14 березня – День українського добровольця.

 В цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.

Разом переможемо!

1045 років від дня народження Ярослава-Георгія Володимировича – Ярослава Мудрого

 1045 років від дня народження Ярослава-Георгія Володимировича – Ярослава Мудрого (978 – 1054).

Великий князь київський, ростовський і новгородський, другий син київського князя Володимира Святославича, був одружений з Інгігердою, шведською принцесою. За розум і вченість його величали Мудрим. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. «Володимир землю зорав, Ярослав засіяв» – образний вислів літописця.

Культурно-освітня діяльність Ярослава сприяла нечуваному культурному піднесенню держави та посилила міжнародний авторитет Київської Русі.

Ярослав Мудрий доклав багато зусиль для територіальної цілісності та єдності держави.

Написав першу збірку законів «Правда Ярослава» і закріпив повагу до людини.

Значно розширив Київ – побудував «місто Ярослава».

Збудував оборонні вали – одним із них нині проходить вулиця Ярославів Вал.

На місці перемоги над печенігами був зведений Софіївський собор. За наказом Ярослава Мудрого побудували Золоті ворота.

Ярослав Мудрий заснував школи при храмах, книжкові майстерні – скрипторії, першу бібліотеку при Святій Софії Київській, запровадив літописання, започаткував практику перекладу іноземних рукописів і книг. Князь мав велику власну бібліотеку. Була заснована Києво-Печерська Лавра.

Його називали ще «тестем Європи» – в своїй дипломатичній діяльності він спирався на династичні родинні зв’язки – діти та близькі родичі Ярослава вступали в шлюб з правителями інших держав - його доньки були королевами іноземних країн.

Одна з державних нагород України називається «Орден князя Ярослава Мудрого».

До уваги читачів книжкова виставка з колекцій мистецької літератури бібліотеки про розквіт духовного життя за Ярослава Мудрого, про найбільш значущу споруду – Київський Софіївський собор, розписаний яскравими фресками та оздоблений мозаїкою, який вражав внутрішнім оздобленням та довершеністю форм з настінними розписами і зображеннями його дочок, синів та самого Ярослава Мудрого, спорудження укріпленнь «міста Ярослава», оздоблення Золотих воріт, саркофаг Ярослава Мудрого, який вабив не тільки мандрівників, але й ворогів.

Київська Русь за князювання Ярослава Мудрого піднялася на вищі шаблі досягнень архітектури, живопису, письменства, філософської думки того часу.

Слава Україні!

День Державного Гімну України.

 10 березня - День Державного Гімну України.

Державний гімн України – один з головних символів держави поряд з прапором і гербом.

10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі.

Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу.

Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Співана Шевченкіана.

 Співана Шевченкіана від учасників та переможців багатьох Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів - фольк-гурт ,,Різнобарв'я України''. 

Тарас Шевченко чи не єдиний поет у світі, переважна частина поетичної спадщини якого (всього в «Кобзарі» 242 поезії) живе у співі. Написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. Є по кілька музичних інтерпретацій одного поетичного твору, скажімо, понад 100 варіантів «Заповіту». А є по кілька хорових пісень на основі одного поетичного твору, скажімо, п’ять – на текст «І мертвим, і живим…», по три – на тексти «Гайдамаки» й «Тополя». У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів (від солоспівів до хороспівів), кантат, симфоній, опер. Це неперевершене явище світової культури.

Гурт ,,Різнобарв’я України’’ є переможцями Міжнародного проект-конкурсу ,,Тарас Шевченко єднає народи’’.  Під час концерту звучали пісні на твори Тараса Шевченка та звучала поезія – польською та англійською мовами. Особливо хочеться відзначити та привітати саму юну учасницю гурту, Заріну Гришикіну, ученицю 5 класу школи №279 ім. П. Григоренка, яка теж є призером Міжнародного конкурсу в номінації ,,Мій Шевченко: музично-театральний’’ і отримала диплом І ступеня. Окрім співочого таланту, учасники гурту мають і інші. З великим задоволенням привітали єдиного чоловіка гурту Миколу Нікітіна і вручили диплом І ступеня в номінації ,,Мій Шевченко в художньо-прикладному втіленні’’ за триптих портрету Шевченка зі шкіри. Фотокопії цих робіт були подаровані нашій бібліотеці.