неділю, 29 січня 2023 р.

День пам'яті Героїв Крут.

 29 січня - 105-та річниця бою під Крутами – бій за майбутнє України.

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії - бій під Крутами. Кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту.

Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ. На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами. Запеклі бої тривали і в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, як і 105 років тому, протистояли і продовжують давати відсіч підступному ворогу скрізь, де ступила його нога. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні.








Міжнародний день пам’яті жерт Голокосту

 27 січня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. В цей день 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. В концтаборі загинуло від 1,5 до 2,2 мільйонів людей. Внаслідок Голокосту загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв – 4,5 млн дорослих і 1,5 млн дітей.

В умовах російсько-української війни важлива історична та культурна пам’ять, яка допомагає протистояти російській агресії, щоб зберегти українську ідентичність.

В Україні вперше відзначили Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у 2012 році відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру". Бабин Яр став символом Голокосту – місце пам`яті та некрополь, де близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених були розстріляні нацистами у 1941-1943 роках.

У жовтні 2012 року в Дніпрі було відкрито найбільший в Україні музей єврейського народу та Голокосту «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» – третій в світі за величиною меморіальний комплекс, присвячений Голокосту.

Бібліотека пропонує виставку-пам’ять книг «Голокост – гірка сторінка в історії людства». Про Голокост в Україні, який можна було побачити буквально з вікна будинку написав Микола Бажан у листопаді 1943 року у вірші «Яр». Популярна у читачів книга Т. Кініллі «Список Шиндлера» про німецького промисловця Оскара Шиндлера, який рятував євреїв від смерті в газових камерах. Книга Ю. Винничука «Танго смерті», в якій містика та історичні факти про смерть і музику – загадкові ноти звучали в Янівському концтаборі на території Львова, коли оркестр із в’язнів гетто під час розстрілів виконував «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя». Книга здобула премію «Книги року ВВС» у 2012 році. До уваги читачів також довідкові матеріали про Голокост.



 Щиро дякуємо друзям нашої бібліотеки, Президенту Федерації настільного хокею України, член виконкому ФНХУ Павло Пилипенко, за безцінні подарунки - нові книжки для нашого фонду.


Читанка - руханка!

 Защебетали сьогодні, наші юні друзі з дитячого садочка ,,Калинка'' - чарівника Ігоря.

Було як завжди пізнавально та весело! Вчили скоромовки, читали віршики, співали і танцювали. Під чари пана Ігора потрапив майже весь персонал садочка, які із задоволенням долучились до нашого святкового дійства.












 Наші читачі з маленькими валізами до бібліотеки не приходять)

Адже коли багато нових цікавих книжок, то саме така валіза те, що потрібно!





неділю, 22 січня 2023 р.

«Україна Соборна. Разом до перемоги!».

 Сьогодні Україна відзначає День Соборності України та 105-річницю проголошення незалежності Української Народної Республіки.

Свято було встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Цьогоріч кампанія проходить під гаслом «Україна Соборна. Разом до перемоги!».

22 січня 1919 року відбулося проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Роком раніше – 22 січня 1918 року було підписано Четвертий Універсал Центральної Ради – документ, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Це – основоположна віха українського державотворення. Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є основою для побудови демократичної держави. А нині вона є передумовою успіху спротиву російській агресії. Соборність – це також територіальна цілісність держави, яка буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Слава Україні!

Бібліотека пропонує прочитати нові опубліковані матерали та доповнити свої знання переглянувши книжкову виставку в читальній залі «Моя єдина Україна!».




понеділок, 16 січня 2023 р.

16 січня - День пам'яті захисників Донецького аеропорту, або День пам’яті «кіборгів».

 16 січня - День пам'яті захисників Донецького аеропорту, або День пам’яті «кіборгів».

Це вшанування пам’яті було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт. Бої тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого і нового терміналів аеропорту. «Кіборги вистояли – не вистояв бетон». Аеропорт обстрілювали з артилерії, "Градів", мінометів і танків, працювали снайпери. "Кіборгами" українських військових назвали самі терористи. Оскільки тільки роботи здатні вистояти в таких важких умовах.

Донецький аеропорт розташований біля північно-західної межі міста. Українська армія взяла під контроль цей важливий стратегічний об’єкт 26 травня 2014 року, витіснивши звідти сепаратистів та російських найманців.

_______________________________________________________________________

«Аеропорт» — роман американського військового кореспондента Сергія Лойка. В основу книги покладено героїчні події оборони Донецького аеропорту військовослужбовцями ЗС України та добровольцями у вересні 2014 — лютому 2015. Окрема глава роману присвячена анексії Криму Росією у березні 2014 року.

«Аеропорт» — це художній вимисел, заснований на реальних фактах.

