15 січня виповнюється 150 років від дня народження Агатангела Кримського, українського історика, славіста і сходознавця, письменника та перекладача, одного з фундаторів першої української Академії наук. Агатангел Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Автор численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу. Як сказав влучно сказав, останній учень А. Кримського Омелян Пріцак, що Агатангел Юхимович є "найкращим кримським подарунком Україні". Був кримським татарином. І хоча він не мав і краплини української крові, все ж присвятив своє життя українській науці та культурі. Вчений брав активну участь в українському національному житті кінця XIX століття, листувався з відомими діячами української культури.
За однією із версій (яку, до речі, підтримував сам Агатангел Юхимович) його рід походив із Бахчисараю й перебував у родинному зв’язку з кримським ханом. У 1696 році після конфлікту з ханом прадід Кримського вимушений був втекти з Бахчисараю й поселитись на території сучасної Білорусі. Там прийняв православ’я і його "охрестили" Кримським.
Дослідники досі б'ються, рахуючи, скількома мовами володів Агатангел Кримський. А він сам жартома відповідав: "Легше буде сказати, яких я мов не знаю". Цифра коливається від 60 до 100. У три роки він умів читати, у п'ять пішов до училище в Звенигородці, куди переїхала сім'я, далі – навчання в Острозькій та Київській гімназіях і вступ до відомої Колегії Ґалаґана. За цей час опановує французьку, німецьку, англійську, польську, грецьку, італійську, турецьку, латину. Тут же він знайомиться і з такими відомими постатями, як Михайло Драгоманов, Павло Житецький, Леся Українка, які дуже вплинули на молодого Агатангела.
До речі, Леся Українка присвятила свою драму "В катакомбах" "шановному побратимові А. Кримському". Не маючи щастя в особистому житті, Кримський лишався самітником. Дослідники, вивчаючи їхнє листування, говорять про не звичайні дружні стосунки, а таємне кохання Агатангела до відомої літераторки. Згадують також і вірш, який Павло Тичина присвятив Кримському на 60-ліття, в якому прямо говорилося про "вічно мрійну Лесю Українку".
Під час правління гетьманату Скоропадського 1918 року Кримський повертається до Києва, де дістає посаду вченого секретаря новоствореної Української Академії Наук, а фактично нею й керує.
Агатангел Кримський скаржився, що "нічого не може забути". Можливо, в цьому теж полягав великий секрет його феноменальної працездатності.
У 1905 році Агатангел Кримський здійснив видання перекладу Корану російською мовою й опублікував його з численними науковими коментарями. Поміж тогочасною інтелігенцією було престижно вивчати Коран по Кримському.
Мовою не лише свого спілкування, а і наукової та творчої праці Агатангел Кримський свідомо обирає українську мову. У часи Російської імперії це було неприйнятно. Але Агатангел все одно говорив українською і французькою.
Кримського разом з багатьма іншими представниками інтелігенції у холодних вагонах, відправляють до Казахстану. Є кілька версій його смерті. За однією з них, Агатангел Юхимович помер у кустанайській лікарні, що "славилася" своїм суворим режимом. Проте є сумніви стосовно його факту, адже досі невідоме місце його поховання. Можливо, професор так і не доїхав до Кустанаю й загинув у дорозі, як Л. Старицька-Черняхівська, О. Стешенко, І. Черкаський.
1957 року його було реабілітовано.
Агатангел Кримський вважається одним із найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки. Нині ім'я Кримського міститься в затвердженому XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу. В Україні ж Інститут сходознавства НАН України носить його ім'я.
12 Січня 2021 року введена в обіг монета Агатангел Кримський номіналом 2 грн.
Немає коментарів:
Дописати коментар