14 січня - День Василя.

 14 січня - День Василя.

День пам’яті святителя Василя Великого — це не тільки велике церковне свято, а й день, який пов’язаний з народними звичаями. Свято Василя щорічно відзначається 14 січня. Святитель Василь Великий, поряд із святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна користувався особливим шануванням в нашому народі. Святитель Василій Великий був людиною великих знань, тож до нього звертаються люди, чия діяльність пов’язана з просвітництвом — вчителі, викладачі вишів, наукові працівники. За старих часів з цього дня, 14 січня, починався відлік нового року. Вранці у день святого Василя хлопці ходять від хати до хати і посівають, щоб наступний рік був щедрим на урожай. Доброю прикметою вважається, якщо в цей ранок на поріг будинку першим ступить чоловік — на щастя. Якщо жінка — чекати клопоту. Саме тому 14 січня посівають хлопці. А ось щедрувати можуть як хлопці, так і дівчата. Посівають житом або пшеницею, не горохом (бо горох — ці сльози Божої матері), не пшоном і гречкою (бо це передвіщає, що весь добробут в домі з'їдять миші). Весь день на святого Василя відбуваються веселі народні гуляння: молодь перевдягається в головних персонажів свята — козу, циган, журавля, ведмедя, кота тощо — і ходять по домівках з піснями та жартами. На Василя у хлопців був другий шанс попросити руки і серця тієї, хто раніше відмовив їм. Також свято Святого Василя збігалося з щорічною традицією у дівчат — гадати на майбутнє і судженого.

Це свято вважається сприятливим періодом для молитов. Люди вірять, що Господь у цей день прислухається до прохань людей. Вони просять у молитвах про щастя, здоров'я та благополуччя для себе та близьких людей.