«Птахи — душі, що мріють про мир та волю».

 Шановні друзі!

5 квітня (неділя) о 16:00 год. запрошуємо вас у світ мистецтва та медитації на презентацію художньої виставки графічних робіт Шрі Чинмоя із серії «Птахи — душі, що мріють про мир та волю». Серія «Птахи душі» — це тисячі оригінальних малюнків, створених у стилі швидкого начерку. Кожна робота символізує свободу, радість та духовний політ душі. Митець використовував прості лінії, часто створюючи птахів одним розчерком пера, що робить кожен малюнок унікальним і медитативним. Птах у цих роботах — це образ людської душі, яка прагне до вищої свідомості та внутрішньої гармонії.

У програмі заходу:

• жива музика (релакс-атмосфера);

• занурення у медитативний стан;

• знайомство з мистецтвом, що надихає.

Приходьте! Буде цікаво, пізнавально та по-справжньому натхненно.

Вхід вільний!

Кінематографічне знайомство та презентація фільму «Позивний “Письменник”».

 У рамках роботи кіноклубу «КіноАрт», до річниці визволення Ірпеня, відбулося особливе кінематографічне знайомство та презентація фільму «Позивний “Письменник”».

Фільм, створений за мотивами книги Сергія Мартинюка (Світогор Лелеко) «Позивний “Письменник”, або як ірпінці русню відірпінили», переносить нас у найтривожніші й найболючіші дні — від 24 лютого 2022 року до визволення Ірпеня. Червоною ниткою крізь усю стрічку проходить історія оборони міста — мужня, правдива, вистраждана, написана болем, відвагою і любов’ю до рідної землі.

Це був не просто перегляд фільму. Це була зустріч із живою пам’яттю. З болем, який не стихає. З подвигом, який не підлягає забуттю. З історією людей, які вистояли, боролися, захищали, рятували, перемагали.

Такі фільми сьогодні надзвичайно потрібні. Вони не дозволяють нам забути справжню ціну свободи, нагадують про силу українського духу й допомагають берегти правду про ті дні, які назавжди закарбувалися в серці кожного українця.

Щиро дякуємо панові Сергію Мартинюку за подаровану бібліотеці однойменну книгу. Це надзвичайно цінний дарунок, який житиме на полицях і в серцях читачів, відкриваючи правду про незламний Ірпінь.

Особливо зворушливою миттю заходу стало читання поезій зі збірки «13 віршів». Слово звучало щиро, проникливо, до сліз… Бо в такі моменти поезія стає не просто рядками — вона стає голосом пам’яті, болю, надії й віри.

Пам’ятаємо…

Шануємо…

І з вдячністю зберігаємо кожну історію нашої незламності.

Мистецька година «Сергій Кілессо: архітектура і час»/

 Мистецька година «Сергій Кілессо: архітектура і час».

До 95-річчя від дня народження Сергія Костянтиновича Кілессо (1931–2012) — киянина, видатного українського архітектора, мистецтвознавця, заслуженого архітектора України (1994), лауреата Державної премії України в галузі архітектури (1997, 2007) — було проведено мистецьку годину.

Під час заходу гості дізналися більше про життєвий і творчий шлях митця, його вагомі здобутки та внесок у розвиток української архітектури. Присутні із зацікавленістю ознайомилися з літературою з архітектури, що допомогло поглибити знання та краще зрозуміти значення творчості Сергія Кілессо.

Сергій Костянтинович є автором понад 600 наукових публікацій, присвячених дослідженню пам’яток архітектури України.

Серед його архітектурних робіт:

• житлові будинки у місті Києві на вул. Великій Житомирській, 14 (1968) та вул. Січових стрільців, 70 (1975);

• Покровська каплиця у місті Чигирин (1995);

• відтворення архітектурного комплексу Присутствених місць у Чигирині з пристосуванням під музей Богдана Хмельницького (1993–1995, у співавторстві).

Вагомий внесок Сергій Кілессо зробив і в реставраційній діяльності:

• Троїцька надбрамна церква (1957–1962, у співавторстві), келії соборних старців №3 і №4, корпус клірошан (1968–1975) — усі в Києво-Печерській лаврі;

• Троїцький собор Мотронинського монастиря (1964–1969);

• Іллінська церква в Суботові (усипальниця Богдана Хмельницького; 1977, іконостас — 1995);

• бастіон Петра Дорошенка в Чигиринському замку (1995, у співавторстві).

Також він є автором архітектурної частини низки пам’ятників, зокрема:

• Лесі Українці у місті Луцьку (1977);

• Богдану Хмельницькому в селі Суботові Черкаського району (1995).

Захід став нагодою вшанувати пам’ять видатного киянина та ще раз переконатися, що його творчість є важливою складовою культурної спадщини України.

Запрошуємо до бібліотеки!