Книга є у фонді нашої бібліотеки.



 13 січня, чeрeз тиждeнь після кoляди, нaпeрeдoдні Нoвoгo рoку – Щeдрий вeчір, зaлишoк стaрoдaвньoгo дoхристиянськoгo звичaю. Зa християнським кaлeндaрeм 13 січня тaкoж відзнaчaють дeнь прeпoдoбнoї Мeлaнії, у нaрoдній трaдиції ці святa oб’єднaлися між сoбoю.

У дeнь Стaрoгo Нoвoгo рoку нa стіл трaдиційнo стaвлять бeзліч смaчних стрaв: кoвбaси, смaжeнe м’ясo, пeчeню, лoкшину і oбoв’язкoвo млинці – симвoл Сoнця. Дo рeчі, нa Пoліссі, вaрили другу кутю, зaпрaвляючи її смaльцeм. Сaмe чeрeз вeлику кількість чaстувaнь і з’явилaся нaзвa Щeдрий вeчір.

За багато років в народній скарбничці назбиралось чимало цікавих українських традицій, пов’язаних зі святом. Наприклад, до цього дня зберігся обряд водіння кози. Щедрівники переодягають хлопця у Маланку і водять від хати до хати, влаштовуючи веселі сценки та співаючи пісні. Коза ж є символом божества, яке вмирає і воскресає. Люди вірили, що так залучають багатство до осель та урожай.

Це свято сильно вплинуло на святкову кухню українців. У деяких селах України в цей день готують традиційне святкове блюдо – кров’янку, яку ще називають Маланка. Випікають спеціальні хліба Маланку і Василя.

На наступний день, коли починає світати, йдуть засівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в сумку. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши в будинок, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.



395 років від дня народження Шарля Перро

 12 січня виповнюється 395 років від дня народження Шарля Перро — французький письменник епохи класицизму, поет і критик, основоположник жанру літературної казки. Саме Шарль Перро поклав початок жанру літератури для дітей. Свої «Казки матінки гуски» він присвятив принцесі Орлеанської. Ця книга стала першою в світі, написаної для дітей.

Казки Шарля Перро для дітей розійшлися по всьому світу, будучи переведеними на десятки інших мов. Його творчість справила величезний вплив на розвиток всього казкового жанру в подальшому. Такі відомі на весь світ казкарі, як брати Грімм і Г. К. Андерсен, самі зізнавалися, що саме твори знаменитого француза служили для них джерелом натхнення і ідеалом, до якого потрібно прагнути.

Казки Шарля Перро лягли в основу безлічі інших творів. За їх мотивами знімалися мультфільми і кінострічки, їх перетворювали в пісні, балети і опери… Правда, все це сталося вже через багато років після смерті письменника. Втім, він і за життя не був обділений ні славою, ні повагою. До казкового жанру літератор прийшов далеко не відразу. Спочатку його більше цікавила поезія, і першим твором Шарля Перро стала поема «Стіни Трої, або Походження бурлеску». Написав він її у 15-річному віці, але вона пройшла майже непоміченою для публіки. А взагалі він вважав найкращим літературним жанром романи в прозі або у віршах.

Першими він опублікував казки "Грізельда", "Кумедні бажання" та "Осляча шкіра". А 1697-го видав збірку "Казки матінки Гуски, або Оповідання та казки минулих часів із моральними повчаннями", до якого увійшли 7 перероблених народних казок ("Спляча красуня", "Червона Шапочка", "Синя Борода", "Кіт у чоботях", "Попелюшка" , «Хлопчик-мізинчик») і одна казка, складена самим Перро («Ріке-Чубчик»).

Поступово вся Європа полюбила його героїв, а його казки ввійшли до золотого фонду дитячої літератури.

У фонді нашої бібліотеки є всі казки Шарля Перро, які запрошуємо перечитати.



середу, 11 січня 2023 р.

Міжнародний день ,,Дякую”.

 Щороку 11 січня у світі святкують чудове свято — Міжнародний день ,,Дякую”.

Дякуємо нашим захисникам і захисницям, які просто зараз обороняють Україну! Дякуємо Героям за відвагу, мужність та за кожен новий день!

Щира подяка завжди викликає позитивні емоції та теплі відчуття. Запровадили це цікаве свято 2008 року за ініціативою ЮНЕСКО та ООН. Цікавий факт: вперше слово “дякую” офіційно згадали в паризькому словнику-розмовнику, який вийшов 1586 року. А в праслов’янській мові воно з’явилося в XVI столітті, коли диякон Авакум відповів на хороший вчинок побажанням “дай Богъ”.

,,Дякую'' – одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Воно вказане в усіх туристичних розмовниках.

