четвер, 13 жовтня 2022 р.

Левицький-Нос Григорій Кирилович

 325 років від дня народження Левицького-Носа Григорія Кириловича – українського художника, графіка XVIII ст. Григорій Левицький – видатний український майстер гравюри доби бароко в Україні, народився в сім’ї священника, який походив з козацького роду Носів, близько 1697 року в с. Маячка Полтавської губернії.

Завдяки батьку, який був наставником Григорія, він став неперевершеним майстром деталі в граверському ремеслі.

Освіту здобув у Київській академії, потім працював і навчався у Польщі та Німеччині, де удосконалював свою граверську майстерність на міді. Серед його творів книжкові гравюри, портрети історичних діячів.

Повернувшись до Києва, оселився на Подолі та одружився з дворянкою Агафією Левицькою і до свого прізвища додав прізвище дружини. Він був першим учителем свого сина – славетного портретиста Дмитра Левицького.

Представлений портрет Григорія Левицького, виконаний сином Д. Левицьким.

Від початку 1730-х рр. діяльність митця була пов’ язана з Київською академією та Києво-Печерською друкарнею. Він став одним із найвідоміших майстрів не тільки Лівобережжя, а й Східної Європи.

Серед 40 відомих мідьоритів, які були створені ним в Україні, – 17 станкових, решта – книжкові ілюстрації.

Кишенькові видання Києво-Печерської друкарні були оздоблені рафінованими гравюрами Г. Левицького, в яких вперше з’явився авторський підпис гравера.

Він автор гравюр до видання Києво-Печерської друкарні «Філософії Аристотелевої», також написав передмову та прикрасив гравюрами видання «Євангліє».

Майстер створив пишну барокову рамку оголошень про тетролізовані диспути в академії – це є перший відомий зразок афіші на східнослав’янських теренах.

З 1753 р. по 1756 р. Г. Левицький разом з сином Д. Левицьким розписував стіни Андрієвської церкви.

Яскрава сторінка усього українського мистецтва XVIII ст. є цикл панегіричних гравюр Григорія Левицького присв’ячених архімандритові І. Негребецькому і митрополитові Р. Заборовському та інші.

Митець сприяв жанровому збагаченню української гравюри, розвитку портрета, пейзажного, історичного та побутового жанрів. Помер гравер 19 травня 1769 року в с. Маячка.



Немає коментарів:

Дописати коментар