Юнацькі роки припали на переїзд до Умані. Саме там, в Уманському кооперативному технікумі, навчався майбутній поет. З осені 1921 року проживав у Києві. Навчався в Київському кооперативному інституті імені М. Туган-Барановського, а пізніше – в інституті зовнішніх відносин.
З 1923 року, після закінчення навчання, почав працювати у журналістиці. Тоді ж почав друкуватись.
1926 року Микола Бажан переїздить до Харкова. Тут виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. В наступні декілька років поет продовжує активно писати та формувати власний стиль. Друком виходять такі його твори, як «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930). Вершиною його творчості стала велика історична поема «Сліпці», надрукована в журналі «Життя і революція» у 1930-1931 роках.
Будучи головою правління Спілки письменників України під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року порушив перед ЦК КПУ питання про реабілітацію репресованих письменників Василя Бобинського, Григорія Епіка, Івана Кириленка, Олекси Слісаренка, Давида Гофштейна, Івана Кулика, Миколи Куліша, Олекси Влизька, Дмитра Загула, Сергія Пилипенка, Василя Чечвянського, Бориса Антоненка-Давидовича.
Микола Бажан був одним з найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» та Алішера Навої «Фархад і Ширін», Давида Гурамішвілі «Давитіані» (1949), Р. М. Рільке та інших.
Помер видатний поет та перекладач 23 листопада 1983 року.
__________________________________________________________________
У 1984 року нашій бібліотеці було присвоєно ім'я видатного поета й перекладача М.П. Бажана. В бібліотеці організовано меморіальну кімнату, де зібрані його твори і переклади, книги з власної бібліотеки М. Бажана, фотографії та матеріали з сімейного архіву.
Сьогодні користувачі нашої бібліотеки мали можливість познайомитись з новими цікавими матеріалами про майстра карбованого слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар