Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм

 Щорічно 2 квітня відзначається Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм. Цей день встановлений Генеральною асамблеєю ООН 18 грудня 2007 р.

Аутизм - це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації. Мета цього дня – інформувати суспільство про проблеми аутичних дітей, наголосити про необхідність допомагати людям, що страждають від невиліковного захворювання та підвищувати рівень їх життя.

Найвідомішим символом Дня є стрічка із зображенням різнокольорових частинок пазла, яку громадські організації, що присвячують свою діяльність цій проблемі, закликають одягати 2 квітня на знак обізнаності та уваги.

Ще один символ WAAD – блакитний колір, тож блакитні речі згодяться замість стрічки. Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

На що батькам потрібно звернути увагу:

📌Порушення мови. Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

📌Відсутність емоційного контакту з людьми В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

📌Усамітнення. Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

📌Напади агресії. Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

📌Слабкий інтерес до іграшок. Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо.

📌Стереотипність поведінки, страх змін. Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.

📌Не хоче, щоби її торкалися, обіймали, гладили по голові.

Дорослі «люди дощу»:

📌Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.

📌При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.

📌Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.

📌Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.

📌Можуть без причини і недоречно сміятися.

📌Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.

📌Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).

📌Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.

📌Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.

📌Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.