13 січня 1906 року вийшла перша щоденна українська громадсько-політична і культурно-просвітницька газета ,,Громадська думка’’. Видавцями були Є. Чикаленко, В. Симиренко В. Леонтович. Редактори: В. Леонтович, Ф. Матушевський, Б. Грінченко. Безпосереднім продовженням (після закриття «Громадської думки») стала газета «Рада

Проіснувала газета ,,Громадська думка’’ до серпня 1906 року, нині зберігається у відділі газетних фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Газета створена була задля того, аби виразно й гучно піднести свій голос в "оборону потреб і прав українського народу його рідною мовою", щоб цей народ "зайняв своє місце в сім`ї культурних народів цілого світу". У редакційній статті першого номера особливо підкреслювалася думка: "Всі умови життя нашого: політичні, економічні й культурні – повинні служити тільки до того, щоб людям дати щастя, щоб кожна особа людська й жила справді людським життям та забезпечено було людське право кожному, хто тепер тих прав позбавлений" (1905. – 31 груд.). Газета прагнула завоювати міцні позиції серед українських читачів, бути "органом всієї України", трибуном справедливим і щирим, аби подавати якомога повний образ не тільки суспільно-політичного, а й духовно-культурного життя українців у всьому світі, дотримуючись засад поступовості й демократизму. З перших номерів редакція взяла курс на висвітлення права народу на освіту, навчання рідною мовою, економічну незалежність, духовний розвиток, автономію України.

В діяльності редколегії щоденника стало важливим акцентування уваги на інформаційних жанрах – про злободенні факти, важливу діяльність різних установ, політичних партій, громадських об'єднань тощо. Багато місця відводилося поточному громадсько-політичному та культурному життю Києва.

Газета привертала увагу гостротою публікацій, в яких містилася критика існуючого ладу. Успішно публікувалися фейлетони. Щоб зацікавити широкі кола читачів, газета прагнула утримувати "неймовірний" тираж у п'ять тисяч примірників. "Громадська думка" розповідала читачам про життя і проблеми різних політичних партій та організацій

Газета була закрита після проведеного обшуку 18 серпня 1906 року за наказом губернатора. Є. Чикаленко намагався врятувати видання: він подав клопотання про відновлення виходу газети, але дозволу не отримав. У вересні 1906 р. замість «Громадської думки» почала виходити газета «Рада», котра стала координаційним центром українського національно-визвольного руху Наддніпрянщини.