Ми із задоволенням розповімо вам ще про багатьох відомих особистостей, їхнє життя та творчість. Разом відкриваймо нові імена та надихаймося історіями великих людей!

Вечір пам'яті Марії Морозенко.

 У дружньому колі рідних, колег і друзів, в Національному музеї літератури України, відбувся особливий вечір пам’яті Марії Морозенко (1969-2023) — талановитої української дитячої поетеси, членкині Національної спілки письменників України, літературної редакторки, філологині, лауреатки численних літературних премій, голови Київської організації Національної спілки письменників України.

Цей вечір був наповнений світлими спогадами, щирими словами, теплом сердець і тихим щемом у душі. Кожен, хто знав Марію Миколаївну, зберігає у пам’яті її добре серце, мудрість, щирість, любов до слова, до людей і до України.

Марія Морозенко була частою і бажаною гостею бібліотек, зокрема й нашої. Її зустрічі з читачами завжди залишали по собі світло, натхнення й особливу теплоту. Вона вміла знаходити щирий відгук у серцях дітей і дорослих, а її слово торкалося найтонших струн душі.

Особливо зворушливо звучали спогади про її волонтерську ініціативу — відвідини військових у шпиталі. Цю важливу й людяну справу, започатковану Марією, продовжують і сьогодні. І в цьому — її жива присутність, її велике серце, її незгасне світло.

Марія Морозенко залишила по собі не лише книги, поезію й добрі справи, а й глибокий слід у серцях усіх, хто мав щастя бути поруч. Її слово, її любов, її доброта і сьогодні єднають людей, надихають і підтримують.

Світла пам’ять про Марію Морозенко житиме у наших серцях — у спогадах, у справах, у продовженні добра, яке вона щедро дарувала людям.

«Рутенія. Графіка української мови»

 З великим задоволенням та щирою цікавістю наша бібліотека долучилася до презентації унікального проєкту графічної Конституції України — «Рутенія. Графіка української мови» та майстер-класу «Пишемо українською». Захід відбувся у наших колег — Бібліотека Центрального будинку офіцерів ЗС України — і об’єднав військових, просвітян, письменників, педагогів-науковців, бібліотекарів та громадських активістів.

Тренеркою заходу стала каліграфиня, волонтерка, співзасновниця громадської ініціативи «ІнфоВарта», керівниця проєкту «Рутенія. Графіка української мови» — Angelika Korniyenko . Захід проводився на честь лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, члена кореспондент академії мистецтв України, професора Василя Чебаника.

Ми мали нагоду доторкнутися до справжньої історії українського письма. Адже українські (рутенські) літери побудовані на символах, що мають тисячолітню історію та є вагомим свідченням існування нашої державності. Їх уже неможливо стерти чи знищити — вони живуть у нашій мові, культурі й пам’яті народу.

Проєкт «Рутенія. Графіка української мови» пише й друкує мовою справжньої України — України-Рутенії-Русі, відкриваючи новий погляд на силу і красу українського слова. Під час майстер-класу вивчали історію, символіку, геометрію та розвиток графем українських літер, а також мали можливість спробувати відтворити їх власноруч у письмі.

Щиро дякуємо організаторам за можливість доторкнутися до глибин нашої історії, відчути силу української мови та культури.

Це була надзвичайно цікава, натхненна й змістовна зустріч, що залишила теплі емоції та нові знання.

Кожна літера — це знак нашої історії, нашої культури і нашої незламності. Бережімо українське слово, адже в ньому — душа народу і майбутнє України. Такі зустрічі надихають, відкривають нові сенси й ще раз нагадують: сила нації — у її мові, культурі та пам’яті.

Гість бібліотеки з Сергій Мартинюк.

 Сьогодні наша бібліотека мала велику честь приймати шанованого гостя — Сергія Мартинюка (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий позивний «Письменник») — українського прозаїка, поета, публіциста, журналіста, краєзнавця, громадського діяча, мецената та військовослужбовця Ірпінської ТрО.

Зустріч відбулася у переддень Дня українського добровольця — дня людей, які першими стали на захист Батьківщини. Для нашого гостя було проведено невелику екскурсію бібліотекою: ми розповіли про історію закладу, познайомили з фондами та діяльністю, якою живе бібліотека сьогодні.

Натомість пан Сергій поділився надзвичайно щирими й хвилюючими спогадами. Початок повномасштабного російського вторгнення 24 лютого він зустрів у Ірпені. Того ж дня добровольцем, маючи лише власну мисливську зброю, приєднався до Сил територіальної оборони свого міста і отримав позивний «Письменник».

Під час боїв за Київщину він залишався у місті та брав участь в обороні пішохідної переправи через річку Ірпінь — тієї самої, що стала символом порятунку і боротьби. Воювати тоді доводилося у цивільному одязі, без шоломів і бронежилетів, але з великою вірою у перемогу та любов’ю до рідної землі.

