Міжнародний день жертв насильницького зникнення.

 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницького зникнення.

День зниклих безвісти встановлено згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/209 від 21 грудня 2010 року, за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Щороку 30 серпня Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує світовій спільноті про право родичів людей, які зникли безвісти знати про долю близьких – це одне з головних положень міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно діє незалежно від того, коли і за яких обставин людина зникла безвісти.

17 червня 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (надалі − Конвенція) і зобов’язана дотримуватися її положень.

Насильницькі зникнення людей перетворилися на глобальну проблему, не обмежується будь-яким конкретним регіоном світу. В ООН особливу занепокоєність викликають:

безперервні переслідування захисників прав людини, родичів потерпілих, свідків та адвокатів, що займаються випадками насильницького зникнення;

використання державами антитерористичної діяльності в якості виправдання за порушення своїх зобов’язань;

все ще широко поширена практика безкарності щодо насильницьких зникнень.

Жертвами зникнення можуть стати також діти. Зникнення дитини є прямим порушенням низки положень Конвенції про права дитини.

Дії у випадках пошуків зниклих людей:

Заява про розшук особи, зниклої безвісти за зазначених вище обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи. У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи. На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.