28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів народився перший і єдиний космонавт незалежної України Леонід Каденюк. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.
Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.
Щоб потрапити до льотного училища, Каденюку довелось дописати собі один рік. Туди приймали з 17 років, а йому було ще 16. Так, під час проходження комісії у районному центрі зізнався комісару, що для вступу не вистачає одного року. Після вмовлянь той подзвонив у РАГС і попросив виписати нову метрику. "Може коли-небудь ми будемо зустрічати його на космодромі з квітами. Давайте допоможемо цій молодій людині", — сказав комісар у телефон.
Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.
Літав на понад 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.
Для підготовки до польоту в космос необхідні значні кошти. Але політ Каденюка відбувся за домовленістю президентів України і США, Леоніда Кучми і Біла Клінтона, і тоді Україна не заплатила ані копійки. За тиждень до старту, аби запобігти інфекційним захворюванням, для екіпажу, який з Каденюком летів у космос, було введено особливий режим — карантин. Він передбачає виключення можливості перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів.
Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі. Також під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України. Також Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар", який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі. Багаторазовий транспортний космічний корабель NASA "Колумбія", на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму "Армагедон" (1998 року).
З 1998 року був генералом-майором Збройних Сил України, заступником Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики. У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті він виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.
Є автором п'яти наукових праць. У 2017 році презентував свою книгу про політ у космос "Місія — космос". Леонід Костянтинович володар таких нагород як: Орден «За заслуги» III ступеня (12 квітня 2011 год) за внесок в створення і впровадження космічних систем і їх технологій; Орден «За мужність» I ступеня (19 січня 1998 рік) за мужність і героїзм, проведення досліджень на борту космічного корабля «Колумбія»; Іменна вогнепальна зброя (25 січня 2001 рік) за заслуги у забезпеченні обороноздатності України
Національний банк України 26 листопада 2020 року випустив нову сувенірну неплатіжну банкноту, присвячену Герою України, першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку. "Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України" – це перша українська сувенірна банкнота з вертикальним дизайном.
Раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги. За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
