350 років від дня народження Пилипа Орлика

 11 жовтня 2022 року виповнюється 350 років від дня народження Пилипа Орлика — Видатного українського державного, політичного і військовий діяча, гетьмана Війська Запорозького, поета, публіциста. Автор першої Конституції України. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. 1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Конституція Пилипа Орлика – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року, який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII.

Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Від 16 серпня 2021 року українці вперше можуть побачити Конституцію Пилипа Орлика, що він її написав у 1710 році. Латиномовний примірник Конституції Орлика виставлено в Соборі Святої Софії в Києві разом з іншими раритетами доби Івана Мазепи та часів шведсько-українського союзу початку 18-го століття. Цікаво, що багато положень Конституції є на часі й зараз.

Володимир Яворівський

 

11 жовтня 1942 року в селі Теклівка Крижопільського району Вінницької області народився Володимир Яворівський - український письменник, громадсько-політичний діяч і один із борців за незалежність України у ХХ столітті.

Освіту здобував в Одеському державному університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю Українська мова та література.

Після закінчення університету працював редактором на місцевому радіо, кореспондентом редакції газети Запорізька правда, Прапор юності, Літературна Україна, редактором запорізького радіо, референтом Спілки письменників УРСР. Також свого часу Володимир Яворівський був заступником головного редактора журналу Вітчизна, а з 1971 року став членом Спілки письменників України.

З жовтня 2001 року по листопад 2011 Володимир Яворівський очолював Національну спілку письменників України. Також тривалий час був ведучим на телеканалі UA: Київ, де виходила його авторська програма Що ж ми за народ такий?

Також Володимир Яворівський протягом багатьох років вів на Першому каналі Українського радіо авторську програму 20 хвилин з Володимиром Яворівським і був членом наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Письменник був лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка за повість Вічні Кортеліси, мав Орден За заслуги III ступеня і володарем літературної премії імені Дмитра Загула.

Найвідомішими літературними творами Володимира Яворівського є :

збірки оповідань ,,А яблука падають''

,,Гроно стиглого винограду'' (новели)

повісті Вічні Кортеліси і З висоти вересня;

трилогія романів Ланцюгова реакція, Автопортрет з уяви (біографічний роман про Катерину Білокур) і Марія з полином у кінці століття (про драматичні події весни 1986 року в Чорнобильській зоні).

Помер Володимир Яворівський 16 квітня 2021 року на 79 році життя. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Микола Платонович Бажан

 9 жовтня 1904 року в родині військового топографа Платона Бажана у місті Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. народився Микола Платонович Бажан.

У 1984 році нашій бібліотеці було присвоєно ім'я видатного поета й перекладача М.П. Бажана. В бібліотеці організовано меморіальну кімнату М. П. Бажана, де зібрані його твори і переклади, фотографії і матеріали з сімейного архіву.

Сьогодні користувачі нашої бібліотеки мали можливість познайомитись з новими цікавими матеріалами про майстра карбованого слова.

______________________________________________________________________

Юнацькі роки Миколи Бажана припали на переїзд до Умані. Саме там, в Уманському кооперативному технікумі, навчався майбутній поет. З 1923 року, після закінчення навчання, почав працювати у журналістиці. Тоді ж почав друкуватись. Надсилав свої вірші до редакції газети «Більшовик», але перший вірш було опубліковано у «Жовтневому збірнику панфутуристів» (1923 р.).

1926 року Микола Бажан переїздить до Харкова. Тут виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. В наступні декілька років поет продовжує активно писати та формувати власний стиль. Друком виходять такі його твори, як «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930). Вершиною його творчості стала велика історична поема «Сліпці», надрукована в журналі «Життя і революція» у 1930-1931 роках.

Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників Василя Бобинського, Григорія Епіка, Івана Кириленка, Олекси Слісаренка, Давида Гофштейна, Івана Кулика, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Дмитра Загула, Сергія Пилипенка, Василя Чечвянського, Бориса Антоненка-Давидовича.

Микола Бажан був одним з найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» та Алішера Навої «Фархад і Ширін», Давида Гурамішвілі «Давитіані» (1949), Р. М. Рільке та інших.

Помер видатний поет та перекладач 23 листопада 1983 року.

День художника в Україні

 9 жовтня – День художника в Україні, який щорічно відзначається в другу неділю жовтня згідно з указом президента від 1998 р. Мистецтво є одним із найголовніших джерел смаку і культури будь-якої людини. Визнаний авторитет в мистецтві і основа національної ідентичності Тарас Шевченко писав: «Якби краса усіх її образах хоча б на половину людства мала свій благотворний вплив, тоді б швидко наближалися ми до досконалості …».

Краса – це щось дивовижне і недоступне, що художник в тяжких душевних муках творить з хаосу світобудови. І коли вона вже створена, не всякому дано її дізнатися. Щоб осягнути красу, треба вжитися в дерзання художника. Краса – мелодія, яку він співає нам, і для того щоб вона відгукнулася в нашому серці, потрібні знання, сприйнятливість і фантазія.

Сомерсет Моем

Слава Україні!

До Вашої уваги відео «Вислови та роздуми художників про мистецтво».

https://www.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw