субота, 29 серпня 2020 р.

День пам’яті захисників України

 День пам’яті захисників України відзначається щорічно 29 серпня відповідно до Указу Президента № 621/2019 від 23.08.2019 «Про День пам’яті» на підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.

Для відзначення дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.

До вашої уваги підбірка книг, на сторінках яких спогади та героїзм наших захисників.



вівторок, 25 серпня 2020 р.

,,Безмежність таланту на сцені та кіно'' - Богдан Ступка

 Театральна година. 

,,Безмежність таланту на сцені та кіно'' - Богдан Ступка. 

27 серпня 1941 року у смт Куликів, Львівська область народився Богдан Сильвестрович Ступка — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев’є-Тевель», за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).

Актор став цілою епохою та символом українського кіно – він зіграв у ста фільмах, а також мав більше сотні персонажів на сцені театру. Багато стрічок, в яких грав Богдан Ступка, добре відомі українському глядачеві.

Маленький Богдан усе дитинство провів за кулісами театру - його батько співав в хорі Львівського оперного театру, а дядько був солістом. Крім того, тітка Ступки працювала головним концертмейстером Львівської опери. Богдан в дитинстві не мріяв бути актором. Хлопчиком він планував лікарем, а в підлітковому віці намагався поступити на хімічний факультет Львівської політехніки, проте провалив іспити.

1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру.

1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Протягом 1999—2001 років був міністром культури і мистецтв України.

2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Свою першу роль в кіно ("Білий птах з чорною відмітиною" режисера Юрія Ильенко) Ступка отримав через скандал. Сценарій до стрічки писали спільно Ильенко і актор Іван Миколайчук, який повинен був зіграти українського націоналіста Ореста Звонаря, але йому завадила цензура. Тому роль віддали маловідомому акторові з театру Богдану Ступці.

У 2008 році на 67 день народження Ступки, працівники Андрушевской астрономічної обсерваторії назвали в його честь астероїд, який відкрили в ніч на 27 серпня. Офіційна назва астероїда - 269 252 Богдан Ступка.

Протягом всього свого життя у актора був сильний зв'язок з матір'ю. Навіть народилися вони в один день – 27 серпня. До порад матері Богдан прислухався все життя. Коли легенда кіно відчув, що життєві сили почали покидати його, сказав, що хоче померти у той день, коли не стало його мами – 23 липня. До цієї дати Ступка не дожив всього добу. Помер він  22 липня 2012 року, похований в Києві на Байковому кладовищі.

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw/videos/upload?filter=%5B%5D&sort=%7B"columnType"%3A"date"%2C"sortOrder"%3A"DESCENDING"%7D


Павло Загребельний

 25 серпня 1924 року народився Павло Загребельний - український письменник, Герой України, лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії .

Павло почав читати хлопець ще в 4 роки, і ще до початку 1 класу, він подужав, мало не половину усієї шкільної програми.

Матір Павла померла, коли йому було 6 років. А з мачухою у нього були складні стосунки. Павло впродовж життя не розлучався з іконою св. Варвари, бо так звали його маму.

На долю письменника випали всі найтяжчі випробування ХХ ст.: голод 1933, фашистський полон під час війни і сталінські концтабори. У 16 років пішов добровольцем до армії, брав участь в обороні Києва від фашистів, дістав поранення у груди. Після госпіталю повернувся на передову, знову був поранений, потрапив у полон. До лютого 1945-го перебував у фашистських концтаборах. Тікав, але його спіймали й вибили ліве око. В німецькому полоні втратив зуби

Павло Загребельним був дуже прямолінійною людиною. Про нього був такий жарт, що він не може піднятися на другий поверх Спілки письменників, щоб не нажити собі хоча б одного ворога. На що Павло Архипович відповідав, що чим більше у людини ворогів, тим вона цінніша.

Йому вдалося перейменувати “Літературну газету” в “Літературну Україну” у 60-х роках минулого століття, коли де-юре України ще не існувало.

Письменник під час написання твору міг працював по 16 – 18 годин на добу. Причому він на чистову друкував на друкарській машинці “Колібрі”, без чернеток і не переробляючи написане. Павло Архипович вважав, що машинка дисциплінує. А, маючи надзвичайну, ніби чортячу пам’ять, твір формував в голові, запам’ятовуючи енциклопедичні дані, найдрібніші деталі, що лягали до нового роману. Він міг на кілька днів, на тиждень, на місяць поїхати у відрядження і, повернувшись, з ходу продовжувати терзати “Колібрі”, навіть не глянувши на попередню фразу.

Вільно знав шість-сім мов, вони були робочими. Багатьма іншими міг читати зі словником.

Для написання найвідомішого його твору “Роксолана” Павло Архипович два роки вивчав мусульманські традиції, літературу, Коран, і закони Шаріату. Він навіть спеціально їздив до Туреччини, щоб подивитися на місця, де жила Роксолана. А потім поїхав на її батьківщину в Рогатин.

За життя письменника його книжки, що коштували 6-8 карбованців, продавалися таємно на базарах по 100 карбованців!

В родині Загребельних було три Павла: дід, онук і правнук. Загалом у Загребельного з дружиною було двоє дітей – син і донька, троє онуків та правнук.

Всі таємниці свої Павло Загребельний занотовував у своєму щоденнику. Але прочитати його можна буде лише через 20 років (2029) після смерті автора, бо так вирішили його дружина і син за прохання Павла Архиповича.

Твори Павла Загребельного перекладені 23 мови. За його сценаріями знято худож. фільми: "Ракети не повинні злетіти" (1965), "Перевірено – мін немає" (1966), "Лаври" (1974), "І земля скакала мені назустріч" (1975), "Хто за Хто проти" (1977), "Ярослав Мудрий".

Павло Загребельний —автор майже 20-ти романів. І саме історичні романи принесли йому справжнє визнання і любов читачів. Серед найвідоміших творів письменника: «Диво» (1968), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан» (1983) та інші. 

Ці книги Ви можете взяти в нашій бібліотеці.


День Незалежності

 24 серпня щорічно відзначається День Незалежності - державне свято, встановлене на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді. Це свято омріяне та виплекане багатьма поколіннями героїчних борців за волю і Незалежність України.


Усе моє, все зветься Україна

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори

                                                          (Ліна Костенко)

До вашої уваги ілюстрована виставка ,,Країна, якою пишаюся''.

Нет описания фото.