Революція на граніті відкрила шлях ще одному поколінню людей, готових боротися за свободу і національну ідею та стала переломним моментом в утвердженні незалежності України.2 жовтня 1990 року, студентська молодь взяла на себе ініціативу загальнонаціонального протесту. Він тривав 16 днів і став відомим на весь світ, таким чином розпочався новий етап боротьби українців за незалежну державу. Активісти вимагали радикального реформування всіх сфер суспільного та економічного життя. Досягти ж цього можна було лише рішучими діями, голодуванням. Особливістю Революції на граніті було те, що рушійною силою були не політики, а студентська молодь. Вже 3 жовтня на площі стояло 49 наметів, а в голодуванні брали участь 137 осіб з Києва, а наступного дня відмову від їжі оголосили ще 151 осіб.
Головними вимогами були:
1) відставка голови Ради Міністрів В. Масола;
2) проведення позачергових виборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі до не пізніше весни 1991 року;
3) прийняття постанови про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ в Україні;
4) відмова від підписання нового союзного договору;
5) повернення на територію республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за межами України, та забезпечення проходження військової служби на території республіки цьогорічного та наступних призовів.
17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року" — вимоги студентів було виконано. А 23 жовтня парламент проголосував за відставку Масола.
Так студентська молодь довела, що може впливати на владу й відстоювати національні інтереси.
Революція на граніті 2–17 жовтня 1990 року стала першим українським Майданом — успішним ненасильницьким політичним протестом проти чинної комуністичної влади в УРСР, який дав поштовх до демократизації всього українського суспільства.
Немає коментарів:
Дописати коментар