пʼятницю, 12 червня 2020 р.

Катерина Білокур

Пам’яті Катерини Білокур – української художниці-самоучки, яку звеличував Пікассо. 
10 червня 1961 року померла художниця Катерина Білокур. “Квіти, як і люди – живі, у них є душа!”, – говорила видатна українська художниця Катерина Білокур. Народилася мисткиня в селі Богданівка в Яготинському районі Київської області. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю. Ці звивисті вулички зберігають пам’ять про неї. У 1934 році Катя Білокур створює “Берізку” – одну з перших картин, які принесли їй всесвітню популярність. Через рік з’являються “Квіти за тином” – інший прославлений шедевр. Так, за роботою в городі, по дому та в малюванні минають роки…
Мистецтвознавці ставлять Катерину Білокур в один ряд із видатними художниками-примітивістами: Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генералічами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі… Її полотна експонуються на міжнародних виставках, репродукції розходяться тисячними тиражами. А в селі Богданівка двері відчинила меморіальна садиба видатної українки. Завідує садибою Яготинський державний історичний музей. Тут побували відвідувачі майже з 40 країн світу.
 Похована в селі  Богданівці. Автор надгробного пам'ятника — скульптор Іван Гончар.



















Немає коментарів:

Дописати коментар