День вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

 27 листопада День вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

В цей день згадують історію, вшанувують тих, чиє життя було зруйноване або знищене в ті страшні часи сталінського режиму.

Голодомор 1932-33 рр. є визнаним на міжнародному рівні геноцидом українців. Керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932—1933 роках створило штучний масовий голод,щоб придушити український національно-визвольний рух, упокорити українців та ліквідувати частину українських селян. Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані і в 1932-1933 роках призвело до смерті мільйонів українців. В інших регіонах СРСР від голоду також загинуло чимало людей, однак в Україні і на Кубані був геноцид, оскільки голод був навмисне спрямований проти української нації.

За різними оцінками, жертвами Голодомору 1932-33 років стали від 5 до 10 млн українців.

«Закон про п'ять колосків» назва, яку отримала постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року. Влітку 1933 року за цим законом було засуджено 150 тис осіб.

Одним із механізмів реалізації геноциду українського народу стали «Чорні дошки». Занесення на такі дошки цілих районів, населених пунктів, колгоспів означало повне блокування їх спецзагонами та військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх продуктів харчування, заборону торгівлі. У 1932-1933 роках в Україні було занесено на «чорні дошки» 735 районів, сіл, хуторів, колгоспів.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом україни «Про Глодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії. Голодомор став темою багатьох художніх творів. Літературознавці вважають, що роман «Марія» – перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений за часів радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створеному для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Однак відомо, що хронологічно першим твором про голод була новела А. Любченка «Кострига». Цій тематиці присвятили свої твори й інші – Тодось Осьмачка, чиї повісті, написані в 50-ті роки минулого століття, перевидаються вже в 21-му; твори І. Качуровського і О. Веретенченка, О. Гай-Головка, В. Чапленка, М. Стельмаха, В. Земляка.

Пройшло багато років, перш ніж один із авторів твору на тему Голодомору отримав найвищу літературну нагороду – імені Тараса Шевченка – В. Захарченко за книгу «Пришлі люди». Не отримав такої нагороди, хоч номінувався двічі, Василь Барка, український письменник-емігрант зі США. Його роман «Жовтий князь» фахівці вважають чи не найкращим і найбагатограннішим із відомих творів про трагедію Голодомору.

Після того, як Україна стала самостійною державою, з’ясувалося, що творів таких існує дуже багато, а сам список авторів – нескінченний: В. Підмогильний, О. Кобець, А. Гудима, Ольга Мак, К. Ластівка, А. Мельничук, А. Любченко, М. Понеділок, В. Трубай.... О. Гончар, Є. Гуцало, І. Стаднюк, А. Дімаров...