У світі 1 квітня відзначається День сміху і жартів.
Цей день, як його ще називають, День дурника, відомий із XVII століття, «батьками-засновниками» вважають англійців.
Понад триста років тому відомий англійський письменник і антиквар Джон Обрі, який збирав не лише старі цінні речі, а й усілякі кумедні історії, чутки, плітки та лондонські анекдоти, вперше згадав про «Свято дурників». За кілька років гурт молодих лондонців квітневого ранку запрошував містян до Тауера – мовляв, там відбувається цікаве й незабутнє видовище – миття левів.
Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами. На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.
В Україні День сміху з’явився приблизно наприкінці XVIII століття, а остаточно затвердився у ХІХ ст. Його, як і новорічне свято, «завезли» іноземці. Тодішня преса рясніла першоквітневими жартами – здебільшого досить невинними.
На початку XVIII ст. свято називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком
Традиція розігрувати цього дня рідних, друзів та колег збереглася і донині.
Немає коментарів:
Дописати коментар