійського народів».
Архітектори Беретті – це ціла епоха в історії Києва. Завдяки ним значною мірою стало формуватися обличчя сучасного міста, було створено цілий ряд непересічних споруд у стилі класицизму, постали будівлі, які нині посідають чільні місця серед архітектурних візитівок столиці України.
Вінченцо (або як його називали на слов’янський манер, Вікентій Іванович) Беретті найчастіше асоціюється із Київським університетом. Дійсно, архітектор є автором проекту головного корпусу Київського університету, який переміг на конкурсі 1835 р. Але насправді Київ зобов’язаний Вікентію Беретті набагато більшим. Син вихідця з Італії, а від 1837 р. і до кінця життя жив і працював у Києві, формуючи обличчя молодого міста. Міста, яке поступово звикалося зі своїм статусом столиці Південно-Західного краю, що вимагав відповідного зовнішнього вигляду планування та забудови, адже саме В. І. Беретті належить авторство планування Володимирської вулиці та Бібіковського бульвару (нині – бульвар Тараса Шевченка); він був також співавтором генерального плану Києва.
Вікентій Беретті є автором проектів будівель Інституту шляхетних дівчат (нині – Міжнародний центр культури і мистецтв), Астрономічної обсерваторії Київського університету, планування університетського ботанічного саду (нині – Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна). При будівництві оранжерей Беретті консультувався з видатним вченим, першим ректором Київського університету М. О. Максимовичем, і таким чином було забезпечено оптимальні умови для екзотичних рослин, що до сьогодні є окрасою колекції ботанічного саду.
Входить у кращу двадцятку архітекторів, які будували Київ. Сьогодні одна з вулиць житлового масиву Троєщина носить ім’я відомого архітектора. Також, на честь Вікентія Беретті на фасаді Червоного корпусу відкрито меморіальну дошку із написом «від вдячних українського та італійського народів».
Немає коментарів:
Дописати коментар