Щиро дякуємо Сергію Яковичу за цю важливу зустріч, за відверту розмову, за силу слова і силу духу. Особлива подяка — за цінний подарунок нашій бібліотеці: підбірку власних книг, збірників, журналів і газет, у яких він є автором або співавтором.

Ці видання займуть почесне місце у фонді бібліотеки та стануть важливим свідченням нашої сучасної історії.

Дякуємо за службу Україні, за правду, яку Ви несете словом і вчинком.

Сергій Мартинюк (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий позивний «Письменник»)

 У межах партнерської співпраці з Бібліотека "Преображенська"було проведено спільний захід до Дня українського добровольця для учнів 6-го класу середньої школи №43 — «Грааль». Гостем зустрічі став Сергій Мартинюк (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий позивний «Письменник») — український прозаїк, поет, публіцист, журналіст, краєзнавець, громадський діяч, меценат та військовослужбовець Ірпінської ТрО.

Зустріч розпочалася з перегляду тизера фільму Позивний «Письменник» режисера Юрій Беденко. Створення стрічки відбулося під патронатом Державне агентство України з питань кіно, а зйомки здійснила компанія Гольстрім Продакшн. Автори ідеї — Сергій Мартинюк та Михайло Гайдай, сценарій також належить Сергію Мартинюку.

Фільм створено за мотивами книги Позивний «Письменник» або як Ірпінці русню відірпінили. Його події беруть початок 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення. Червоною ниткою через сюжет проходить історія героїчної оборони міста Ірпінь — від перших днів спротиву до визволення міста. Саме про мужність, силу духу та відданість Україні розповідає фільм «Позивний Письменник».

Під час зустрічі учні з великою зацікавленістю слухали спогади гостя, його щирі слова та правдиві розповіді про події тих непростих днів. Такі зустрічі є надзвичайно важливими для підростаючого покоління, адже допомагають глибше усвідомити ціну свободи, значення патріотизму та силу громадянської відповідальності.

Щиро дякуємо пану Сергію за змістовну та щиру зустріч, за важливі спогади, за захист нашої держави для майбутнього покоління українців.

Особливо цінними стали мудрі напутні слова Сергія Яковича для підростаючого покоління — про любов до Батьківщини, силу єдності, відповідальність за майбутнє України та віру в нашу Перемогу.

Такі зустрічі не лише збагачують знаннями, а й формують свідомість молоді, виховують повагу до подвигу українських добровольців і зміцнюють віру в силу українського народу.

Микола Бажан - лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка.

 До 65-ї річниці заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка — найвищої державної відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва — наша бібліотека започатковує цикл інформувань «Бібліотека рекомендує: лауреати, з яких варто почати». У межах цієї ініціативи ми знайомимо користувачів із видатними митцями — лауреатами Шевченківської премії.

Шевченківською премією відзначають творців за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу. Вони утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять, національну свідомість і самобутність українців, сприяють державотворенню та демократизації суспільства.

У 1961 році в Україні всенародно відзначали сто років від дня смерті Т. Г. Шевченка. 20 травня колишня Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову «Про встановлення щорічних Республіканських премій ім. Т. Г. Шевченка», затвердила відповідне положення та створила урядовий Республіканський комітет на чолі з О. Є. Корнійчуком.

Серед перших лауреатів були імена незабутніх митців: Павла Тичини, Олеся Гончара, Платона Майбороди, Миколи Бажана, Андрія Малишка, Григорія Верьовки, Павла Загребельного, Івана Драча та інших. Їхня творчість увійшла у світовий культурний контекст і витримала випробування часом.

Під час першого інформування мова йшла про Миколу Бажана, ім’я якого носить наша бібліотека.

Микола Бажан (1904–1983) — видатний український поет, перекладач, літературознавець і громадський діяч. Його творчість вирізняється глибиною думки, філософськими роздумами, високою культурою слова та інтелектуальною насиченістю. У своїх поезіях він звертався до історії, культури та духовних цінностей українського народу. Поет зробив значний внесок у розвиток української літератури, а також перекладацької справи. Завдяки його перекладам українською мовою зазвучали твори класиків світової літератури. Він був одним із ініціаторів і редакторів Української радянської енциклопедії, багато років працював над розвитком наукового та культурного життя України.

У 1965 році Микола Бажан став лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка за поему «Політ крізь бурю» — глибокий і філософський твір, у якому автор осмислює складні історичні події, силу людського духу та прагнення до свободи.

Під час заходу користувачі бібліотеки дізналися більше про життєвий і творчий шлях поета, познайомилися з його творами та цікавими фактами з біографії. Зустріч викликала жвавий інтерес і зацікавлення у відвідувачів.

Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки відкривати для себе творчість лауреатів Шевченківської премії разом із нами!