Маріїнський палац у Києві зведено в 1750–1755 роках за зразком палацу, який проєктував Вартоломей Растреллі для Олексія Розумовського, фаворита та фактичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни. Під час відвідування Києва 1744 року Єлизавета сама обрала для нього місце.
Назва «Маріїнський» закріпилася за палацом з 1950-х років, від Маріїнського парку навпроти, до цього палац носив назву Царський.
Стилістично це типовий зразок барокової архітектури. Головний двоповерховий корпус палацу з боків фланкують одноповерхові флігелі, що з’єднані з ним півкруглими коридорами. Перший поверх палацу був мурованим, а другий – дерев’яним. Фасади прикрашено колонами, напівколонами, скульптурами, вазами, що разом складало вишуканий ансамбль. Барокові інтер’єри пишно прикрашено було ліпниною, позолотою, люстрами і дзеркалами, підлоги виготовлено з дорогих порід дерева, пишноту доповнювали розкішні меблі. Зображення первісного вигляду палацу не збереглося. У 1752 році –будівництво і опорядження палацу завершено, але ні Єлизавета, ні Олексій Розумовський палац так і не побачили. Перша особа імператорської родини побувала в палаці лише через двадцять п’ять років. З кінця 18 століття до початку 19 століття тут мешкали очільники імперської адміністрації -- Київські генерал-губернатори. Під час Наполеонівських воєн в царському палаці розмістили полонених саксонців із Великої армії Наполеона. Кажуть, що всі ті нещасні померли не від ран, а від невідомого мору. Ставши казармою-лазаретом, палац був спустошений, перетворений на пустку. Пожежа в напівдерев’янному спустілому будинку була тільки справою часу. І у 1819 р. будівля спалахнула - верхній поверх цілком зник у вогні − і в такому вигляді палац простояв майже пів століття. В кінці XIX століття царська влада вирішує повернути палац. Імператор Олександр II у 1868 році, наказав розірвати договір із «купальниками» та відреставрувати палац для своєї вже давно не коханої дружини. Саме тоді палац отримає ім’я Маріїнській на честь Марії Олександрівни – дружини імператора Олександра II.
На початку 1980-х на палац чекала чергова масштабна реконструкція – у ньому чекали на візит Леоніда Брежнєва. Повністю було відновлено мармурові сходи на другий поверх, відтворено за кресленнями і малюнками старовинні меблі та люстри, а головне − наново викладено віртуозний набірний паркет, який і сьогодні викликає захоплення у відвідувачів. Та запам’ятається палацу той генсек зовсім іншим – заради «дорогого Леоніда Ілліча» зруйнували імператорський кабінет Олександра ІІ, щоб побудувати для Брежнєва ліфт.
Сучасна легенда про Блакитний зал Маріїнського палацу розповідає про те, що у цьому залі відбувалися містичні явища. Двічі падала картина зі стіни залу. При перевірці тросів та кріплення пошкоджень не виявлено. Запрошений сліпий чаклун Григорій Фудім, який виявив згусток біоенергії (щось на кшталт придворного привида), переніс його у камін. Хорошим людям, за словами чаклуна боятися нічого, а погані відразу відчують. Наприклад, дві дами під час прийому пролили собі каву на сукню. А охоронці зізналися, що якщо засинали, їх щось будило, вони нікого не бачили, але бачили білі гольфи й туфлі з великими пряжками.
У незалежній Україні в Маріїнському палаці проходять урочисті державні події — нагородження, приймання, вручення вірчих грамот послами іноземних держав і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.
З 4 вересня 2020 року Маріїнський палац відкритий для відвідувачів, який реставрували з 2003 року. Щочетверга проводяться безкоштовні екскурсії для школярів.
https://studio.youtube.com/channel/UCxDWMTGSqe17FR4lc8qodKw
Немає коментарів:
Дописати коментар