Микола Рокицький

 6 квітня виповнюється 120 років від дня народження Рокицького Миколи Андрійовича – видатного українського живописця, монументаліста. Микола Рокицький народився в селі Заріччя, яке розташоване поблизу м. Володимира-Волинського. Талановитий юнак навчався у Володимир-Волинській чоловічій гімназії. На фасаді нині встановлена меморіальна дошка з барельєфом художника. У селі Заріччя є вулиця з іменем Миколи Рокицького. Згодом з приязню художник згадував про свого шкільного вчителя малювання, який помітив його талант і заохочував розвивати здібності. В 1920–1927 рр. навчався у Київському художньому інституті. Його наставником був професор Михайло Бойчук. З 1924 р. Рокицький брав участь у республіканських та міжнародних виставках, працював разом зі студентами майстерні М. Бойчука над розписами Київського кооперативного інституту. Бойчук та бойчукісти – провідна художня школа доби «Розстріляного відродження», одна з вершин вітчизняного модернізму. 1937 року М. Бойчука та багатьох його учнів було піддано репресіям і страчено. Микола Рокицький дивом уникнув фізичного знищення, часто змінював місце роботи і жив у постійному страху.

Ще будучи студентом Микола Андрійович викладав малювання у Київській трудовій експериментальній школі №61 ім. І. Франка. У новому приміщенні школи Рокицькому дали майстерню, де він і створив свою знамениту роботу «Під яблунею» 1928 р. В цій роботі художник відобразив взаємозв’язок поколінь. Картина Миколи Рокицького «Під яблунею» зберігається у Львівському національному музеї ім. А. Шептицького.

Рокицький один з найкращих майстрів пензля портретної фрески – кожне обличчя неповторне. В його роботах також індустріальні та сільські пейзажі, історико-революційні теми. Він брав участь у розписах Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані в Одесі під керівництвом Бойчука. Микола Андрійович автор фресок “Селянський санаторій”, “Відпочинок”, “Наука” (у співавторстві з О. Мизіним), “Свято врожаю” (у співавторстві з К. Гвоздиком, О. Мизіним, М. Шехтманом).

З початком сталінських репресій писав картини для тематичних декоративних килимів, гобеленів, фресок і вітражів.

З 1927 по 1940 рр. викладав мистецтво в Київському художньому інституті. З роками Рокицький перейшов від монументалізму до плакатності, однак в його роботах відчувається школа Бойчука – в композиційних побудовах, закруглених лінія, площинному трактування простору.

З початком Другої світової війни художник пішов добровольцем на фронт, потрапив у полон і перебував в концтаборі, втік з нього до Києва. Здоров’я Миколи Андрійовича було підірване, і він помер 11 лютого 1944 р. Похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.