В Україні Міжнародний день ,,Дякую” вважається молодим святом. Проте говорити слова вдячності потрібно завжди, адже вони несуть в собі позитивні емоції, здатні одразу підняти настрій та навіть покращити самопочуття. Головна ідея дня ,,Дякую'' – звернути увагу на важливість ввічливості у нашому повсякденному житті. У цей день потрібно варто бути особливо уважним до близьких і дорогих людей, адже привід для подяки можна знайти у будь-якій ситуації. Це свято спонукає задуматися, наскільки часто ви дякуєте за всю ту доброту та турботу, яку проявляють до вас рідні та друзі.

У цей день варто подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із нами.




11 січня 160-річчя початку Січневого або Польського повстання 1863-1864 років.

 11 січня 160-річчя початку Січневого або Польського повстання 1863-1864 років – шляхетського повстання на землях колишньої Речі Посполитої – одного із найвизначніших національно-визвольних виступів XIX ст.

На землі Правобережної України повстання поширилося навесні 1863 р. У Варшаві 31.III 1863 від імені революційної Народної управи було укладено «Золоту грамоту», відому під назвою «Грамота сільському народу». Вона адресувалася селянам Волині, Поділля і Київщини. Автори грамоти закликали українське селянство взяти участь у народній війні проти «московського панування». «Золота грамота» обіцяла українському селянству волю, свободу віри і пересування, рівність, право навчатися і бути на народній службі, право обирати з-поміж себе представників до органів місцевого самоврядування, вживати рідну мову тощо, однак не справила на український загал впливу, який очікували її укладачі. Процес національного і політичного розмежування був зумовлений висуненням польськими повстанцями великодержавного лозунга про відновлення Польщі у кордонах 1772 р., який передбачав приєднання значної частини українських земель до Польської держави.

Повстання на Правобережній Україні почалося 26 квітня і протрималося менше місяця.

Січневе повстання тривало до 18 червня 1864 року і закінчилося поразкою повстанців, серед яких були українці й литовці. За 1,5 року відбулося 1200 битв і сутичок, у яких загинули десятки тисяч учасників повстання. Ще близько 1000 були страчені, близько 38000 — засуджені до каторги чи заслані до Сибіру, близько 10000 емігрували.



10 січня - Всесвітній день метро.

 0 січня - Всесвітній день метро.

В цей день у далекому 1863 році в Лондоні було відкрито першу лінію метрополітену довжиною шість кілометрів. Для XIX століття це стало резонансною подією, адже в багатьох країнах головним видом транспорту ще залишався кінний. Із 06.00 між сімома станціями з інтервалом руху 15 хвилин курсували шість поїздів із чотирма вагонами в кожному.

За перший день роботи метро було здійснено 120 поїздок та перевезено 38 тис. пасажирів.

У Києві ідея підземної залізниці вперше виникла в 1884 році. А днем офіційного відкриття перших п’яти станцій столичного метрополітену є 12 листопада 1960 року. Це був відрізок шляху від станції Дніпро до Вокзальної довжиною 5,2 кілометра. В перші роки функціонування метро саме на станції Дніпро знаходилось депо з ремонту потягів.

З моменту відкриття Київського метрополітену пройшли десятки років. Сьогодні Київський метрополітен — це три лінії протяжністю майже 70 кілометрів, 52 станції з трьома пересадочними вузлами. Метро щодня перевозить близько 1,5 мільйона пасажирів.

З першого дня російського вторгнення в Україну київське метро стало прихистком для десятків тисяч людей. У лютому та березні більшу частину часу метро працювало як бомбосховище під час повітряних тривог. Окрім киян, у метро фактично оселилися люди, яким вдалося виїхати з територій окупованих або тих, де точилися бої. Після вторгнення росії Київський метрополітен перестав працювати у звичному режимі — потяги ходили раз на годину, у перервах між повітряними тривогами, частина станцій взагалі не працювала.

У День метро пропонуємо вікторину з цікавими фактами про київську підземку.

https://docs.google.com/forms/d/1Ig1fI16mhcn71hekPk6EhLfmlEjg995JtaJ6cmDovUw/edit?hl=uk&fbclid=IwAR17U0fkt_kZ6nlM0BxZR-JLU_SB0-wdzHfIUwevjpruY966B113LMBKP_E&pli=1



понеділок, 2 січня 2023 р.

2 січня відзначає свій славний ювілей – Галина Гілярівна Яблонська!


