четвер, 26 листопада 2020 р.

Скорботна річниця національної трагедії України.

 В історії українського народу багато кривавих та складних подій, але є такі, що не можна збагнути ані розумом, ані серцем. Голодомор - не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам"ять українців. 

Маємо згадати трагічне минуле, унеможливити духовну і соціальну руїну українського народу, повернути історичну справедливість - всенародно вшанувати та увінчити пам"ять убієнних голодомором селян - запаливши свічку пам"яті в останній четвер листопада. 

За приблизними підрахунками тоді від голоду померло майже чотири мільйони людей і 6 мільйонів діточок, які тоді не народилися....

Запаливши свічку пам"яті пригадайте про Голодомор, про померлих і ніколи не викидайте шматочок хліба, можливо саме такий шматочок хліба міг тоді врятувати комусь життя.



вівторок, 24 листопада 2020 р.

2020 - Рік математики в Україні!

Запрошуємо вас до знайомства з Її величністю - Математикою, яка розповість, що математика це дуже цікаво, не складно і корисно!

https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw



Анрі́ Марі́ Раймо́н де Тулу́з-Лотре́к

 24 листопада 1864 року в південно-французькому місті Альбі народився Анрі́ Марі́ Раймо́н де Тулу́з-Лотре́к - французький живописець, постімпресіоніст.

Походив із давнього аристократичного роду. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.

Батьки Анрі, граф Альфонс Шарль де Тулуз-Лотрек-Монфа та графиня Адель Тап'є де Селейран, розлучилися після смерті молодшого сина Рішара в 1868 році. Після розлучення батьків Анрі жив в маєтку Шато-дю-Боск і в маєтку Селейранів недалеко від Нарбонна, де навчався верховій їзді, латині і грецькій мові. У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.

Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.

Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком. Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.

Тулуз-Лотрек хворів на рідкісну спадкову хворобу пікнодизостоз, що незворотне вплинуло на розвиток його скелета, зробивши його кістки дуже ламкими. У 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек страждав на сигматизм і внаслідок цього не міг правильно вимовляти шиплячі та свистячі звуки. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.

У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек.







Марія Башкирцева

 Марія Башкирцева народилася в українському селі Гавронці нині Диканського району Полтавської області України. Її батько, Костянтин Башкирцев, — син Павла Григоровича Башкирцева, учасника війни 1812 року, генерала, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.

Дитинство Марії пройшло в селі Черняківка, нині Чутівського району, Полтавської області, названому на честь полковника Черняка, який був власником села. Щороку в Черняківці проводиться обласне мистецьке свято «Маріїна долина» на честь Марії Костянтинівни. У приміщенні школи відкрито музей. 1870 року родина виїхала за кордон.

Марія навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873—1884).

Більше інформації ви зможете дізнатися завітавши на нашу виставку, на якій представлені найцікавіші видання нашої бібліотеки.