11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1991 року. 11 квітня 1945 року в'язні Бухенвальда підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців і вийшли на свободу.
Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів.
Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських.
Концтабори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».
Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.
Крім Бухенвальда існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. Усього нацисти збудували більше 14 тис. концтаборів. З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концтабори, було знищено понад 11 млн чоловік.
На Заході діяли переважно трудові концтабори, в Східній Європі, зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті, призначені для масового знищення населення.
У концтаборах проводилося велика кількість медичних експериментів над людьми. Особливо жорстокі експерименти Йозефа Менгеле над дітьми в концтаборі Аушвіц. В інших найбільших таборах (Дахау, Бухенвальд) проводилися експерименти з гіпотермією –людей на три години поміщали в холодну воду з льодом, проводилися експерименти з різними інфекційними хворобами, отрутами, газами.
Незадовго до кінця війни нацисти докладали чимало зусиль для приховування злочинів. Німці починали масово переводити ув’язнених з таборів — здебільшого пішки. Ці переходи отримали назву «марші смерті».
Всього на 15 січня 1945 року в німецьких концтаборах перебувало 714 211 ув’язнених. За підрахунками німецького історика Мартіна Брошата, третина з них загинула під час «маршів смерті». Найбільші – з Освенцима, Дахау, Бухенвальду.
В місті Києві були розташовані концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
В цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Шана загиблим і тим, хто вижив у тому пеклі, подібне більше ніколи не повинно повторитися в людській історії.
Немає коментарів:
Дописати коментар