До Всесвітнього дня театру, який відзначається 27 березня, до вашої уваги книжкова виставка ,,Театральні здобутки України''.
Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ'яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі. Корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Значні заслуги швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, сценічні псевдоніми, яких Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і Панас Саксаганський. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.
Зірка українського театру того часу була Марія Заньковецька. В 1918 році у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922 року — модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася когорта талановитих акторів : Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький, Олімпія Добровольська, Олександр Сердюк, Наталя Ужвій та інші.
В 1925 р. макети театрального об'єднання «Березіль» отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі. В театрі «Березіль» вперше поставлені п'єси видатних українських письменників і драматургів Миколи Куліша та Володимира Винниченка . З творчого об'єднання «Березіль» бере початок театральна бібліотека, театральний музей і перший театральний журнал.
За роки незалежності в Україні з'явилося багато нових театрів, зростає інтерес до народного та вуличного театру. Українське драматичне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір. Нині в Україні щорічно відбуваються міжнародні театральні фестивалі, що засвідчили свій авторитет у Європі: «Київ травневий» у Києві, «Драбина» у Львові та «Драма.UA» у Львові, «Херсонеські ігри» у Севастополі, «Мельпомена Таврії» у Херсоні, «Різдвяна містерія» в Луцьку, «Інтерлялька» в Ужгороді та інші.
Властивість сучасного українського театру – відтворення світу повсякденної дійсності на основі сьогоденних естетичних закликів. Вплив, вироблений театральною виставою, передбачає і навіть сприяє поширенню цих естетичних уявлень.
Немає коментарів:
Дописати коментар