Щиро вітаємо з 95-річчям народну артистку України, автора та голову Міжнародного проекту-конкурсу ,,Тарас Шевченко єднає народи'', Посла Миру, лауреата премій Марії Заньковецької та Амвросія Бучми, повний кавалер Ордена княгині Ольги, член Національної спілки театральних діячів України, багато років актриса Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
Маємо приємність працювати разом з легендою українського театру в проекті Міжнародний проект-конкурс ,,Тарас Шевченко єднає народи’’.
Галина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині. Вперше вийшла на сцену у шість років, виконала епізодичну роль хлопчика. У вісім отримала роль у виставі «Хатина дяді Тома» Вінницького державного театру: зіграла Топсі, дівчинку-рабиню. Про дебют дитини писала місцева газета, зазначивши, що гонорар Галя віддала у фонд підтримки дітей Іспанії, які постраждали під час громадянської війни.
На сцені театру Франка вперше вийшла у 1951-му. До цього виступала в театрах Проскурова, Кам'янця-Подільського, Могилів-Подільського, Вінниці та Дніпра.
Увійшла до «Національного реєстру рекордів України» за «Найтриваліший період виступу на театральній сцені».
Понад десять років грає головну роль у виставі «Самотня леді». Ювілейний сотий показ відбувся 19 лютого 2020 року. Виставу актриса присвячує своїй донці, театральному художнику Олені Богатирьовій, якої не стало у 2017 році.
Галина Яблонська – засновник та президент Міжнародної Ліги «Матері і сестри – молоді України». У 2007 році за ініціативи Яблонської було створено Героїчний театр «Пам’ять».
Працювала як актриса-читець – майстер художнього слова, проводила широку концертну діяльність із сольними програмами. Тривалий час працювала на радіо і телебаченні.
Зіграла головні ролі у виставах «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (Софія), «Макбет» Вільяма Шекспіра (леді Макбет), «Маруся Богуславка» (Маруся) та «Не судилось» (Катря) Михайла Старицького, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (Галя), «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (Ліда), «Фараони» Олексія Коломійця (Катерина), «Самотня леді» Ігоря Афанасьєва (Олеся Богданівна). Знялася у фільмах «Веселка» (1960), «Безталанна» (1966), «Не судилось» (1967), «Поступися місцем» (1970).
МНОГАЯ ЛІТА! ШАНОВНА НАША ГАЛИНО ГІЛЯРІВНО!


 З першого дня Нового року, крокуємо далі, разом з новими, цікавими книжками!





 З турботою та щирими побажаннями добра і миру від учнів 5-в класу школи  #279 ім. П. Григоренка, 1-а класу школи #43 та наших читачів - листи, малюнки, сувеніри вже прямують до наших захисників.


,,Я живу в раю''

 18 грудня в нашій бібліотеці відбулася презентація першої поетичної збірки підполковника Національної гвардії України, учасника АТО/ООС Андрія Карпенко ,,Я живу в раю'' та відкриття фотовиставки ,,Під небом Донеччини'' - більшість робіт були зроблені впродовж останніх років під час ротації в район ООС, ще до повномасштабного вторгнення.

Поетична збірка ,,Я живу в раю'' була написана під час виконання бойових завдань 2014-2022 років, до збірки увійшли 28 віршів. У співпраці з Сергієм Юрченко - заслуженим артистом України, український співак, композитор, актор дубляжу, соліст ансамблю пісні й танцю Збройних сил України - народилась пісня на один з віршів Андрія Карпенка ,,Мені сьогодні закортіло меду...'', яку гості зустрічі могли почути в бібліотеці у виконанні автора.

Протягом всього вечора звучала поезія Андрія Карпенка, лунали пісні та звичайно читали ,,Веселі жарти'', які так полюбились нашим користувачам.

На заході були присутні почесні гості - Галина Яблонська, народна артистка України, член НСТДУ, актриса Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, володарка театральної премії родини Амворія Бучми ,,Бронек'', президент Міжнародної Ліги «Матері і сестри — молоді України», художня керівниця Героїчного театру «Пам'ять», авторка та фундаторка міжнародного проекту-конкурс ,,Тарас Шевченко єднає народи'', Василь Неволов - кандидат мистецтвознавства, професор, театрознавець. Режисер, актор, драматург, перекладач п’єс, критик, експерт. Заслужений діяч мистецтв України. Світлана Садовенко - доктор культурології, професор, заслужений діяч мистецтв, композитор, художній керівник народного дитячого театру пісні ,,Ладоньки'' та офіцери головного управління Національної гвардії України.

Звичайно в переддень свята Миколая не обійшлося без подарунків від волонтерів Київської області Бучанського району та бібліотеки, які передали на передову для наших захисників теплу ковдру, носки, печиво, цукерки, сувеніри від дітей і головне побажання: повертатися додому живими!

Тепла, дружня атмосфера сприяла цікавому спілкуванню, зародженню нових ідей та проектів у співпраці бібліотеки з Національною гвардією України.

Фотовиставка ,,Під небом Доннечини " триває до кінця січня 2023 року. Вхід вільний.

З Україною в серці! Разом переможемо!